Постанова № 59397047, 18.07.2016, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 504/1419/16-а

провадження №2-а/504/90/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016смт. Комінтернівське

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Добров П.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду у травны 2016 року із адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області №13 від 21 квітня 2016 року про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 90 (девяносто) відсотків від посадового окладу як працівнику органів прокуратури ОСОБА_1, на підставіпостанови КМУ №505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», у звязку із збільшенням посадового окладу відповідно допостанови КМУ №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області з метою відновлення права на соціальний захист у повному, передбаченому Законом України, обсязі провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90 (девяносто) відсотків від суми місячної заробітної плати та здійснити відповідні виплати, відповідно до ст. 501Закону України «Про прокуратуру»№1789 на підставі довідки, виданої прокуратурою Одеської області №364 від 21 березня 2016 року з урахуванням індексації; стягнути судові витрати в сумі 588 (пятсот вісімдесять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі (Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі Одеської області).

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач вказував, що з грудня 2007 року він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області як отримувач пенсії за вислугою років на підставі ст.501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла станом на грудень 2007 року) у розмірі 90 (девяносто) відсотків від чинної на той час заробітної плати на посаді прокурора Березівського району Одеської області.

Наказом прокурора Одеської області №545-к від 02 березня 2015 року його звільнено з органів прокуратури за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

Так, згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 26 листопада 1993 року № 3662-12 в редакції Закону №2663-III від 12 липня 2001 року, прокурори і слідчі за наявності на день звернення стажу роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Пенсія призначається в розмірі 90 (девяносто) відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно до ч. 13 ст. 501 зазначеного Закону (в редакції, чинної на час призначення пенсії), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч. 18 ст. 501 зазначеного Закону (в редакції, чинної на час призначення пенсії), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що іде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Кабінетом Міністрів України 30 вересня 2015 року та 09 грудня 2015 року прийняті постанови №763 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року та №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якими з 15 грудня 2015 року підвищено розміри посадових окладів працівників органів прокуратури.

У зв'язку з цим, він 14 квітня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, додавши довідку прокуратури Одеської області №364 від 21 березня 2016 року про заробітну плату, яку встановлено з 15 грудня 2015 року у розмірі 17101 грн. 16 коп.

Проте, 21 квітня 2016 року він отримав рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області №13 про відмову у перерахунку пенсії з посиланням на те, що з 01 червня 2015 року, згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ скасовані норми закону щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії чи щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до закону України „Про прокуратуру та інших.

Позивач вважає такі дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про відмову в перерахунку йому пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 рокуза№213-VIIIнезаконними і такими, що порушують його конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення, а тому просив задовольнити позов.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 травня 2016 року у справі було відкрито скорочене провадження.

Відповідачу у передбаченому законом порядку було направлено позовну заяву та надано строк для подачі письмових заперечень проти позову.

Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області заперечує щодо позову, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії набула чинність та діяла інша редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачає, що з 01.01.2016 року пенсія державним службовцям та прирівняним до них осіб призначаються на загальних умовах. Спеціальні пенсії, призначені до 01.01.2016 року виплачують, а не перераховують у розмірах, визначених законодавством, яке діяло до вказаної дати.

Згідно до ч. 2ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, по справам щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цьогоКодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідачів необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду Комінтернівського району Одеської області та отримує з 10 грудня 2007 року пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до ст. 501Закону України «Про прокуратуру»(в редакції що діяла станом грудень 2007 року) в розмірі 90(девяносто) відсотків від суми заробітної плати.

Згідно наказу прокурора Одеської області №545к від 02 березня 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи в органах прокуратури України за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за вислугу років.

14 квітня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, а саме розмір якої визначено у довідці прокуратури Одеської області №364 від 21 березня 2016 року, відповідно до ст.501Закону України «Про прокуратуру»(в редакції яка діяла на час призначення пенсії). 21 квітня 2016 року рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 501Закону України «Про прокуратуру»(в редакції яка діяла на час призначення пенсії) та розяснено, що з 01 червня 2015 року, згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ скасовані норми закону щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії чи щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до закону України «Про прокуратуру» та інших.

Пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено позивача, встановлено приписами ст.501 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 501Закону України «Про прокуратуру»(в редакції яка діяла на час призначення пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 90 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч. 12 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 17 ст. 501Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законодавцем до ст. 501Закону України «Про прокуратуру»вносились певні зміни.

При цьому, суд вважає твердження відповідача, про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни від 02 березня 2015 року № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», необґрунтованими тому, що він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності.

Разом з цим, таке застосування норм права суперечить вимогам ч. 1ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки прокуратури Одеської області №364 від 21 березня 2016 року, відповідно до ст.50-1Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, з розрахунку 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивідокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, яка зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про застосування індексації при перерахунку пенсії, суд виходить з наступного:

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282 та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п. 2 Порядку №1078, індексації підлягають доходи громадян, одержані ними в гривнах на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншими ушкодженнями здоровя, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Таким чином пенсія позивачу має бути перерахована з урахуванням індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078, в звязку з чим в цій частині вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання позовних вимог щодо розподілу судових витрат суддя виходить з того, що у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України в тому разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789, ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III, ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи",ст.ст.2,9,69-72,94,104,158-163,183-2,186, 2442, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області №13 від 21 квітня 2016 року про відмову у перерахуванні пенсії ОСОБА_1.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію як працівнику прокуратури з раніш встановленого розміру - 90 відсотків від суми заробітної плати на відповідній посаді з 01 січня 2016 року на підставі документів пенсійної справи та додатково поданої довідки прокуратури Одеської області №364 від 21 березня 2016 року з урахуванням індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 588 (пятсот вісімдесять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі (Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі Одеської області).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Одеського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя П.В. Добров