Ухвала суду № 59379760, 02.08.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 серпня 2016 року Справа № 915/1918/15

м. Миколаїв

Кредитор: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018

Боржник: Приватне акціонерне товариство ЗАНГАС-НГС, вул. Мала Морська, 34/3, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 20199780

Розпорядник майна: арбітражний керуючий ОСОБА_1, вул. Кудрявська, 11, м. Київ, 04053, поштова адреса: АДРЕСА_1, Україна, 02225

Суддя Ржепецький В.О.,

суть спору: про визнання кредиторських вимог

встановив:

30.12.2016 Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва було подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 6677,33 грн. В заяві кредитор просив суд звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог посилаючись на норму ч. 2 ст. 8 Закону України „Про судовий збір".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.01.2016р. було відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; повідомлено кредитора про недоліки заяви про визнання кредиторських вимог; встановлено строк для усунення недоліків заяви до 25.01.2015р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016р. відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; заяву Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 6677,33 грн. та додані до неї документи всього на 26 аркушах повернуто без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 у справі №915/1918/15 частково задоволено апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.01.2016 залишено без змін, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016 скасовано в частині повернення без розгляду заяви №24263/07 від 29.12.2015 Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 6677,33 грн., в частині відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016 залишено без змін, матеріали оскарження ухвали направлено до господарського суду Миколаївської області на стадію прийняття заяви Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання кредиторських вимог.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.04.2016 кредитора було повідомлено про недоліки заяви про визнання кредиторських вимог та встановлено строк для їх усунення до 27.04.2016.

У зв'язку з надходженням запиту Вищого господарського суду України від 27.04.2016 № 04-20/118 матеріали справи № 915/1918/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства ЗАНГАС-НГС Господарським судом Миколаївської області були надіслані до Вищого господарського суду України 05.05.2016.

Постановою Вищого господарського суду Миколаївської області від 07.06.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року у справі № 915/1918/15 залишено без змін.

11.07.2016 справу повернуто до господарського суду Миколаївської області. З урахуванням перебування головуючого судді Ржепецького В.О. у щорічній відпустці, справу отримано 01.08.2016.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону, заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; імя або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); імя або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обовязковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про судовий збір» з 01.09.2015 року за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, встановлена ставка судового збору - 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Кредитором доказів сплати судового збору суду не надано.

Частинами 1, 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Положення ч. 2 ст. 8 Конституції України визначають, що її норми є нормами прямої дії.

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 зазначено, що окрім іншого, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах щодо:

-забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення;

-забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб;

-здійснення контролю за додержанням законодавства, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів;

- застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.

При цьому, наділення державою органів Пенсійного фонду повноваженнями, що реалізуються через процесуальні права та обовязки сторони у справі про банкрутство (в даному випадку конкурсного кредитора), в тому числі обовязок сплати судового збору за звернення до суду, який покладено на органи Пенсійного фонду Законом України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 01.09.2015 року), поряд з не визначенням механізму реалізації права на звернення до суду, внаслідок не передбачення в Державному бюджеті України на 2015 та 2016 роки, коштів на видатки органів Пенсійного фонду по сплаті судового збору, до моменту фактичного виділення і надходження цільових коштів на спеціальні рахунки органу Пенсійного фонду, не може вважатись перешкодою для реалізації цих прав, адже, норма ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлює окрім іншого право суду на відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підставою для вчинення господарським судом передбачених ст. 8 Закону дій, є врахування майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у ст. 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає необхідним прийняти заяву кредитора, призначити її до розгляду в судовому засіданні, відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення у даній справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 23-25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. ст. 1, 4-1, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Прийняти заяву до розгляду.

2.Розгляд заяви призначити на 15 серпня 2016 року об 10.40 год.

3.Відстрочити сплату судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами до винесення рішення за результатами її розгляду.

4.Зобовязати розпорядника майна та боржника за три дні до дати судового засідання подати до канцелярії суду письмові відзиви по суті заяви, докази направлення кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог та його отримання кредитором разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.

5.Ухвалу надіслати на адреси кредитора, боржника, розпорядника майна.

Суддя В.О.Ржепецький