Ухвала суду № 59394466, 02.08.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/5652/15-ц 02.08.2016 02.08.2016 02.08.2016

Справа № 484/5652/15-ц

Провадження №22ц/784/821/16 Головуючий в першій інстанції ОСОБА_1

Категорія 48 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду

Миколаївської області в складі:

головуючої - Довжук Т.С.,

суддів: Коломієць В.В., Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання Тищенком Л.С.,

за участю позивачки ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 лютого 2016 року по справі за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про визнання майна спільною сумісною власністю та розподіл спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

21 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду зпозовом до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю та розподіл спільного майна подружжя.

Позивачка зазначала, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі в період з 26 червня 1997 року по 25 грудня 2012 року. Від даного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час шлюбу за спільні кошти нами було придбано майно: двокамерний холодильник SAMSUNG вартістю 2750 грн.; телевізор SHARP- вартістю 850 грн.; телевізор SAMSUNG - вартістю 2000 грн.; DVD програвач PIONEER вартістю 550 грн.; DVD програвач LG вартістю 950 грн.; кухонна стінка вартістю 2400 грн.; дитяча стінка - вартістю 2600 грн.; ліжко односпальне «Ракушка» - вартістю 650 грн.; стіл компютерний вартістю 850 грн.; спальний гарнітур вартістю 2000 грн.; меблева стінка вартістю 2600 грн.; мякий куток вартістю 3000 грн.; пральна машинка SAMSUNG вартістю 3000 грн.; бойлер вартістю 950 грн., а всього на загальну суму 25 150 грн. Крім того, відповідачу було подаровано ? частину житлового будинку № 28 по вул. Будьонного в м. Первомайську Миколаївської області, в якій вони провели ремонт, підвели газопостачання, встановили газове опалення та інше щодо поліпшення житлових умов, у звязку з чим збільшилася вартість вказаної частини будинку. В добровільному порядку вирішити спір щодо поділу майна не можливо.

Посилаючись на вказане та вимоги ст. ст. 60, 62 СК України, позивачка просила визнати обєктом права спільної сумісної власності подружжя житловий будинок № 28 по вул. Будьонного в м. Первомайську Миколаївської області, поділити майно, виділивши їй: двокамерний холодильник SAMSUNG, телевізор SAMSUNG, DVD програвач LG, кухонну стінку, дитячу стінку, ліжко односпальне «Ракушка», стіл компютерний, на загальну суму 12200 грн., а відповідачу виділити: телевізор SHARP, DVD програвач PIONEER, пральну машинку SAMSUNG, бойлер, спальний гарнітур, меблеву стінку та мякий куток, на загальну суму 12950 грн. Також стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію різниці вартості майна в розмірі 750 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 лютого 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Виділено ОСОБА_3 майно на загальну суму 12200 грн. , а саме: двокамерний холодильник SAMSUNG, телевізор SAMSUNG, DVD програвач LG, кухонну стінку, дитячу стінку, ліжко односпальне «Ракушка», стіл компютерний, а ОСОБА_4 виділено: телевізор SHARP, DVD програвач PIONEER, пральну машинку SAMSUNG, бойлер, спальний гарнітур, меблеву стінку та мякий куток, на загальну суму 12950 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 750 грн. грошової компенсації різниці вартості майна та 243 грн. 60 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду в частині визначення вартості розподіленого майна змінити, зазначивши: вартість двокамерного холодильника SAMSUNG 5 200 грн., телевізора SHARP - 800 грн.; пральної машинки SAMSUNG - 1520 грн., бойлера - 350 грн., спального гарнітура 1500 грн., меблевої стінки 1480 грн., мякого кутка 1250 грн. та стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову компенсації різниці вартості майна в розмірі 7200 грн. На думку апелянта, рішення суду в цій частині є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено в суді першої інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з 26 червня 1997 року по 25 грудня 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, 23 листопада 2006 року нароження (а.с. 13).

Під час шлюбу, сторони за спільні кошти придбали майно: двокамерний холодильник SAMSUNG, телевізор SHARP, телевізор SAMSUNG, DVD програвач PIONEER, DVD програвач, кухонна стінка, дитяча стінка, ліжко односпальне «Ракушка», стіл компютерний, спальний гарнітур, меблева стінка, мякий куток, пральна машинка SAMSUNG та бойлер. Факт придбання вказаного майна під час шлюбу сторонами не оскаржувався.

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За правилами ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз'яснено у п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі - постанова) від 21 грудня 2007 року № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно набутого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Крім того, згідно з п. 22 постанови вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Наполягаючи в суді апеляційної інстанції на іншій вартості разділеного за рішенням суду майна, відповідач заявив клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи на предмет дійсної (ринкової) вартості: двокамерного холодильнику SAMSUNG, телевізора SHARP, телевізора SAMSUNG, DVD програвача PIONEER, DVD програвача LG, кухонної стінки, дитячої стінки, ліжка односпального «Ракушка», столу компютерного, спального гарнітура, меблевої стінки, мякого кутка, пральної машинки SAMSUNG та бойлера, станом на час проведення експертизи.

Вказане клопотання колегією суддів було задоволено та 12 квітня 2016 року призначена судова товарознавча експертиза.

Проте, відповідачем, на якого ухвалою суду було покладено обовязок по проведенню оплати за експертне дослідження, передплата не була проведена, в звязку з чим, 10 червня 2016 року матеріали цивільної справи були повернуті до суду без виконання ухвали про призначення судової товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, відповідач ОСОБА_4 під час розгляду справи, як в суді першой так і в суді апеляційной інстанції, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження іншої, від зазначеної позивачкою, вартості вказаного ним в апеляційній скарзі майна.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що спільне майно подружжя, яке є предметом розгляду, з грудня 2012 року знаходиться у постійному користуванні відповідача. Проти цього останній не заперечував.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду, яке перевірялось в межах доводів апеляційної скарги, є законним, обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Т.С. Довжук

Судді В.В. Коломієць

ОСОБА_7