Ухвала суду № 59401857, 27.07.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36215/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Зарембі Р.М.,

за участю: прокурора Шимончука А.О.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України майора поліції Харкевича В.П., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції Шимончуком А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України майор поліції Харкевич В.П. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції Шимончуком А.О. та просив застосувати стосовно підозрюваного за ч. 5 ст. 191 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. У разі застосування до ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, прийняти до уваги встановлений розмір матеріальних збитків у сумі 8 882 381,21 грн., та покласти на неї обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню, зокрема: працівниками ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14», ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13», МОЗ України, Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів та засновниками вказаних суб'єктів господарювання, у тому числі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Слідчий посилався на таке: Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.02.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000365 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» та іншими особами своїм службовим становищем, що спричинило настання тяжких наслідків, заволодіння під час будівництва сучасного лікувально - діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а також нецільового використання бюджетних коштів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210, ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування, за наявності передбачених кримінальним процесуальним законодавством України підстав ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3, обіймаючи посади генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_14» код ЄДРПОУ 34350971 (далі - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14»), та генерального директора державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_13» код ЄДРПОУ 3770171 (далі - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13»), тобто будучи службовою особою, у період з грудня 2011 року по грудень 2013 року, перебуваючи в м. Києві, діючи повторно, з корисливого мотиву та за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем заволоділа чужим майном в особливо великих розмірах, а саме державними коштами виділеними на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» (далі - СЛДК НДСЛ «Охматдит») та придбання обладнання для указаної лікарні при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3, будучи генеральним директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14», тобто службовою особою з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, діючи за попередньою змовою із директором ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13» ОСОБА_9 та невстановленими особами, у договорі № 2011/7 від 28.12.2011 на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної спеціалізованої лікарні «Охматдит» на загальну суму 200 млн. грн., у частині постачання медичного обладнання, достовірно знаючи відпускну ціну виробника на лінійний прискорювач «Elekta Synergy S» (в розібраному стані) умисно зазначила завищену на понад 5 млн. грн. ціну на вказаний медичний виріб. Крім цього, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах при виконанні умов договорів № 2012/3 від 14.08.2012 та № 2012/5 від 29.12.2012 в частині постачання медичного та інженерного обладнання, ОСОБА_3, будучи генеральним директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14», діючи за попередньою змовою та за сприянням із директором ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13» ОСОБА_9 і невстановленими особами, в зазначених вище договорах, в частині постачання медичного та інженерного обладнання умисно зазначила завищену закупівельну вартість на вказане обладнання.

У подальшому, шляхом складання та використання завідомо підроблених первинних фінансово-господарських документів щодо постачання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» для ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13» за державні кошти лінійного прискорювача «Elekta Synergy S» (в розібраному стані) по завищеній ціні, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та невстановлені особи заволоділи державними коштами на суму 5 325 648,37 грн. Крім цього, ОСОБА_3, діючи як директор ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13», тобто будучи службовою особою, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах при виконанні умов договорів № 2012/3 від 14.08.2012 та № 2011/5 від 29.12.2012 в частині постачання медичного та інженерного обладнання шляхом поставки зазначеного обладнання по завищеній ціні, діючи за попередньою змовою із генеральним директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» ОСОБА_8 та невстановленими особами, у період з червня по грудень 2013 року, при невстановлених обставинах склали та підписали акти приймання передачі медичного та інженерного обладнання та накладні, до яких внесли завідомо неправдиві відомості щодо завищеної на 3 556 732,84 грн. закупівельної вартості на медичне та інженерне обладнання, яке було поставлене із ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» до ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13». Після цього, ОСОБА_3, діючи як директор ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13», за попередньою змовою із генеральним директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» ОСОБА_8 та невстановленими особами, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, перебуваючи в м. Київ, подали складені вище підроблені видаткові накладні, а також акти приймання - передачі обладнання до Державного казначейства України, де за результатами їх розгляду перераховано на рахунки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» кошти в загальній сумі 77 830 052,8 грн., у тому числі і кошти в сумі 3 556 732,84 грн., на яку ОСОБА_3, ОСОБА_13 та невстановлені особи завищили вартість медичного та інженерного обладнання, що закуповувалось за державні кошти, та якою вказані особи заволоділи.

Усього, при вищевказаних обставинах, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а також невстановленими особами, з корисливих мотивів заволоділи коштами Державному бюджету України на загальну суму 8 882 381,21 грн., чим спричинили шкоду державі на вказану суму. Як зазначено у клопотанні, зібраними доказами підтверджується причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих їй особливо тяжких злочинів та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: наказом № 2/1 від 02.03.2010 про призначення ОСОБА_3 на посаду генерального директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14»,наказом № 41 від 18.04.2013 про призначення ОСОБА_3 ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13», договором № 2011/7 від 28.12.2011 на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної спеціалізованої лікарні «Охматдит» на загальну суму 200 млн. грн., а також додатками та доповненнями до нього, платіжними дорученнями № 1 від 29.03.2011 на суму 25 000 000,00 грн., № 3 від 29.12.2011 на суму 11 264 968,68 грн., № 3 від 18.05.2012 на суму 15 000 000,00 грн. та № 11 від 26.06.2012 на суму 8 330 141,32 грн. про перерахування коштів із рахунку ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13» на рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14», контрактом № 081111 від 08.11.2011 між ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» та Ірландською компанією «UMG Limited» про постачання на митну територію України лінійного прискорювача «Elekta Synergy S», митною декларацією №100200000/201/2/523357, згідно якої проведено митне оформлення імпортованого ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» лінійного прискорювача «Elekta Synergy S» декларованою вартість 51 721 582,64 грн., видатковою накладною № УП-0000009 від 04.01.2013 та актом № 1 від 04.01.2013 щодо постачання та приймання - передачі поставленого медичного обладнання Лінійного прискорювача «Elekta Synergy S» (в розібраному стані), вартістю 59 595 110 грн., договором № 2012/3 від 14.08.2012 на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної спеціалізованої лікарні «Охматдит» на загальну суму 176 165 074,80 грн. та договором № 2012/5 від 29.12.2012 на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної спеціалізованої лікарні «Охматдит» (у тому числі будівельно-монтажні роботи, поставка та встановлення обладнання) на суму 326 647 628,94 грн., видатковими накладними № УП-0001517 від 27.11.2013, № УП-0001422 від 28.10.2013, № УП-0001422 від 28.10.2013, № УП-0000641 від 03.06.2013, № УП-0001523 від 27.11.2013, № УП-0001551 від 09.12.2013, №УП-0000973 від 16.08.2013, УП-0001531 від 27.11.2013, №УП-0001552 від 09.12.2013 щодо передачі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» до ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13» інженерного та медичного обладнання по завищеній ціні, актами № 5-зм від 27.11.2013, № 1-зм від 28.10.2013, № 1/обл. від 03.06.2013, № 4-зм від 27.11.2013, № 7-зм від 09.12.2013, № 2-зм від 16.08.2013, № 6-зм від 27.11.2013, № 8-зм від 09.12.2013 приймання передачі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» до ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13» інженерного та медичного обладнання по завищеній ціні, платіжними дорученнями № 29 від 03.12.2012 на суму 10 000 000,00 грн., № 32 від 03.12.2012 на суму 3 263 525,00 грн., № 31 від 03.12.2012 на суму 3 385 241,56 грн., № 31 від 03.12.2012 на суму 5 038 218,78 грн., № 31 від 03.12.2013 на суму 1 576 536,46 грн., № 32 від 03.12.2013 на суму 6 585 254,34 грн., № 32 від 03.12.2013 на суму 151 220,66 грн., № 27 від 27.05.2013 на суму 12 295 008,00 грн., № 21 від 16.08.2013 на суму 5 000 000,00 грн., № 24 від 16.08.2013 на суму 5 845 036,08 грн., № 25 від 19.09.2013 на суму 24 690 011,92 грн., щодо перерахування кошів за поставлене по завищеній ціні медичне та інженерне обладнання, висновками експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.05.2016 № 7017/8196/8777/16-45, якою підтверджено спричинення матеріальних збитків, іншими матеріалами кримінального провадження. Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в ч. 1 цієї статті є підставою застосування запобіжного заходу. Так, метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3, згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом. Підстави для обрання підозрюваній ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, як зазначено у клопотанні, відсутні, тому що вона притягується до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які обґрунтовують тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_3 та підтверджують наявність зазначених ризиків. Підозрювана ОСОБА_3 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, акумулювала у власності значний капітал, а також притягується до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на понад 10 років. Зазначені обставини свідчать про те, що підозрювана ОСОБА_3, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Станом на час розгляду зазначеного клопотання медичне та інженерне обладнання, при постачанні яких ОСОБА_3 та інші особи заволоділи державними коштами, не встановлене та не введене в експлуатацію, а знаходиться на зберіганні в комерційних структурах, на керівників яких підозрювана має безпосередній вплив.

Вказані обставини дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_3 може перешкоджати належному зберіганню указаного медичного та інженерного обладнання. Підозрювана ОСОБА_3 тривалий час обіймала керівні посади в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» та ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13», підтримує відносини із особами, які займають керівні ланки у різних державних підприємствах установах та організаціях. Крім цього, більшість свідків у кримінальному провадженні є колишніми підлеглими ОСОБА_3 Зазначене свідчить про те, що підозрювана ОСОБА_3, перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої зв'язки для незаконно впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зменшення своєї вини в інкримінованих їх кримінальних правопорушення та негативно вплинути на результати розслідування. Крім цього, підозрювана ОСОБА_3 має у власності значний капітал, її свідомі, тривалі, обдумані дії, спрямовані на планування злочинів, в яких остання підозрюється, переконливо свідчить що у зв'язку з відстоюванням обраної нею правової позиції, ОСОБА_3 зможе може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом. При цьому, те що ОСОБА_3 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, не спростовує доказів існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та необхідності запобігання їм шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді суворого запобіжного заходу. Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах кримінального провадження дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, такий не забезпечить належного виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає належної оцінки порушень цінностей суспільства.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та перешкоджання слідству, віку та стану здоров'я підозрюваного, розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, матеріали, надані стороною захисту, вислухавши учасників судового провадження, прийшов до наступного: Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.02.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000365 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «ІНФОРМАЦІЯ_13», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14» та іншими особами своїм службовим становищем, що спричинило настання тяжких наслідків, заволодіння під час будівництва сучасного лікувально - діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а також нецільового використання бюджетних коштів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210, ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування, за наявності передбачених кримінальним процесуальним законодавством України підстав ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 України.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров,я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утримуванців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключного у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених ст. 176 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органі досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк понад п,ять років; до раніше судимої особи, як ас підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою вказаної статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, санкція ч.5 ст.191 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_3, передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. У відповідності до ст. 12 КК України, яка визначає кваліфікацію злочинів вказаний злочин відноситься до особливо тяжкого злочину. Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у протоколах допиту свідків, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, інших доказів, наданих до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний , обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

Відповідно до п.3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 раніш не судима, не притягалася до кримінальної відповідальності, не працює. ОСОБА_3 має реєстрацію та постійне місце проживання, не є затриманою, до слідчого судді з,явилася за першою вимогою, відсутні будь-які докази повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Слідчий суддя вважає, що ризики , передбачені ст. 177 КПК України та викладені у клопотанні старшим слідчим, а саме: можливість зміни свого постійного місця проживання, реєстрації, виїзду за межі території України та переховування у подальшому від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом заслуговують на увагу. Але слідчим суддею зазначається, що у клопотанні старшим слідчим не у повному обсязі викладені всі обставини щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний має реєстрацію та постійне місце проживання; місці соціальні зв'язки, жодного випадку на підтвердження ризиків неявки не слідчого після вручення повідомлення про підозру не наведено. Тому, з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що у клопотанні не наведено достатніх підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, в клопотанні не надано будь-яких підстав вважати, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м,яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе, передбачені пунктом 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м,який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотання, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням всього викладеного, слідчий суддя вважає можливим застосувати стосовно ОСОБА_3 більш м,який запобіжний захід - домашній арешт, з застосуванням електронних засобів контролю у відповідності до ст. 195 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 має хворого чоловіка, якого доглядає, про що надано довідку Головного військового клінічного госпіталю МО України. У відповідності до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 40, 131, 132, 176- 178, 183,181, 184, 194, 208, 309 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні Києва клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України майора поліції Харкевича В.П., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням

законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції Шимончуком А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки міста Попасна Луганської області зареєстрованої в АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2.

Покласти на підозрювану ОСОБА_3 у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України такі обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню за списком, наданим слідчим чи прокурором; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити строком на шістдесят діб.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_3, що працівники органу внутрішніх справ, що здійснює контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з,являтися у житлове приміщення цієї особи, вимагати надавати будь-яких пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього судом обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Визначити строк дії вказаної ухвали до 26 вересня 2016 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів після її оголошення.

Слідчий суддя