Ухвала суду № 59420215, 02.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/99/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22ц/774/1187/К/16 суддя Тимошенко Т.І.

Категорія - 48 ( І ) Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

Іменем України

02 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Бондар Я.М., Соколан Н.О.

за участю секретаря: Чубіної А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 08 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на її утримання.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

12 січня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на її утримання.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 11 серпня 2012 року. Від шлюбу має двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення шлюбних відносин діти проживають з нею. Відповідач відмовляється сплачувати їй добровільно аліменти на утримання дітей та її утримання, а самостійного заробітку вона не має,

адже доглядає дітей, які не досягли трирічного віку.

Просила суд: розірвати шлюб; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання кожного з дітей сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 - у твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (ЗУ «Про державний бюджет на 2016 рік») 1167,00 грн. щомісячно, з індексацією відповідно до Законодавства України про державний бюджет, починаючи з дати винесення рішення і до повноліття дітей; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дружини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ЗУ «Про державний бюджет на 2016 рік») 1378,00 грн. щомісячно, з індексацією відповідно до Законодавства України про державний бюджет, починаючи з дати винесення рішення і до досягнення дітьми трирічного віку; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 13 січня 2016 року розєднано в самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів, з виділенням в окреме провадження з присвоєнням нового номеру вимоги про розірвання шлюбу.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 08 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на її утримання задоволено частково.

Стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи стягнення з 08 квітня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на її утримання у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), починаючи з 08 квітня 2016 року і щомісячно до досягнення сином ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3, трьох років, а саме до 21 травня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1102,40 грн. на користь держави.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині платежу аліментів за один місяць.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме про стягнення на утримання дітей аліментів у розмірі по 1/16 частині його доходів на кожного.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд у порушення ст. 60 ЦПК України без належних доказів допустив, що позивач не має доходів, а на вимогу суду надати документи про зайняття позивачем підприємницькою діяльністю та суми отриманого доходу, представник позивача не виконав. Сума присуджена до сплати аліментів є значно меншою від фактичного доходу позивача, а суд цього питання не дослідив та невірно прийшов до висновку щодо розміру та необхідності стягнення аліментів. Судом було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про допит позивача ОСОБА_3, що призвело до неповного зясування обставин справи.

Посилання суду, при визначенні розміру аліментів на утримання дітей, на факт хвороби дітей ґрунтується на припущеннях. Судом не враховано стягнення з відповідача за рішенням суду аліментів на утримання третьої дитини у розмірі 1/8 частини його доходів, що призвело до стягнення більш ніж 50% його заробітної плати щомісячно, що є порушенням ст. 128 КЗпП України.

Крім того, судом не враховано, що при визначеному розмірі аліментів, відповідач фактично буде сплачувати суму коштів, що перевищує розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, тоді як обовязок по утриманню дітей законодавцем покладено на обох батьків.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2012 року (а.с. 4).

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 3,4), які мешкають разом з позивачкою ОСОБА_3 та знаходяться на її утриманні.

Частково задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_3 й стягуючи на її користь аліменти на утримання двох малолітніх дітей у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 180, 182 СК України та виходив з обовязку батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з п.17 розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоровя, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

При вирішенні позову в частині розміру аліментів, суд, у відповідності з вимогами ст. 182 СК України, в повному обсязі врахував обставини, які вирішуються при визначенні розміру аліментів.

Зокрема, судом враховано те, що відповідач ОСОБА_2 працює, отримує стабільний дохід, який за останні шість місяців становить 54819,49 грн. (а.с. 42), та може сплачувати аліменти на утримання двох малолітніх дітей сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 - у розмірі 1/6 частини від його щомісячного заробітку (доходу), що повністю задовольнить потреби дітей.

Факт стягнення рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 26 січня 2015 року з відповідача аліментів на утримання доньки Марини у розмірі 1/8 частини доходу щомісячно враховано судом при визначені розміру аліментів.

При цьому, в судовому засіданні суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 визнавав позовні вимоги в частині покладення на нього обовязку зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей та не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей в розмірі 1/12 частини його доходу на кожну дитину (а.с. 60), що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині, а обставин для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, передбачених ч. 4 ст. 174 ЦПК України, які б суперечили закону або ж порушували права чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.

Зазначене було враховано судом при стягненні аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/6 частини доходу (заробітку) відповідача щомісячно (1/12 частина доходу на утримання сина ОСОБА_6 + 1/12 частина доходу на утримання доньки ОСОБА_7 = 1/6 частина доходу щомісячно), а зміна позиції відповідача після ухвалення рішення не може бути підставою для його скасування.

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_9 погодився із визначеним судом першої інстанції розміром аліментів на утримання дітей.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання суд першої інстанції, враховуючи обставини справи, дійшов висновку про те, що відповідач взмозі сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/8 частини його доходу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Розмір аліментів у відповідності до ст.ст. 80, 182 СК України суд визначає з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів та дитини, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, можливості одержання дружиною утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив право позивачки на утримання від батька дітей - відповідача по справі та при визначенні розміру аліментів керувався вимогами ст. 182 Сімейного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу дружині колегією суддів відхиляються, адже матеріалами справи підтверджено, що останній може надавати таку допомогу у визначеному судом розмірі, а небажання відповідача надавати матеріальну допомогу матері своїх дітей не є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю та отримує дохід, який значно перевищує розмір стягнутих судом аліментів, а тому не потребує утримання від чоловіка, колегією суддів відхиляються, адже ст. 84 СК України передбачено можливість стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.

Доводи апеляційної скарги про те, що загальна сума стягнутих аліментів перевищуватиме 50% його заробітної плати є надуманими, адже загальний розмір стягнутих аліментів складає лише 42% від місячного доходу відповідача (1/8 частина стягнута за рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 26 січня 2015 року на утримання доньки Марини + 1/6 частина на утримання дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 + 1/8 частина на утримання дружини ОСОБА_3 = 5/12).

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обовязки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Відповідно до ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, встановивши, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 08 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: