Ухвала суду № 5940746, 29.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 р.Справа № 2-а-6339/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання - Баглаєнко Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2009р. по справі№2-а-6339/08/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське"

до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області

про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.05.2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Козіївське", суд просив визнати протиправним та нечинним рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області від 16 травня 2008 року №0000262300 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 21457,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2009р. по справі№2-а-6339/08/2070 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Козіївське" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 травня 2008 року № 0000262300 відмовлено в повному обсязі.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Козіївське", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що зміст п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»свідчить про відсутність у органу державної податкової служби правових підстав для прийняття рішення по застосуванню до позивача штрафної (фінансової) санкції за процедурою, в межах компетенції та у порядку, встановлених Указом Президентом України, оскільки таке право застосовування до платника податків (позивача) фінансової (штрафної) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені надається тільки у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, а Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», не є законом України в розумінні приписів пункту 3 частини першої статті 85, статті 92 та 106 Конституції України.

Відповідач заперечень проти апеляційної скарги не надав, але представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області 08.05.2008 року, на підставі направлення від 01.04.2008 року № 44 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок, проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ „Козіївське" з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік та контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складений акт перевірки від 08.05.2008 року № 187/12/230-30739637.

Як вбачається з акту, при перевірці встановлено порушення позивачем п.2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, за яким видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім метатобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею, у встановленому порядку, за раніше отримані під звіт суми. Так, працівниками ТОВ „Козіївське" несвоєчасно здійснювалося звітування за раніше отримані під звіт суми та проводилася видача коштів під звіт без повного звітування за раніше отримані під звіт суми.

На підставі вказаного висновку акту перевірки та із посиланням на абз. 5 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.05.08 № 0000262300, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення п.2.11. Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» у сумі 21457,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного. Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, укладаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею, у встановленому порядку, за раніше отримані під звіт суми.

В акті перевірки інспекторами зафіксовано періоди, за які саме не було своєчасно здійснено звітування за раніше отримані під звіт суми та проводилася видача коштів під звіт без повного звітування за раніше отримані під звіт суми та на підставі цього дійшли висновку, що позивачем було порушено порядок звітування. З матеріалів справи вбачається, що за періоди, визначені в акті перевірки. ТОВ „Козіївське" протягом 2007 року здійснювало видачу під звіт коштів матеріально відповідальній особі ОСОБА_1 при наявності неповного звітування за раніше отримані під звіт суми в розмірі 20187,65 гри., в т.ч.: за січень 2007 року в розмірі 2000,00 грн., за травень 2007 року в розмірі 19161,00 грн., за червень 2007 року в розмірі 307,50 грн., за липень 2007 року в розмірі 38077,10 грн., за вересень 2007 року в розмірі 6000,00 грн.,за листопад 2007 року - 15180,00 грн.,; за грудень 2007 року - 25,00 грн.

Також, матеріально відповідальною особою ОСОБА_1 здійснювалось неповне та несвоєчасне звітування за раніше отримані під звіт кошти в розмірі 5214,76 грн., в т.ч.: за січень 2007 року в розмірі 64,17 грн., за травень 2007 року - 191,00 грн., за червень 2007 року - 337,50 грн., за липень 2007 року - 3859,97 грн., за листопад 2007 року - 732,12 грн.

Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлена відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у раціональній валюті, що встановлюються Національним банком України, у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 25 відсотків, виданих під звіт сум.

Підставою застосування ДПІ у Краснокутському районі Харківської області штрафних санкцій згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки стати твердження в акті перевірки про порушення позивачем порядку звітування за раніше тримані під звіт кошти.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом. Податкові органи повинні приймати рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах, встановлених законом. Суд першої інстанції дійшов висновку, що виявлені порушення ТОВ „Козіївське" вимог пункту 2.11 Положення, а саме: видача коштів під звіт та звітування про використання отриманих коштів з порушенням строків, встановлених наведеної нормою права підтверджуються наданими до матеріалів справи копіями видаткових касових ордерів, прибуткових касових ордерів та авансових звітів., і сторонами не заперечується.

Також, судом з'ясовано, що розмір фінансової санкції, яка була застосована до позивача згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення розраховано ДПІ у відповідності до приписів а.бз.5 п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки". Враховуючи викладене, судом встановлено, що застосування до відповідача за порушення постанови № 637 штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»є правомірним. Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведена суду правомірність висновку акту перевірки щодо встановлення в діяльності ТОВ „Козіївське'' порушення п.2.11. Постанови Правління і Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових :Операцій у національній валюті в Україні», на підставі якого було винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 травня 2008 року № 0000262300.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, позовні вимоги про визнання протиправним та нечинним рішення є документально та нормативно необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача в апеляційній скарзі про відсутність у органу державної податкової служби правових підстав для прийняття рішення по застосуванню до позивача штрафної (фінансової) санкції за процедурою, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, оскільки таке право застосування до платника податків (позивача) фінансової (штрафної) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені надається тільки у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, а Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», не є законом України в розумінні приписів пункту 3 частини першої статті 85, статті 92 та 106 Конституції України, на підставі наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Компетенція, порядок здійснення контролю органами податкової служби встановлений Законом України «Про державну податкову службу в України».

Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв на підставі передбаченого законодавством способу, в межах повноважень та необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2009р. по справі№2-а-6339/08/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2009р. по справі№2-а-6339/08/2070 залишити без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.08.2009 р.