Рішення № 59396851, 07.07.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13448/15-ц

Провадження № 2/520/1308/16

Заочне Рішення

іменем України

07 липня 2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача, вказував на те, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобовязання позичальника за кредитним договором, у якому позивач виступає кредитором, в наслідок чого за такими зобовязаннями утворилась заборгованість. З викладеного, та посилаючись на норми законодавства представник позивача просив суд стягнути з відповідача частину заборгованості, що випливає з долучених до позовної заяви розрахунків, в розмірі 100000,00 дол. США.

Учасники справи у судове засідання не зявились. Про час та місце вирішення справи сторони повідомлялись у встановленому законом порядку, однак про поважні причини своєї неявки до суду не повідомили.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про вирішення справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав, проти ухвалення заводного рішення не заперечував.

Відповідач жодних заяв, клопотань або заперечень не надав.

З викладених обставин, зважаючи на те, що відповідач за обставинами розгляду справи повторно не зявився до суду не повідомляючи при цьому про поважність причин такої неявки, суд, керуючись положеннями ч.4 ст. 169 ЦПК України, 224-226 ЦПК України, ухвалив розглядати справу на підставі наявних доказів та постановити Заочне рішення.

Так, дослідивши доводи позову та перевіривши їх долученими до матеріалів справи доказами, суд встановив наступне.

28.09.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Південний» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № В 568, відповідно до умов якого, з урахуванням всіх змін і доповнень, банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 491000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути кредит в строк до 27.09.2022 року шляхом здійснення строкових платежів згідно погодженого сторонами графіку.

Так, відповідно до п. 3.2.2. Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути банку отриманий кредит згідно п.п.1.1, 2.3, 2.4, 2.8 даного Договору.

Графіком погашення заборгованості за Кредитним договором встановлено, що Позичальник в період з 30.09.2015 р. по 31.12.2015 р. мав сплатити за тілом кредиту 11398,75 доларів США. В порушення вказаної умови позичальник вказані кошти не сплатив, при цьому платіж в розмірі 3168,30 доларів США, який позичальник згідно графіку мав сплатити 30.09.2015 р. був прострочений більше ніж на три календарні місяці.

Відповідно до п. 3.3.4. Кредитного договору кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня одержання ппозичальником відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення кредиту, а в разі невиконання вимоги банку, звернути стягнення на предмет іпотеки та/або звернутися до суду у випадку, зокрема, невиконання графіку платежів за кредитним, понад три календарних місяця.

Наведене підтверджується змістом кредитного договору та графіку платежів, копії яких долучені до матеріалів справи.

12.01.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з повідомленням про порушення основного зобов'язання вих. № 86-1097БТ, в якому просив позичальника усунути порушення основного зобов'язання в шестидесятиденний термін з моменту отримання вказаного повідомлення. Повідомлення ОСОБА_1 отримав 15.01.2016 року, таким чином заборгованість за кредитом ним мала бути погашена до 16.03.2016 р. (копія накладної кур'єрської служби доставки № 185301 долучена до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданих позивачем пояснень, що підтверджується розрахунком заборгованості, долученим до матеріалів справи, відповідач, в порушення умов кредитного договору заборгованість не сплатив та станом на 20.04.2016 року вона складає 365755,73 доларів США, з яких 363423,76 дол. США, заборгованість за кредитом та 2331,97 доларів США заборгованість за нарахованими відсотками

При цьому позивач порушує питання про стягнення з відповідача лише частини заборгованості, в розмірі 100000,00 дол. США, що відповідає засадам диспозитивності цивільного судочинства.

З викладених обставин та правових положень, та з огляду на те, що позасудові вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення, та зважаючи на те, що відповідно до приписів ст. 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність його задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація понесених таким позивачем судових витрат в розмірі 32424,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 208-209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 612, 625, 1054 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Південний», код ЄДРПОУ: 20953647 заборгованість в розмірі 100000,00 дол. США

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Південний», код ЄДРПОУ: 20953647 компенсацію понесених позивачем судових витрат в розмірі 32424,00 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя П. А. Прохоров