Рішення № 59385200, 03.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5161/16 Справа № 201/2565/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Котушенко С.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Красвітної Т.П., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення грошових коштів. Позивач вказував на те, що є клієнтом відповідача, користувався його послугами, використовуючи банківський рахунок та прив'язані до нього кредитні картки. Протягом 2015-2016 року на його карткові рахунки надходили кошти, які і зараз знаходяться на рахунках у розмірі 89 018,99 грн., 0,82 долари США та 66 465 російських рублів. Намагаючись у лютому 2016 року здійснити перерахунок грошових коштів з карткових рахунків через систему онлайн платежів ПАТ КБ "ПриватБанк" - "Приват24" він не зміг цього зробити через блокування платежу. Звернувшись за відповідними поясненнями до відповідача він отримав відповідь щодо блокування рахунків.

Посилаючись на те, що банк відмовляється надати гроші та не виконує його доручення щодо переказу коштів, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь залишок коштів на його банківському рахунку 89 018,99 грн., 0,82 долари США та 66 465 російських рублів.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Воно є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вирішить справу згідно з законом, що підлягає застосуванню до правовідносин сторін.

Ухвалене судом рішення не відповідає вказаним вимогам закону.

Судом апеляційної інстанції з пояснень позивача, його представника та представника відповідача встановлено, що між сторонами було укладено договір про надання банківських послуг, оформлений анкетою-заявою ОСОБА_2 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, за умовами якого відповідач надавав позивачеві банківські послуги щодо відкриття карткових рахунків з зарахуванням на них грошових коштів та інше.

Вказаного договору сторони суду не надали і більш детальних пояснень щодо дати його укладення, строку дії та інших умов надати не змогли, але не заперечували проти того, що на підставі цього договору банк видав позивачеві декілька платіжних карток.

Станом на 09 лютого 2016 року на банківських рахунках позивача №5168755333853683, №5168755618180331, №4149497834870364 та №5168757276459320 знаходилося відповідно 15,91 грн., 89 002,34 грн., 0,82 долари США та 66 465,0 російських рублів, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.4).

Протягом лютого 2016 року ОСОБА_2 неодноразово намагався здійснити перерахунок грошових коштів з карткових рахунків через систему онлайн платежів ПАТ КБ "ПриватБанк" - "Приват24", чого зробити не зміг. На його звернення за відповідними поясненнями банк надав відповідь щодо блокування рахунків.

Після цього позивач звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору та повернення коштів (а.с.20-30).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд посилався на постанову правління НБУ №466 від 06 серпня 2014 року "Про зупинення здійснення фінансових операцій", якою призупинено здійснення банками України усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою; і виходив з того, що позивач зареєстрований та мешкає у м.Стаханов Луганської області, де намагався здійснити перерахунок грошових коштів з карткових рахунків через систему онлайн платежів ПАТ КБ "ПриватБанк" - "Приват24", а також з недоведеності звернення позивача до банку за отриманням коштів в населеному пункті підконтрольному українській владі.

Погодитися з такими висновками суду не можна з огляду на наступне.

Зі справи вбачається, що позивач хоч і зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, проте фактично проживає з серпня 2015 року у м.Чернігові, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №7426001102 від 17 лютого 2016 року (а.с.54).

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів, з урахуванням положень ст.3 ЦПК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, неодноразово оголошувала у справі перерви, для звернення позивача до банку за отриманням коштів у населених пунктах підконтрольних українській владі, але безрезультатно.

Звернення ОСОБА_2 за отриманням коштів до відділень ПАТ КБ "ПриватБанк" у м.Чернігові та в м.Дніпро позитивних результатів не дали, проти чого не заперечував в суді представник відповідача, який не зміг пояснити причин відмови банку у видачі позивачу коштів, що знаходяться на його банківських рахунках.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є недоторканним.

Таким чином, обмеживши доступ позивача до заощаджень, банк порушив право приватної власності, закріплене Конституцією України.

Згідно з вимогами ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

За таких обставин оскаржене рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 мав витрати на сплату судового збору за позовною заявою у розмірі 1 123,01 грн. (а.с.11) та за апеляційною скаргою - 1 236 грн. (а.с.49), які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2016 року скасувати.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 89 002,34 грн. (рахунок №5168755618180331), 15,91 грн. (рахунок №5168755333853683), 0,82 долари США (рахунок №4149497834870364), 66 465,0 російських рублів (рахунок №5168757276459320) та судові витрати у розмірі 2 359,01 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Котушенко С.П.

Судді Романюк М.М.

ОСОБА_3