Ухвала суду № 59414146, 01.08.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1272/16

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 серпня 2016 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

11 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та обтяжень 24.03.2016 року, індексний номер 28908296, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ"; 2) зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєву Аллу Михайлівну скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена приватним нотаріусом 29 липня 2015 року.

В обґрунтування позову вказує, що 17.05.2005 року та 21.11.2006 року уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" договори про надання кредиту. Для забезпечення виконання вказаних договорів, 19.05.2005 року та 21.11.2006 року уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" договори іпотеки квартири, згідно умов яких позивач передала в іпотеку ПАТ "Укрсиббанк" належну її на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

З інформаційної довідки від 07.07.2016 року дізналася, що власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, є ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ", а з пояснень представника ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" дізналася, що ПАТ "Укрсиббанк" на підставі договору факторингу від 2012 року відступило ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" право вимоги заборгованості за договорами від 17.05.2005 року та 21.11.2006 року, відтак ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" набуло статусу Іпотекодержателя за договорами від 19.05.2005 року та 21.11.2006 року.

Вважає проведену відповідачем 18.03.2016 року реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" незаконною, оскільки реєстратором не перевірено чи має ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" зареєстроване право власності на вказану квартиру. Крім цього, вказує, що окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя не укладалося, а відповідач не направляв на адресу позивача повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Також, зазначає, що договір іпотеки не є підставою, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 12.07.2016 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову до 29.07.2016 року, яку позивач виконав, про що надіслав заяву від 20.07.2016 року.

Однак, судом встановлено, що 16.06.2016 року Верховний Суд України у справі №826/4858/15, висловив наступну позицію:

"Пунктом 1 ч.2 ст.17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, суд приходить до висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судами статей 36, 37 Закону №898-ІУ, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно "суду, встановленому законом". Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з"ясування всіх оьставин у справі і обов"язок суб"єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не млже вважатися "судом, встановлений законом" у розумінні статті 6 Конвенції.

За таких обставин ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.".

Частинами 1-2 ст. 244-2 КАС України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Таким чином, суд першої інстанції з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, висловленій у справі №826/4858/15, приходить до висновку, що цей спір повинен вирішуватися цивільному судочинстві, тому наступає наслідок визначений п.1 ч.1 ст.109 КАС України - відмова у відкриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст. 109 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом від 11.07.2016 року ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), сплачений судовий збір в сумі 1102,4 (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок) гривень, сплаченого згідно з квитанціями № 023/010 від 08.07.2016 року та №102/19 від 19.07.2016 року.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із цим позовом в порядку цивільного судочинства, згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам, а позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу після вступу ухвали в законну силу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович