Постанова № 59401547, 28.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/1221/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.

за участю

позивачів ОСОБА_1

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Києва адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України в м.Києві Державної міграційної служби України (Дніпровський районний відділ), Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань реєстрації і проживання/перебування фізичних осіб) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися з позовом до відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в м.Києві Державної міграційної служби України (Дніпровський районний відділ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 вересня 2015 року позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності садовий (дачний) будинок АДРЕСА_1. 17 вересня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача з приводу реєстрації позивачів у вказаному будинку. Листом Дніпровського районного відділу Державної міграційної служби України в м. Києві позивачу в реєстрації було відмовлено, оскільки садовий будинок не входить до житлового фонду Дніпровського району м. Києва. Просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні реєстрації місця проживання, зобов'язати відповідача не чинити перешкод та зобов'язати здійснити реєстрацію позивачів за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 25 травня 2016 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Відділ з питань реєстрації і проживання / перебування фізичних осіб Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві.

Позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснила,що садовий будинок не переведено в житловий будинок.

Позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та пояснення позивача ОСОБА_1 Додатково пояснив, що підставою для відмови відповідач зазначив відсутність механізму переведення садових будинків у жилі, чим порушено право позивачів бути зареєстрованим за місцем проживання.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в м.Києві Державної міграційної служби України (Дніпровський районний відділ) в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки до суду не повідомив.

Представник відповідача Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань реєстрації і проживання/перебування фізичних осіб) в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До суду надійшли заперечення, в яких представник зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачами не надано документів зазначених Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року та рішення про переведення садового будинку у жилий.

Суд,заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності від 07 вересня 2015 року садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 8, 9).

Згідно довідки № 1/01-16 від 09 січня 2016 року, виданої Садівницьким товариством «Труд» ОСОБА_1 є членом садового товариство «Труд» та власником садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

З 29 березня 1977 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться у зареєстрованому шлюбі (а.с.11). Згідно свідоцтва про народження батьками позивача ОСОБА_7 є: позивач ОСОБА_1 - мати та позивач ОСОБА_2- батько (а.с.12).

Згідно письмової відповіді Дніпровського районного відділу Головного управління державної міграційної служби у місті Києві від 02 жовтня 2015 року позивачам відмовлено в реєстрації місця проживання в садовому будинку за адресою: АДРЕСА_1, оскільки садовий будинок не входить до житлового фонду Дніпровського району м. Києва. Згідно ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року зі змінами від 05 липня 2012 року та ст. 4 ЖК України передбачена реєстрація місця проживання у житловому будинку (а.с. 14).

Дослідивши добуті докази суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

2 вересня 2014 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання» за № 1673-VII, який набрав чинності 27 вересня 2014 року. Вказаним Законом були внесені зміни до Житлового та Цивільного кодексів України, а також Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11 грудня 2003 року.

Ним визначено порядок переведення у жилі садових та дачних будинків та уточнено зміст поняття«місце проживання фізичної особи». Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні не тільки для постійного, але і для тимчасового проживання в них (ч.1 ст.379 Цивільного кодексу України).

Законом розширено поняття місця проживання фізичної особи, яким є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово( ч. 1 статті 29 Цивільного кодексу України)

Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» також по-новому визначає місце проживання як житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в якому особа проживає постійно або тимчасово без обмеження строком (ч.1 ст. 3)

Ключовим аспектом вказаного Закону є те, що Житловий кодекс України доповнено статтею 8-1, відповідно до якої громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

Також уточнено призначення жилих будинків і жилих приміщень не тільки для постійного але і для тимчасового проживання громадян (ст.6).

Оскільки дачні поселення та садівницькі товариства, як правило, знаходяться за межами населених пунктів (міста, селища, села), прикінцевими положеннями Закону передбачено, що тимчасово, до проведення реформи з питань адміністративно-територіального устрою, відносяться: по-перше, дачні поселення та садівницькі товариства у приміських зонах обліковуються за тими населеними пунктами, з якими вони зв'язані в адміністративному або територіальному відношенні по-друге, до жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, також відносяться жителі, які проживають постійно за межами цих адміністративно-територіальних одиниць та житло яких віднесено до відповідного села, селища чи міста, що дозволить врегулювати питання конституційного забезпечення прав і свобод цих громадян. Таким чином, переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, створить належні умови для реалізації громадянами права на вільний вибір місця проживання.

Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077 (який діяв на час виникнення правовідносин) визначено перелік документів необхідних для реєстрації місця проживання (п.2.2).

Згідно п.3 Порядку переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 29 квітня 2015 року № 321 для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за встановленою формою, до якої додаються: копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку; письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий; звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за відповідною формою.

Виходячи з наведеного, для здійснення реєстрації особи в дачному будинку існують дві головні умови, а саме, зміна цільового призначення земельної ділянки і переведення дачного будинку в житловий.

Позивачі підтвердили, що садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є позивач ОСОБА_1 не переведений у житловий будинок.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві Державної міграційної служби України (Дніпровський районний відділ), Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань реєстрації і проживання/перебування фізичних осіб) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 4, 6, 8-1 Житлового кодексу України, ч.1 ст. 29, ч.1 ст. 379 ЦК України, Порядком переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 29 квітня 2015 року № 321, Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, ч.3 ст. 2, ст.ст. 9, 11,14,71,94, 160 - 163 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві Державної міграційної служби України (Дніпровський районний відділ), Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань реєстрації і проживання/перебування фізичних осіб) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 02 серпня 2016 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Є.Арапіна