Постанова № 59413735, 07.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року (13:59 год.) м. Київ №810/1063/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів,

за участю

представника позивача - ОСОБА_2, довіреність реєстр №183 від 19.01.2015,

представника відповідача - Трухіна А.М., довіреність №5002/1/10-70-10-47 від 31.05.2016

Суть спору: Позивач - фізична-особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС України (далі - відповідач) про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130012/2015/00037 та рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/110028/2 від 17.09.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення норм Митного кодексу України було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за першим методом (ціною контракту), оскільки відповідачу було надано достатньо документів, як основних, так і додаткових, для підтвердження митного оформлення товару за вказаним методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. А думка відповідача про те, що прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється), є хибною.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 визнано поважною причину пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС України про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позові.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях №3966/10/10-70-42 від 22.04.2016, відповідно до яких зазначив, що декларантом не надано у повному обсязі додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, у зв'язку з чим було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.09.2015 №125130012/2015/110028/2 із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 04.01.2003, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданою Луцькою районною державною адміністрацією Волинською області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.166).

Між фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD (Постачальник), укладено Контракт №05082014/2 від 05.08.2014 (далі - контракт), пунктом 1.1 якого встановлено, що предметом якого є визначений товар з найменуванням зазначеним у специфікаціях; поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця; кожне замовлення укладається у формі специфікації, яка є невід'ємною частиною цього контракту; у кожній специфікації сторони погоджують конкретний перелік товарів та інші умови (а.с.20-23).

Згідно п. 2.2, 2.3, 2.4 Контракту загальна вартість товару, що буде поставлятись по цьому контракту, становить 500000,00 доларів США; ціни окремих позицій будуть вказані в специфікаціях до цього контракту; ціни на товар вказуються відповідно до доларів США за певну одиницю товару на умовах FOB Ляньюньган, Китай; умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, про що підписується додаткова угода.

Відповідно до п. 3.1 контракту оплата товару здійснюється у формі 100% попередньої оплати вартості товару на наступних умовах: 30% - попередня оплата та 70% - після отримання покупцем копії коносаменту.

При тлумаченні положень контракту в базисних умовах поставок будуть використовуватись правила тлумачення міжнародних торгових термінів, відповідно до положень «Інкотермс 2010» (п. 4.1. Контракту).

Пунктом 5.7 Контракту встановлено, що виробник товару: XUZHOU XUGONG TYRES CO., LTD, країна походження товару: Китай.

Відповідно до п. 6.1. Продавець повинен забезпечити упакування товару у відповідних контейнерах, забезпечуючи безпеку і цілісність товару протягом його транспортування морським і автотранспортом як в умовах декількох перевантажень, так і в умовах тривалого зберігання; кожна пакувальна одиниця повинна містити маркування (містити ім'я товару, кількість, назви фірми покупця і продавця, одиниці, що вимагають спеціального переміщення, повинні містити наступне маркування як наприклад «обережно», «не повертати», «верх») вартість пакувального матеріалу включена у вартість товару і не є предметом додаткової оплати.

Всі спори, які виникли при виконанні цього контракту і по яких не було досягнуто домовленості мирним шляхом, передаються сторонами на розгляд і остаточне вирішення Міжнародним комерційним арбітражем (м. Київ) (п. 8.1 Контракту).

Відповідно до контракту на адресу позивача надійшов товар з супровідною документацією.

14.09.2015 року для митного оформлення товару декларантом позивача ОСОБА_4 до Київської митниці було направлено електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №125130012/2015/463564 разом із супровідними документами на товари - частини до автонавантажувачів, а саме шини з протектором типу «ялинка», або з подібним малюнком протектора з посадочним діаметром обода більше як 61 см: New tyres/Шини нові/15,5-25/12 арт. L2- 24 шт., країна виробництва Китай, виробник XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD, торгівельна марка Armour (далі - товар №1) та частини до автонавантажувачів, а саме шини з протектором типу «ялинка», або з подібним малюнком протектора з посадочним діаметром обода менше як 61 см: New tyres/Шини нові/17,5 L-24/10 арт. R4A- 30 шт.; New tyres/Шини нові/12,5/80-18/12 арт. ІMP600- 6 шт.; New tyres/Шини нові/405/70-20\14 арт. R1 TL- 4 шт.; New tyres/Шини нові/15.5/80-24/16 арт. R1 TL- 76 шт., країна виробництва Китай, виробник XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD, торгівельна марка Armour (далі - товар №2) (а.с.103-105).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У зв'язку з викладеним 14.09.2015 на електронну пошту декларанта позивача направлено запит про надання додаткових документів, а саме: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором поставки товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки щодо здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору; 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) прайс-листи виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправника; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями (а.с. 148).

На вказаний запит Київської митниці ДФС України позивачем було надано: прайс-лист виробника товару від 01.07.2015, копію митної декларації відправлення та експертний висновок Житомирської промислової палати № В-2340/1 від 15.09.2015.

Відповідачем 17.09.2015 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/463564, в графі 33 якого вказано:

- Товар №1: метод 1 не застосовується, тому що надані декларантом для митного оформлення документи для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та містять розбіжності (прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється). Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів визначено на підставі раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг за МД від 15.11.2014 №1002500001/2014/024145;

- Товар №2: метод 1 не застосовується, тому що надані декларантом для митного оформлення документи для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та містять розбіжності (прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється). Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується у зв'язку з невиконанням вимог ст. 59-60 Митного кодексу України, методи згідно зі статтями МК України 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо складових для визначення за даними методами. Метод № 6 - Митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг за МД від 21.08.2015 №110010000/2015/5822.

Вказане рішення Київською митницею ДФС прийняте із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості товарів на підставі наступних документів (згідно графи 18 цього рішення «Додаткова інформація /додаткові документи»): декларації митної вартості №125130012/2015/463564 від 14.09.2015; міжнародної автомобільної накладної (CMR) №1051 від 12.09.2015; коносаменту (Bill of Lading) TAO8407822 від 20.07.2015; банківського платіжного документу, що стосується товару №1230 від 28.08.2015; рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5070 від 04.09.2015; каталогу виробника від 11.09.2015; рахунку-фактури (інвойсу) ZD15036 від 16.07.2015; пакувального листа ZD15036 від 16.07.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №2 від 07.04.2015; зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується №05082014/2 від 05.08.2015; договору (контракту) на перевезення SC-2055 від 03.10.2014; сертифікату про походження товару загальної форми 15С3203А0072/00127 від 16.07.2015 (а.с.139-140).

На підставі зазначеного вище рішення відповідачем 17.09.2015 оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125130012/2015/0037 про відмову у прийнятті МД №125130012/2015/463564 від 14.09.2015 та заявлено вимогу, згідно якої для пропуску товару через митний кордон позивачу необхідно подати нову митну декларацію із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом (а.с.141-142).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 246 Митного кодексу України (далі - МК) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст. 257 МК).

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою ст.58 МК також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 МК).

Згідно з частиною 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості товару уповноваженою особою декларанта (позивача) було надано митному органу такі документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) №1051 від 12.09.2015; коносамент (Bill of Lading) TAO8407822 від 20.07.2015; банківський платіжний документ, що стосується товару №1124 від 29.05.2015; банківський платіжний документ, що стосується товару №1230 від 28.08.2015; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5070 від 04.09.2015; каталог виробника від 11.09.2015; рахунку-фактура (інвойс) ZD15036 від 16.07.2015; пакувальний лист ZD15036 від 16.07.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №2 від 07.04.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується №05082014/2 від 05.08.2015; договір (контракт) на перевезення DSV000014657 від 11.09.2015; договір (контракт) на перевезення SC-2055 від 03.10.2014; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічного контролю №2761 від 20.07.2015; сертифікат про походження товару загальної форми 15С3203А0072/00127 від 16.07.2015 та інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №125130012.2015.463564 від 14.09.2015

Додатково на запит Київської митниці ДФС позивач надав такі документи: прайс-лист виробника товару, копію митної декларації відправлення та експертний висновок Житомирської промислової палати № В-2340/1.

Частиною 3 ст.53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 5 ст. 57 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що позивачем не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 МК.

Відповідно до ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як слідує з матеріалів справи, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору стало те, що відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності (прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється).

Суд не погоджується з позицією митного органу про те, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), з огляду на наступне.

Аналіз вищевказаних норм свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Також, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Аналіз графи 33 оскаржуваного рішення від 17.09.2015 свідчить про відсутність інших доводів, окрім твердження про те, що прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється), у зв'язку з чим, суд зазначає таке.

Позивачем додатково надано відповідачу прайс-лист виробника товару від 01.07.2015, копію митної декларації відправлення та експертний висновок Житомирської промислової палати № В-2340/1 від 15.09.2015.

Відповідачем було зазначено, що прайс-лист виробника товару від 01.07.2015 адресований безпосередньо позивачу, як суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку про те, що прайс-лист має суб'єктивну спрямованість, а відтак не міг бути прийнятий в якості прайс-листа.

Суд не приймає такі доводи відповідача до уваги, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд.

Дана правова позиція узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його ухвалі від 26.03.2015 у справі №К/800/38254/14.

В рішенні про коригування митної вартості зазначено, що під час консультації декларанта зобов'язано надати додаткові документи.

Суд також зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Окрім того, Київська митниця ДФС при прийнятті оспорюваного рішення від 17.09.2015 не зазначила послідовність застосування методів визначення митної вартості для Товару №1 та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом та не обґрунтувала причин визначення митної вартості товарів за резервним методом.

При цьому, суд не бере до уваги твердження митного органу, викладені в письмових запереченнях проти позову №3966/10/10-70-42 від 22.04.2016 про те, що при митному оформленні товарів позивачем не надана інформація щодо числових значень складових митної вартості товарів, а саме - витрат, пов'язаних з транспортуванням товарів в місце призначення, витрат на страхування та неповної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, оскільки рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/110028/2 від 17.09.2015 не містить посилань митного органу щодо сумніву з приводу числових значень складових митної вартості товарів в частині вищезазначених витрат, недоліків і виходить за межі встановлених обставин митним органом в спірному рішенні.

Суд звертає увагу, що відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову та, відповідно, обґрунтовуючи правомірність прийнятого Київською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості посилається на обставини та факти, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення на момент його прийняття, такі відомості не були зазначені серед покладених в основу рішення обставин.

Суб'єкт владних повноважень позбавлений можливості, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатись на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржуване рішення відповідача оцінюється судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Зазначені відповідачем у запереченнях проти позову розбіжності, наявні на його думку у поданих до митного оформлення документах, які не були ним зазначені під час прийняття рішення, не можуть бути прийняті до уваги для з'ясування обґрунтованості оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки з урахуванням вищевикладеного таке рішення повинно обґрунтовуватись під час його прийняття, а не під час оскарження в судовому порядку.

Оскільки відповідачем не доведено суду належними доказами доводи того, що застосування основного методу за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було неможливим, а застосування резервного методу є обґрунтованим та таким, що належить у даному випадку застосовувати, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/110028/2 від 17.09.2015 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130012/2015/00037 від 17.09.2015.

Одночасно з цим, суд зауважує, що звертаючись з даним адміністративним позовом, позивач у якості способу захисту порушених прав обрав вимогу про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

З цього приводу суд зазначає, що деякі із встановлених статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин.

Відповідно до пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зі змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Відповідно до положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Однак, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/110028/2 від 17.09.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125130012/2015/00037 від 17.09.2015.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 551,21 грн. на підставі платіжного доручення №3643 від 15.03.2016, оригінал якого знаходиться в матеріалах адміністративної справи (а.с. 2), підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

В судовому засіданні по справі 07.06.2016 проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови виготовлено та підписано 13.06.2016.

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/110028/2 від 17.09.2015.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Київської митниці ДФС №125130012/2015/00037 від 17.09.2015.

4. Стягнути судовий збір в сумі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 21 коп.) на користь фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код 39470947).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.