Ухвала суду № 59420251, 02.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/5096/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1362/К/16 суддя Квятковський Я.А.

Категорія - 81 (І) Доповідач Бондар Я.М.

УХВАЛА

Іменем України

02 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Зубакової В.П., Соколан Н.О.

за участю: секретаря Чубіної А.В.

позивача ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 травня 2016 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_2, про скасування постанов та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 травня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її заяву про забезпечення позову,шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні ОСОБА_3 в межах суми 1863,89 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилалась на не врахування судом першої інстанції її прав та інтересів. Також зазначила, що заходи забезпечення позову, яких вона просила вжити суд, є спів мірними із заявленими позовними вимогами. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або унеможливити виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_2 може забрати або перевести на інший рахунок.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в провадженні Тернавського районного суду м. Кривого Рогу знаходиться позов ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_2, про скасування постанов та стягнення коштів.

Позивачка ОСОБА_1 надала заяву про забезпечення позову в якій просила накласти арешт на грошові кошти, належні ОСОБА_2, які знаходяться на депозитному рахунку Тернавського управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з недоведеність позивачем обставин, які б свідчили про те, що незабезпечення позову унеможливить чи утруднить в подальшому виконання рішення суду. Також суд першої інстанції приймав до уваги, що позивачці вже було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову в даній справі, яка нею не оскаржувалась.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.152 ЦПК України, позов може бути забезпечено в один із наступних способів: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до розяснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилалась на те, що в неї є реальні побоювання, що не вжиття відповідних заходів унеможливить виконання у подальшому рішення суду, оскільки грошові кошти належні ОСОБА_4, на які вона просить накласти арешт можуть бути зняті нею, або переведені на інший рахунок.

Отже, виходячи з викладеного, слід дійти висновку про те, що позов в тому числі може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. З позовної заяви вбачається, що відповідачем в даному спорі є Тернівський ВДВС КМУЮ в Дніпропетровській області, при цьому позивач просить накласти арешт на кошти, що належить третій особі, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, слід зазначити, що позов заявлений ОСОБА_1 стосується неправомірності дій відповідача, Тернівського ВДВС КМУЮ в Дніпропетровській області, тобто він не має матеріального підґрунтя, у звязку із чим згідно викладених норм права не може бути забезпечений шляхом накладення арешту на грошові кошти третьої особи у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не має.

Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції, натомість вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,ч.3.ст.312,ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 травня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: