Рішення № 59415066, 29.07.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2016 р. Справа № 911/1981/16

За позовом Приватного підприємства «В.К.П. Арсенал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «ДАН»

про стягнення 22 226,72 грн Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 05.07.2016);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Приватне підприємство «В.К.П. Арсенал» (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «ДАН» (далі відповідач) про стягнення 22 226,72 грн боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати отриманого на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2016 порушено провадження у справі № 911/1981/16, розгляд справи призначено на 08.07.2016.

Ухвалами господарського суду Київської області від 08.07.2016 та 15.07.2016 розгляд справи відкладено на 15.07.2016 та 29.07.2016.

Відповідач в судові засідання 08.07.2016, 15.07.2016 та 29.07.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач на виконання домовленостей з відповідачем у 2013 році поставив останньому товар на загальну суму 33 226,72 грн, що підтверджується видатковими накладними № 5491 від 14.08.2013 на суму 4 667,02 грн та № 5781 від 23.08.2013 на суму 28 559,70 грн (а.с. 13-14), підписаними обома сторонами та довіреностями (а.с. 16-17).

Крім того, позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок на оплату № 8077 від 13.08.2013 на суму 33 226,72 грн (а.с. 12), який залишився частково неоплаченим відповідачем.

29.04.2016 позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з претензією № 1 про погашення боргу (а.с. 15), згідно якої просив останнього оплатити заборгованість за поставлений товар. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Суд встановив, що відповідач за отриманий від позивача на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товар розрахувався частково, сплативши позивачу 11 000 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 46-47), внаслідок чого станом на момент прийняття рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товар склав 22 226,72 грн (33 226,72 грн 11 000 грн), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 46-47), актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 21), підписаним і скріпленим печатками обох сторін, а також не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 22 226,72 грн боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товар.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 33 226,72 грн, що підтверджується видатковими накладними № 5491 від 14.08.2013 на суму 4 667,02 грн та № 5781 від 23.08.2013 на суму 28 559,70 грн (а.с. 13-14), підписаними обома сторонами та довіреностями (а.с. 16-17); відповідач за отриманий від позивача на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товар розрахувався частково, сплативши позивачу 11 000 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 46-47), внаслідок чого станом на момент прийняття рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товар склав 22 226,72 грн (33 226,72 грн 11 000 грн), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 46-47), актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 21), підписаним і скріпленим печатками обох сторін договору, а також не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 226,72 грн боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «ДАН» (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Миру, буд. 25-В; ідентифікаційний код 23242734) на користь Приватного підприємства «В.К.П. Арсенал» (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, буд. 15 А; ідентифікаційний код 30636126) 22 226 (двадцять дві тисячі двісті двадцять шість гривень) 72 коп. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 5491 від 14.08.2013, № 5781 від 23.08.2013 товар та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 03.08.2016

Суддя П.В.Горбасенко