Постанова № 59380469, 26.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2016 р. Справа № 922/4123/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гребенюк Н. В., суддя Слободін М.М.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Максимовський С.О., за довіреністю №08-11/7812/2-15 від 30.12.15 року;

відповідача - не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу СПДФО ОСОБА_2 (вх. № 1706 Х/3-12) на рішення господарського суду Харківської області від 08 грудня 2014 року по справі № 922/4123/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про внесення змін до договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2014 року по справі №922/4123/14 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі від 08.06.2005 року № 85104/05, шляхом визнання укладеною додаткової угоди в редакції позивача. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2014 року по справі №922/4123/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не повідомив відповідача про розгляд справи, не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Харківська міська рада відзиву на апеляційну скаргу не надала, однак її представник в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційного оскарження. Просить рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2014 року по справі №922/4123/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.

Відповідач в судове засідання 26.07.2016 року не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, враховуючи, що діюче законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти їх інтереси в суді, у зв'язку з чим учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідність участь у судовому засіданні іншого представника, колегія суддів вирішила у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У відповідності до статі 77 зазначеного кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду апеляційної інстанції, незважаючи на те, що відповідач свого представника у судове засідання 26.07.2016 року не направив, у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріалами справи, 08.06.2005 року між Харківською міською радою (орендодавець - позивач у справі) та СПДФО ОСОБА_2 (орендар - відповідач у справі) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого (пункт 1) орендодавець на підставі рішення ХХII сесії Харківської міської ради ХХIV скликання від 23.06.2004 року №105/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, просп. Московський (ст. метро ім. О.С. Масельського біля універсаму) - пункт 2 договору оренди.

За умовами пункту 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки: на період будівництва згідно з довідкою №2270/04 від 22.09.2004 року становить 131145 грн.; на період експлуатації згідно з довідкою №2271/04 від 22.09.2004 року становить 655723 грн.

У відповідності до пункту 8, договір укладено строком: на період будівництва - до 01.12.2006 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації - до 01.08.2029 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 8 договору оренди).

Згідно з пунктом 9 договору оренди землі орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: на період будівництва: 2005 рік - 279,34 грн., 2006 рік - 411,25 грн.; на період експлуатації: 2006 року - 1621,28 грн.

В пункті 13 договору оренди сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 36 сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

08.06.2005 року договір зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №85104/05.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,0561 га, розташовану в м. Харків, просп. Московському (ст. метро ім. О.С. Масельського біля універсаму) для будівництва міні-магазину з піцерією (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації.

Харківська міська рада рішенням №41/08 від 27.02.2008 року затвердила Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові.

Дане Положення розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року за №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року. Це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року (пункт 2 рішення).

Згідно пунктом 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 рік та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Крім того, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" визначено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 рік " вводиться в дію з 01.01.2014 року.

Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (пункт 2, 3 рішення від 25.09.2013 року) .

Пунктом 5 даного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 року за №960/12, і згідно з пунктом 16.4 якого, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема зміни нормативної грошової оцінки землі.

Для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства щодо нормативної грошової оцінки земель та укладення додаткової угоди до договору оренди, позивач в порядку статті 188 Господарського кодексу України листом від 16.12.2013 року № 1328/0/30-13 звернувся до відповідача із пропозицією внести зміни до договору оренди землі, проте відповідач додаткову угоду не підписав.

Враховуючи, що відповідачем не вчинено дії по підписанню додаткової угоди до договору оренди землі, з метою приведення його у відповідність до норм чинного законодавства, позивач, посилаючись на норми статей 13, 144 Конституції України, статей 12, 93, 125, 126, 189 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", статей 629, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного кодексу України та статей 179, 188, 193 Господарського кодексу України, звернувся до суду з позовом, в якому просив прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди землі за №85104/05 від 08.06.2005 року, шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі в редакції, викладеній у позовній заяві.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо внесення змін до договору оренди через зміну грошової оцінки землі нормативно обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно статті 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як свідчать матеріали справи надана в оренду земельна ділянка розташована в м. Харків по просп. Московському (ст. метро ім. О.С. Масельського біля універсаму) та знаходиться у підпорядкуванні Харківської міської ради.

З огляду на приписи статті 122 Земельного кодексу України вбачається, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно частини 2 статті 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Загальні умови укладення договорів визначені статтею 179 Господарського кодексу України, частиною 3 якої, зокрема, передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, у випадку, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

З приписів статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 13 Закону України «Про оренду землі»).

Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку про те, що взаємовідносини між позивачем та відповідачем щодо оренди землі врегульовані відповідним господарським договором - договором оренди, зареєстрованим в державному реєстрі. При цьому укладення цього договору є обов'язковим у разі використання відповідачем земельної ділянки за адресою: м. Харків по просп. Московському (ст. метро ім. О.С. Масельського біля універсаму), в силу наведених вище приписів чинного законодавства.

Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" та статті 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Зазначені положення Закону визначають те, що нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати, у зв'язки з чим зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Підставами проведення оцінки земель, виходячи з положень статті 15 Закону України "Про оцінку земель" є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Як вже було зазначено вище, рішенням Харківської міської ради 03.07.2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, пунктом 1.1 якого затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова, що підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Колегія суддів визначає, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів залежить від витрат на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр - В, норми прибутку - Нп, норми капіталізації - Нк та коефіцієнту який характеризує місцерозташування земельної ділянки - Км. (пункт 3.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель №18/15/21/11 від 27.01.2006 року).

В свою чергу, коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального (Км1), зонального (Км2) та локального характеру (Км3).

Перший етап визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки полягає у визначені базової вартості одного квадратного метра населеного пункту, яка визначається за формулою: Цнм = В * Нп / Нк * Км1.

Згідно рішення позивача від 03.07.2013 року № 1209/13 базова вартість 1 кв.м. земель міста Харкова становить суму 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013.

Таким чином, рішенням позивача від 03.07.2013 року № 1209/13 було змінено нормативно грошову оцінку земель міста Харкова.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" (пункти 2 та 3) встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно із Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, який є додатком до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 19.12.2012 року № 960/12.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Пунктом 2.19 Постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» судам роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

На даний час рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», яким затверджені нові базові ставки вартості одного квадратного метра земель м. Харкова, є чинним, доказів скасування такого рішення матеріали справи не містять.

Частиною 2 статті 648 Цивільного кодексу зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України - договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

В матеріалах справи наявний лист-пропозиція Департаменту земельних відносин від 16.12.2013 року за №1328/030-13, яким відповідача було повідомлено про необхідність укладення додаткової угоди щодо приведення у відповідність розміру орендної плати.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на дану пропозицію позивача.

Статтею 187 Господарського Кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

У відповідності до статті 649 Цивільного Кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу одної із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зважаючи на наведені норми, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

На будь-які порушення умов договору позивач в підставах позову не посилався.

Проте, при укладенні договору оренди земельної ділянки за №85104/05 від 08.06.2005 року в пункті 13 договору сторони узгодили, що розмір орендної плати може бути переглянутий, зокрема, в інших випадках, передбаченим законом. Оскільки орендна плата за використання земельних ділянок державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв'язку зі зміною зазначеним рішенням органу місцевого самоврядування розмірів нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, виникли обставини, передбачені пунктом 13 цього договору як підстава для обов'язкового перегляду (зміни) розміру орендної плати.

Аналогічну правова позиція Верховного Суд України, висвітлена у постановах від 06.12.2010 року № 2-1/10068-2008 та від 27.12.2010 року № 27/15-10, зокрема, визначено, що законодавча зміна розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору оренди землі.

Ухилення орендаря від підписання додаткової угоди до договору оренди землі завдає значних збитків територіальній громаді міста Харкова у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (рішення Конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999).

Відповідно до пункту 6.1 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіції, земельний статут при наданні земельних ділянок у платне користування в м. Харкові, затверджене рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 року за №41/08 (із наступними змінами) розмір орендної плати, встановлений договорами оренди, у тому числі договорами тимчасового користування на умовах оренди, укладеним до набрання чинності цього положення, підлягає перерахунку.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі за №85104/05 від 08.06.2005 в частині розміру орендної плати через зміну грошової оцінки землі, які запропоновані в доданій до позовної заяви додатковій угоді є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно положень пунктів 2.1. та 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13, Департамент земельних відносин на підставі пункту 4 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є власником програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року", здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2007 року №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації" з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року", здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2. зазначеного Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою до внесення змін до договору оренди землі. Зміна до договору землі оформлюється додатковою угодою. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року №445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

За частиною 6 пункту 4 зазначеного Положення Держземагентство відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства.

Забезпечення науково-експертного, аналітичного, інформаційного та методичного проведення землевпорядних, землеоціночних робіт також входить до завдань Державного агентства земельних ресурсів.

Отже, на підставі вищевказаних рішень Харківської міської ради Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було одержано витяги з державного земельного кадастру про земельні ділянки, а саме: витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 462 від 17.11.2013 року, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що надані в оренду відповідачеві за спірним Договором, складає 1529163 грн. (том 1 аркуш справи 29).

Колегія суддів зазначає, що оскільки приписи чинного законодавства не надають витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок статусу правових актів, що потребують скасування та визнання недійсними у судовому порядку, тому наведені у витязі з технічної документації дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ретельно перевірені судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи, та встановлено правомірність і правильність зазначеної в ньому інформації.

Так, згідно зазначеного Витягу цільове призначення земельної ділянки по просп. Московському (ст. метро ім. О.С. Масельського біля універсаму) - для експлуатації міні-магазину з піцерією; функціональне призначення - землі комерційного використання.

Відповідно до пунктів 15 та 16 Договору оренди землі "Умови використання земельної ділянки" земельна ділянка передається в оренду для будівництва міні-магазину з піцерією (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів встановлений Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року №388/1226.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку нормативної грошової оцінки, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою (пункт 1.7. Порядку нормативної грошової оцінки).

Як зазначено у пункті 3.2. Порядку нормативної грошової оцінки, нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою, наведеною в пункті 3.3. Порядку. Дана формула передбачає застосування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) - Кф.

Пунктом 3.3 даного Порядку визначено формулу, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів.

При цьому, вказана оцінка залежить, зокрема, і від коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту, комерційного використання тощо).

У пункті 3.5. Порядку нормативної грошової оцінки вказано, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (додаток 1, табл.1.1) враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. В додатку 1, табл.1.1 для земель комерційного використання визначено Кф - 2,5.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ФОП ОСОБА_2 є: Код КВЕД 47.24 роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, тобто відповідач здійснює діяльність, яка підпадає під опис економічної діяльності на землях, що використовуються в комерційних цілях, наведений у додатку 3 до Інструкції.

Отже, Управління Держземагенства у місті Харкові, визначаючи нормативну грошову оцінку орендованої відповідачем земельної ділянки, яка використовується в комерційних цілях, правильно застосувало значення функціонального коефіцієнта (Кф) - 2,5, що визначене Порядком нормативної грошової оцінки земель для земель комерційного використання.

Таким чином, беручи до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок № 462 від 17.11.2013, позивач правомірно врахував коефіцієнт функціональності земельної ділянки - 2,5, за адресою: м. Харків, по просп. Московському (ст. метро ім. О.С. Масельського біля універсаму), а тому розмір нормативної грошової оцінки землі для земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:011:0013) становить 1529163 грн. і є документально підтвердженим.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель від 27.01.2006 року №18/15/21/11 віднесення земель до категорії за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.2.1998 року за № 788/3228), відповідно до виду діяльності, що зазначена у довідці, яка надається органом державної статистики.

Відповідно до пункту 3.10. Порядку значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу, не меншого, ніж 1:10000, - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. чол. та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Як вбачається з витягу № 462 від 17.11.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки значення сукупного коефіцієнту Км3 - 1,40769, що не перевищує значення 1,5.

Інформація, що міститься у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 462 від 17.11.2013 року не спростована відповідачем у встановленому порядку під час розгляду справи по суті.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі за №85104/05 від 08.06.2005 року в частині розміру орендної плати через зміну грошової оцінки землі, які запропоновані в доданій до позовної заяви додатковій угоді є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За таких обставин у апеляційного суду не має підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Що стосується правильності прийнятого позивачем для розрахунку розміру орендної плати відсотку від нормативної грошової оцінки у розмірі 5,6 %, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Прийнятий для розрахунку розміру орендної плати відсоток від нормативної грошової оцінки у розмірі 5,6 %, що запропонований позивачем і зазначений у розрахунку № 533/14 від 11.11.2013, є правильним. Даний розрахунок розміру орендної плати було проведено позивачем вірно та у відповідності до положень розділу 2 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 року зі змінами та доповненнями згідно рішення Харківської міської ради №242/08 від 10.09.2008 року.

Відповідно до пункту 1.1. вказане Положення розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.

У пункті 2.4. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання № 41/08 від 27.02.2008 року визначено, що річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:

О=Ц*Б*К1*К2,

де Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.;

Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці);

К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення;

К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації і галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

У пункті 2.5. даного Положення визначено, що розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08.

Відповідно до пункту 2.6. Порядку визначення розміру орендної плати орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати:

Строк оренди, роки Відсоток від орендної плати

1-10 років 100%

11-15 років 90%

16-20 років 80%

21-25 років 70%

26-50 років 60%

Відповідно до вказаного Рішення Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 року Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області було проведено розрахунок № 533/14 розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013 року, і встановлено, що коефіцієнт (К1) складних інженерно-геологічних умов є на рівні 1 та приймаючи до уваги те, що термін дії договору оренди встановлено строком до 01.08.2029 року, тобто є значним, знижено базову ставку, яка становить 70% від базової ставки (8%х70%=4,8%), тобто 5,6% від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки.

Відповідно до пункту 6.1. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, рішенням сесії Харківської міської від 27.02.2008 року № 41/08, із наступними змінами розмір орендної плати, встановлений договорами оренди, у тому числі договорами тимчасового користування на умовах оренди, укладеними до набрання чинності цього Положення, підлягає перерахунку.

Відповідно до пункту 6.4. це Положення застосовується при розрахунку розміру орендної плати при укладенні договорів оренди земельних ділянок на підставі рішень міської ради про надання земельних ділянок відповідним юридичним та фізичним особам в оренду:

а) прийнятих після набрання чинності цим Положенням;

б) прийнятих до набрання чинності цим Положенням.

Таким чином, оскільки рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, яким затверджено Положення про порядок визначення розміру орендної плати є чинним, докази його скасування та/або визнання недійсним у встановленому законом порядку відсутні, а розрахунок розміру орендної плати здійснюється як до набрання чинності вказаним Положенням так і після, тому воно підлягає застосуванню для визначення ставки орендної плати у спірних правовідносинах.

Пропозиція орендодавця встановити орендну плату в розмірі 5,6 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, є виконанням обов'язку привести істотні умови договору у відповідність до вимог вищенаведених норм чинного законодавства, що не суперечить, зокрема, приписам пунктів 288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України.

Як було зазначено вище, відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею.

При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати та податку за земельні ділянки, в зв'язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Виходячи з наведеного є вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог в частині внесення змін до Договору шляхом визнання укладеною запропонованої позивачем додаткової угоди до Договору оренди землі відносно розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 462 від 17.11.2013 року, яка становить 1529163 грн., а також стосовно розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 533/14 від 11.11.2013 року, яка на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 85633,13 грн. або в місяць - 7136,09 грн.

Крім того, звертаючись до господарського суду із даним позовом, позивач також просив внести зміни до пункту 2 до Договору оренди землі № 85104/05 від 08.06.2005 року, доповнивши його наступним реченням: "Кадастровий номер земельної ділянки 6310138500:07:011:0013".

Зі змісту умов Договору оренди землі № 85104/05 від 08.06.2005 року вбачається, що невід'ємною його частиною є план земельної ділянки.

Позивачем надано до матеріалів справи план земельної ділянки (том 1 аркуш справи 18), в якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки площею 0,0561 га: 6310138500:07:011:0013.

Згідно з вимогами статті 15 Закону України "Про оренду землі" така істотна умова договору оренди землі, як об'єкт оренди, повинна містити відомості щодо кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки.

Позивачем до матеріалів справи надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (дата формування 22.11.2013 року) з додатком, а також витяг № 462 від 07.11.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в яких зазначено кадастровий номер земельної ділянки за адресою: м. Харків по просп. Московському (ст. метро ім. О.С. Масельського біля універсаму) - 6310138500:07:011:0013.

Внесення доповнення в пункт 2 Договору оренди землі щодо кадастрового номеру земельної ділянки узгоджується із вимогами частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", якою унормовано, що зазначення кадастрового номеру земельної ділянки в договорі оренди є обов`язковим. Крім того, така істотна умова договору оренди землі та внесення такого пункту в договір не змінює прав та обов`язків сторін договору, оскільки не покладає на них будь-яких додаткових обов`язків та не надає додаткових прав, а є лише необхідним для відповідності додаткової угоди вимогам законодавства на час її укладення.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо внесення змін до договору оренди в частині зазначення в додатковій угоді кадастрового номеру земельної ділянки також є обґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог шляхом визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі в частині зазначення кадастрового номеру земельних ділянок, визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

В той же час, судова колегія, вважає, що абзац 2 пункту 5 викладений в додатковій угоді до договору оренди землі за №85104/05 від 08.06.2005 року, в якому зазначено: "При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки", необхідно виключити із редакції додаткової угоди, оскільки жодним законодавчим актом не встановлений обов'язок саме орендаря оплачувати зазначені послуги.

Навпаки, стаття 24 Закону України "Про оцінку земель" закріплює, що фінансування робіт з оцінки земель та земельних ділянок може проводитися за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.

Також, судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зміни інших пунктів договору оренди, виходячи з наступного.

У відповідності до частини 4 статті 179 Господарського Кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в т.ч. типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Конкретизувати умови означає визначити ті умови договору, які мають змінюваний характер в залежності від конкретних умов відповідних правовідносин (стосовно договору оренди земельної ділянки, наприклад, це місцезнаходження, цільове призначення, площа та якісні характеристики земель, перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об'єктів інфраструктури, у тому числі доріг, наявність обмежень, ставка та розмір орендної плати, строк дії договору тощо).

В даному ж випадку позивач, пропонуючи умови договору, що відсутні у типовому договорі оренди землі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 року №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", насправді просить не конкретизувати, а змінити і доповнити умови типового договору, що прямо суперечить забороні на відступ від умов типового договору, встановленій частиною 4 статті 179 Господарського Кодексу України.

Так, зокрема, в Типовому договорі оренди землі, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 року №220, а саме в вичерпному переліку підстав для перегляду розміру орендної плати відсутні пропоновані позивачем у спірній додатковій угоді умови щодо зміни розміру орендної плати у разі "зміни нормативної грошової оцінки землі" (пункт 2.5).

Відповідність таких пропонованих позивачем умов договору типовому договору оренди землі, затвердженому самим позивачем, Харківською міською радою, не може бути прийняте до уваги, оскільки рішення органів місцевого самоврядування не можуть суперечити нормативним актам центральних органів державної влади.

При цьому колегія суддів наголошує, що позов складається з його підстав та предмету.

Під предметом позову розуміється певна матеріальна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставами позову є зазначені позивачем в позовній заяві обставини, якими він обґрунтовує свої матеріально-правові вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Із наведеного вбачається, що запропоновані позивачем зміни до пунктів 13,14, 28 спірного Договору виходять за межі підстав позову. Будь-яких клопотань про вихід за межі позову та зміни підстав позову в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач суду першої інстанції не заявляв, а тому господарським судом помилково задоволені позовні вимоги про внесення вказаних змін до пунктів 13, 14, 28 Договору оренди землі за відсутності на те правових підстав.

Колегія суддів зауважує, що підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

Втім, в спірному договорі оренди землі сторони не погодили право на внесення змін до його положень щодо підстав перегляду орендної плати, які запропоновані в додатковій угоді позивачем, сплати пені за невнесення орендної плати у встановлені строки та права орендодавця в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати з наведених у пункті 13 підстав звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору землі, укладеної в зміненій редакції. Чинне законодавства також не містить прямих вказівок щодо необхідності внесення таких змін до договору оренди землі.

Колегією суддів апеляційної інстанції також враховується, що в розділі І редакції додаткової угоди до договору оренди землі позивач зазначив перелік законодавчих та нормативно-правових актів Харківської міської ради, що регулюють відповідні орендні правовідносини. Однак, суд апеляційної інстанції визначає, що включення таких законів та підзаконних актів в односторонньому порядку до тексту договору не відповідає загальним принципам укладення договорів, оскільки ані Закон України "Про оренду землі", ані інші правові норми не містять вимог щодо таких умов договору, як перелік законодавчих та підзаконних актів, і не визначають їх як обов'язкові. Крім того, сторони договору, не зважаючи на зазначення або не зазначення в ньому певних правових актів, повинні їх і без того беззастережно дотримуватися.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що запропоновані позивачем доповнення до розділу І, пункту 5 абзацом другим, пункту 9 абзацом першим, пункту 28 підпунктом "д)", та зміни до пунктів 13, 14, 28 Договору оренди землі також підлягають виключенню з тексту спірної додаткової угоди.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог в частині зміни інших пунктів договору оренди землі за №85104/05 від 08.06.2005 року та не доведено відповідність даних пунктів додаткової угоди вимогам Закону, а відтак висновок суду першої інстанції про доведеність позовних вимог в даній частині, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із позицією скаржника, та вважає, що суд першої інстанції в порушення обов'язкових до виконання процесуальних норм, розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалу місцевого господарського суду від 25.09.2014 року, якою порушено провадження у даній справі, направлено на адресу сторін 25.09.2014 року, про що свідчить відмітка на зворотному боці останнього аркуша ухвали.

При цьому, колегія суддів зауважу, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом в позовній заяві зазначено невірну адресу відповідача, а саме, замість адреси: АДРЕСА_1, зазначено: АДРЕСА_2, внаслідок чого суд першої інстанції всі судові документи направляв відповідачу за невірною адресою, а останній їх не отримував та, відповідно, був позбавлений можливості взяти участь у розгляді справи та скористатися наданими йому процесуальними правами.

Крім того, із наявного в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який був сформований на 31.07.2014 року (тобто до моменту винесення спірного рішення), вбачається, що відповідач зареєстрований саме за адресою - АДРЕСА_1.

Тобто з усього зазначеного вбачається, що судом першої інстанції спір був розглянутий по суті без участі відповідача, який не був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, матеріали справи не містили відзиву на позов ФОП ОСОБА_2 та жодних документів відповідача на спростування позовних вимог, що б надало змоги суду дослідити всі обставини справи в повному обсязі для прийняття обґрунтованого, всебічного та правомірного рішення з даного спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно із статтею 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

За приписами статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від відповідача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій.

Проте, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених вимог чинного законодавства не дотримався та допустив порушення норм процесуального права, що, в свою чергу, позбавило права відповідача на захист своїх прав та законних інтересів.

Згідно з приписами пункту 2 частини 3 статті 103 ГПК України, який встановлює, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.

Зважаючи на те, що господарський суд Харківської області під час прийняття рішення від 08.12.2014 року у справі № 922/4123/14 неправильно застосував норми матеріального, процесуального права та неповно з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тому ухвалене господарським судом рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.

Згідно положень частин 1 та 6 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 10 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування або зміни рішення у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат.

Враховуючи вимоги вказаних процесуальних норм та з огляду на відхилення частини пропозицій кожної із сторін при вирішенні даного спору, колегія суддів вважає за необхідне здійснити новий розподіл судових витрат по справі, розподіливши витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та за розгляд апеляційної скарги на обидві сторони.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 102, пунктом 2 частина 3 статті 103, пунктами 1, 4 частини першої статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу СПДФО ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 08 грудня 2014 року по справі № 922/4123/14 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Внести зміни до договору оренди землі від 08.06.2005 року за №85104/05, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі,

зареєстрованого "08" червня 2005 року за № 85104/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"

"____" ____20

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови Кернеса Геннадія Адольфовича з одного боку та СПДФО ОСОБА_2 (Орендар) з другого боку, домовились про нижченаведене:

І. Пункт 2 Договору доповнити наступним реченням:

«Кадастровий номер земельної ділянки 6310138500:07:011:0013".

Пункти 5 та 9 договору оренди землі, змінити, виклавши в наступній редакції:

« 5. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №462 від 17.10.2013 року становить 1529163 грн.»

"Абзац 2 пункт 9. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №533/14 від 11.11.2013 на рік становить 5,6% від її нормативно грошової оцінки і складає 85633,13 грн., або в місяць 7136,09 грн.».

"ІІ. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 08.06.2005 року за №85104/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Харківська міська рада СПДФО ОСОБА_2

Харківської області 61060, АДРЕСА_3

м. Харків, м-н Конституції, 7

код 04059243 код НОМЕР_1

В особі міського голови В особі фізичної особи - підприємця.

___ Г.А.Кернес _____

/ підпис / / підпис / ПІБ /

Абзац 2 пункту 5; абзац 1 пункту 9; пункт 13; пункт 14; доповнення пункту 28 підпунктом "д" із тексту додаткової угоди виключити та в цій частині в позові відмовити.

Стягнути з СПДФО ОСОБА_2 (61060, АДРЕСА_4, код НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200, одержувач: Харківська міська рада, реєстраційний рахунок: 35417005032986, Банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку 851011) 609,00 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

Стягнути з Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200, Одержувач: Харківська міська рада, реєстраційний рахунок: 35417005032986, Банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку 851011) на користь (61060, АДРЕСА_4, код НОМЕР_1) 669,90 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Слободін М.М.