Ухвала суду № 59378342, 25.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року м. Київ К/800/40207/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (правонаступника Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби)

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013

у справі №817/1567/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна насіннєва компанія»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС форми «Р» №0001562342 від 17.04.2013, форми «П» №0001572342 від 17.04.2013, форми «Р» №0001582342 від 17.04.2013, форми «В4» №0001592342 від 17.04.2013.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12. 2012, за результатами якої складено акт № 195/22-200/32171362 від 05.04. 2013.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пп.139.1.6, п.139.1 ст. 139, п. 153.5 ст.153 Податкового кодексу України що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування та заниження податку на прибуток за операціями із відступлення прав грошової вимоги, внаслідок включення сум податку на додатну вартість до складу валових витрат, в результаті чого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 1674328 грн. та донараховано податок на прибуток на суму 1529185 грн. та штрафні санкції 160368,25 грн.; пп. а) п. 185.1 ст.185, п.185 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження залишку від'ємного значення (р.24 Декларації) за грудень 2012 року на суму 123528 грн. та донараховано суму податку на додану вартість в сумі 6515421 грн.; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - встановлено подання звітності по податку з доходів фізичних осіб з перекрученими даними за 4 квартал 2012 року, за що застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 17.04.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0001562342, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток » в розмірі 1689553,25 грн (в тому числі за основним платежем - 1529185 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 160368,25 грн); форми «П» № 0001572342, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування «податком на прибуток» в розмірі 1674328 грн; форми «Р» № 0001582342, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 7750300,50 грн. (в тому числі за основним платежем 6515421 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1234879,50 грн); форми «В4» № 0001592342, яким зменшено розмір від'ємного значення суми «податку на додану вартість» в розмірі 123528 грн; форми «Р» № 0041001742, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» в розмірі 510,00 гривень (штрафна (фінансова) санкція).

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп.139.1.6 п.139.1 ст.139, п.153.5 ст.153 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем завищено валові витрати на суму 8169995 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2011 та 2012 роках позивачем було укладено ряд договорів в кількості 82 штук про відступлення прав вимоги, а саме, про заміну кредитора у зобов'язаннях, за якими ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія» відступило на користь третіх осіб - своїх контрагентів право вимоги виконання грошових зобов'язань боржниками позивача у загальній сумі 64898364 грн. Розрахунки між позивачем та третіми особами за таке відступлення права вимоги грошових зобов?язань проведено шляхом зарахування однорідних грошових вимог та безготівкових розрахунків, шляхом перерахування коштів на суму 64898364 грн.

Вказані суми за операціями із відступлення прав вимоги позивачем було відображено в податкових деклараціях з податку на прибуток, а саме в податковій декларації з податку на прибуток за 2011 рік включено до «інших доходів» - Додаток ІД до р.03.5 Декларації - доходи отримані при першому відступленні права вимоги в сумі - 47360337 грн та до «інших витрат» - Додаток ІВ до р. 06.4.20 Декларації - витрати, понесені при першому відступленні прав вимоги в сумі - 47360337 грн; в податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік включено до «інших доходів» - Додаток ІД до р.03.5 Декларації - доходи отримані при першому відступленні права вимоги в сумі - 17538027 грн та до «інших витрат» - Додаток ІВ до р. 06.4.20 Декларації - витрати, понесені при першому відступленні прав вимоги в сумі - 17538027 грн. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Оподаткування таких операції регламентовано приписами п. 153.5 ст. 153 ПК України, яка є спеціальною, та встановлює, що з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами. При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається.

Згідно із абз. 2 пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Оскільки операції з відступлення права вимоги не є операціями з придбання та/або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, в силу пп. 196.1.5 п. 196.1 ст.196 ПК України, не є об?єктом оподаткування податком на додану вартість, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для формування позивачем зобов?язань з податку на додану вартість за такими операціями та безпідставність доводів податкового органу про віднесення позивачем до складу валових витрат сум податку на додану вартість за операціями із відступлення права вимоги та завищення валових витрат всього на суму 8169995 грн.

З огляду на не підтвердження факту завищення позивачем валових витрат за 2 - 4 квартали 2011 року за операціями з відступлення права вимоги, доводи відповідача, що позивачем завищено від?ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік на суму 1674328 грн., а також що в порушення п.150.1 ст.150 розділу ІІ Податкового кодексу України, завищено задекларовані показники рядку 06.5 Декларації «від?ємне значення об?єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від?ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий рік) (в розмірі 25 відсотків від від?ємного значення) - в сумі 418582 грн , яке виникло за рахунок завищення від??ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - за 2011 рік, яке перенесено у Декларацію за 1 півріччя 2012 року і наступних звітних періодів 2012 року, є необґрунтованими.

За встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість висновків акта перевірки про завищення позивачем від?ємного значення об?єкта оподаткування за 2011 рік на суму 1674328 грн та відсутність підстав для донарахування податку на прибуток всього на суму 1529185 грн є правильними.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України внаслідок чого ним занижено податкові зобов?язання з податку на додану вартість на загальну суму 819846,72 грн за операціями з поставки ТМЦ на користь ТОВ «Арсенал-Актив», ТОВ «Алієдора», ТОВ «Пелопс», ТОВ «Стар-Лайн ЛТД», ТОВ «КПТ МІГ», ТОВ «Євромотів логістик маркет», то судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про їх безпідставність.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, на підставі виданих ним накладних, податкових накладних відніс до складу валових доходів доходи та до складу податкових зобов'язань суму сплаченого в ціні придбання ПДВ по операціям з постачання ТМЦ названим вище контрагентам. Обставини щодо фактичного здійснення, реальності та товарності операцій з продажу/поставки товарно-матеріальних цінностей для інших суб'єктів господарювання (ТОВ «Арсенал-Актив», ТОВ «Алієдора», ТОВ «Пелопс», ТОВ «Стар-Лайн ЛТД», ТОВ «КПТ МІГ») підтверджуються належними первинними документами, оригінали яких були надані позивачем до перевірки, їх копії містяться в матеріалах справи та були оцінені судами попередніх інстанцій з дотриманням вимог ст.86 КАС України.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими позивачем вищезазначеним контрагентам, були включені ним до складу податкових зобов'язань та відображені в Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до приписів ст.187 ПК України по першій із подій, а самі податкові накладні включені до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди.

Віднесення позивачем в повному обсязі податку на додану вартість на підставі виданих ним для ТОВ «Арсенал-Актив», ТОВ «Алієдора», ТОВ «Пелопс», ТОВ «Стар-Лайн ЛТД», ТОВ «КПТ МІГ» податкових накладних за операціями з продажу товарно-матеріальних цінностей до складу податкових зобов?язань відповідного періоду відповідачем визнається, у зв?язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність здійсненого донарахування податкових зобов?язань з податку на додану вартість є правильними.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що у разі встановлення відсутності об'єктів оподаткування у ТОВ «Арсенал-Актив», ТОВ «Алієдора», ТОВ «Пелопс», ТОВ «Стар-Лайн ЛТД», ТОВ «КПТ МІГ» по операціях з придбання товарів у ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія», то у цьому разі податковий орган мав би зменшити позивачу податкові зобов'язання з ПДВ по операціям із вищезазначеними контрагентами.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп. а) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податкові зобов?язання на суму 5712559 грн, що пов?язано з операціями з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, за якими розрахунки з продавцями таких товарів, здійснено шляхом передачі цінних паперів - векселів виданих іншими суб'єктами господарювання, які було попередньо отримано позивачем від своїх боржників в якості оплати. Відповідач дійшов висновку, що такі операції з придбання ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія» товарно-матеріальних цінностей, за якими розрахунки з продавцями таких товарів було здійснено шляхом передачі цінних паперів - векселів, є бартерними (товарообмінними) господарськими операціями, за якими проведено розрахунки у не грошовій формі, та позивачем не було включено та не відображено суми податкового зобов'язання із податку на додану вартість в складі вартості переданих векселів в обмін за отриманні товарно-матеріальні цінності.

Відповідно до пп. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України.

Пунктом 189.7 ст. 189 ПК України визначено, що у разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із ст. 185 ПК України, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п. 188.1 ст. 188 ПК України, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Згідно з п. 189.8 ст. 189 ПК України на номінал векселя, у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов'язання не нараховуються.

Виходячи з аналізу вище викладених норм, при передачі підприємством-боржником кредитору в рахунок погашення заборгованості векселя, емітованого третьою особою, ПДВ на номінальну вартість векселя не нараховується.

Аналогічна позиція з даного приводу викладена і Державною податковою службою України при наданні податкових консультацій, а саме у податковій консультації від 26.03.2012, яка міститься в Єдиній базі податкових знань.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про не підтвердження висновків відповідача про заниження позивачем податкових зобов?язань на суму 5712559 грн.

Щодо доводів відповідача, що у липні 2011 року позивачем було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 106543,79 грн., за податковою накладною № 5 від 01.07.2011, що не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, то судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2011 року ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія» було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних № 5 від 01.07. 2011 на суму 494427,22 грн., у т.ч. ПДВ 82404,54 грн. та № 8 від 01.07. 2011 на суму 144835,52 грн., у т.ч. ПДВ 24139,25 грн, отриманих від ПП «ОВАС-ЦУКОР».

Під час внесення відомостей до власного Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період, що є додатком до декларації з ПДВ, позивачем було допущено технічну описку, за якої податкову накладну № 8 від 01.07. 2011 на суму 144835,52 грн, в т.ч. ПДВ 24139,25 грн., помилково зазначено також під номером « 5».

З метою підтвердження факту видачі ПП «ОВАС-ЦУКОР» податкових накладних № 5 від 01.07. 2011 на суму 494427,22 грн., у т.ч. ПДВ 82404,54 грн. та № 8 від 01.07. 2011 на суму 144835,52 грн., у т.ч. ПДВ 24139,25 грн., позивачем було надано копію податкової декларації ПП «ОВАС-ЦУКОР» з ПДВ за липень 2011 року, копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період, та лист ПП «ОВАС-ЦУКОР» від 19.04.2013, із яких вбачається, що вказані вище податкові накладні були включені названим контрагентом позивача до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, та відображено зобов'язання з ПДВ, що виникло за ними, у відповідній декларації за липень 2011 року.

Податкові накладні № 5 від 01.07.2011 на суму 494 427,22 грн., у т.ч. ПДВ 82 404,54 грн. та № 8 від 01.07.2011 на суму 144 835,52 грн., у т.ч. ПДВ 24 139,25 грн. не були зареєстровані ПП «ОВАС-ЦУКОР» в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідно до приписів п. 11 Розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши, що відповідачем не доведено існування податкової накладної за номером « 5» від 01.07. 2011 на загальну суму ПДВ 106543,79 грн., яка б підлягала реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для висновку про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 106543,79 грн за липень 2011 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, а фактично спрямовані на переоцінку установлених судом обставин, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун