Рішення № 5940396, 06.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/27706.08.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська металургійна будівельна

компанія»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Геліч В.П. (довіреність від 21.05.2009р.);

від відповідача: не зявились;

06.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпром»(надалі ТОВ «Укрбудпром», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська металургійна будівельна компанія»(надалі ТОВ «Київська металургійна будівельна компанія», відповідач) суми заборгованості в розмірі 22960, 30 грн. та штрафу в розмірі 11480, 15 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 17/03/09/УБП від 17.03.2009р. не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати переданого товару. З посиланням на положення Цивільного кодексу України до стягнення заявлено також суму штрафу, нарахування якого передбачено договором.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду та позовна заява направлялись на юридичну адресу ТОВ «Київська металургійна будівельна компанія»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.08.2009р. наявна в матеріалах справи).

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2009р. між ТОВ «Укрбудпром»та ТОВ «Київська металургійна будівельна компанія»укладено договір поставки № 17/03/09/УБП за умовами якого останнє зобовязувалось передати в оговорений сторонами строк, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти і оплатити будівельні матеріали вказані в доповненнях до договору.

Додатком № 01 до договору є умови про асортимент та умови поставки товару в яких визначено найменування товару, вказано завод-виробник товару що належить поставити, вид упаковки та транспортування, базисні умови поставки та ціна.

За умовами договору (п. 5.1, 5.2) на поставлений товар постачальник надає: рахунок-фактуру (на вимогу), накладні (2 примірники), податкову накладну; покупець надає: довіреність, підписує і повертає одну накладну, копії залізничних накладних (на вимогу).

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № РН-0000046 від 17.03.2009р. на суму 22916, 40 грн., № РН-0000047 від 18.03.2009р. на суму 23293, 90 грн., які у належним чином засвідченій копії містяться в матеріалах справи. На поставлений товар виписані податкові накладні № 70 від 17.03.2009р., № 71 від 18.03.2009р., товар відповідачем отримано на підставі довіреності № 59 від 17.03.2009р..

Згідно з п. 3.2 договору датою поставки є дата, що вказана у видаткових накладних, а у разі коли сторони не підписали видаткових накладних датою поставки є дата передачі товару перевізнику.

Згідно з п. 9.2 договору, договір діє до 31 грудня 2009р., але у будь-якому разі до повного виконання взятих на себе сторонами зобовязань, відповідно зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем здійснено частково (банківською випискою за 18.03.2009р. підтверджено надходження грошових коштів в сумі 23250 грн.), заборгованість перед позивачем станом на час вирішення спору складає 22960, 30 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як про те погоджено сторонами у п. 4.1 договору (в редакції додатку № 02 від 18.03.2009р.) покупець проводить оплату поставленої партії товару на протязі 5 робочих днів з моменту поставки товару на поточний рахунок постачальника.

З урахуванням наведених положень, строк виконання зобовязань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних наданих до справи № РН-0000046 від 17.03.2009р., № РН-0000047 від 18.03.2009р. станом на час вирішення є таким що настав.

Враховуючи наведене, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 22960, 30 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.8.3 Договору в разі затримки оплати товару до 10 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, понад цього строку 50% від суми заборгованості.

Враховуючи суму заборгованості відповідача станом на час подання позовної заяви в розмірі 22960, 30 грн. та факт прострочення сплати боргу більше 10 днів, розмір 50% від суми заборгованості за товар складає 11480, 15 грн. та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Факт прострочення оплати товару матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів перерахування коштів відповідачем на рахунки позивача у повному розмірі та у строк встановлений договором № 17/03/09/УБП від 17.03.2009р., суду не представлено. За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 344, 40 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська металургійна будівельна компанія»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 36-38, п/р 26005300123779 в Першій КФ ВАТ «ВіЕйБі Банк»м. Київ, МФО 321637, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35086390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпром»(03127, м. київ, пр-т. 40-річчя Жовтня 93, оф. 438, п/р 26008300124504 в Першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк»м. Київ, МФО 321637, ідент. код 35009688) 22960, 30 грн. (двадцять дві тисячі девятсот шістдесят гривень 30 копійок) основного боргу, 11480, 15 грн. (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень 15 копійок) штрафу, 344, 40 грн. (триста сорок чотири гривні 40 копійок) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 11.08.2009