Ухвала суду № 59378188, 19.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Київ К/800/54095/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Маслія В.І.

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Юнітон" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

ТОВ "Юнітон" звернулось до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610107/2 від 07.08.2015 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00225 від 07.08.2015 року, прийняту Одеською митницею ДФС.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610107/2 від 07.08.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00225 від 07.08.2015 року.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями Одеська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 15.04.2015 року між Wenzhou Baorui Steel Co, Ltd Веньчжоу Китай) як продавцем, з однієї сторони, та ТОВ "Юнітон" як покупцем з іншої сторони, укладено контракт № 09VD15 від 15.04.2015 року, згідно п.1.1 якого продавець продає, а покупець придбаває нержавіючу сталь згідно відповідним специфікаціям, які являються невід»ємною частиною даного контракту. Товар поставляється звичайної експортної якості виробника у відповідності з сертифікатами якості заводу-виробника (п. 2.1. Контракту). Загальна сума контракту складає 400000 USD (п.3.1).

05.08.2015 року за умовами поставки СІF відповідно до умов контракту № 09VD15 від 15.04.2015 року на адресу ТОВ "Юнітон" надійшов вантаж від Wenzhou Baorui Steel Co, Ltd Зеньчжоу, Китай) - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, без подальшого оброблення, гарячекатаний і холоднокатаний марок 304 та 430 (загалом 8 товарів).

Декларантом до митного оформлення товару відповідачу подано: зовнішньоекономічний контракт № 09VD15 від 15.04.2015 року; специфікації № 3 від 05.06.2015 року та № 4 від 17.06.2015 року; комерційний інвойс № BR150605-3 від 17.06.2015 року; платіжні доручення в іноземній валюті № 77 від 22.06.2015 року та № 83 від 20.07.2015 року; пакувальний лист від 17.06.2015 року; коносамент ZIMUSNH9083756 від 29.06.2015 року; міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) № 70 та № 70-1 від 05.08.2015 року; копію митної декларації країни відправлення № 223120150812295510 від 27.06.2015 року; сертифікат про походження товару № ССРІТ346 від 22.07.2015 року; сертифікат якості № 2015070205 від 02.07.2015 року.

Одеська митниця ДФС, здійснюючи контроль за правильністю визначення позивачем митної вартості товарів, у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у звязку з тим, що подані документи містять розбіжності, вимагала від декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

07.08.2015 року декларантом на вимогу митниці було надано: страховий поліс № 23303000020001150000354 від 29.06.2015 року; лист ТОВ "Юнітон" вих. № 180 від 07.08.2015 року; сертифікат ціни від 07.08.2015 року з перекладом; графік біржових котирувань на нікель; проформа-інвойс від 05.06.2015 року, прайс-листи от 02.06.2015 року, 06.06.2015 року, на вересень та жовтень 2014 року, квітень, червень та серпень 2015 року, інтернет-статті щодо падіння ціни на сталь; лист № 057 від 07.08.2015 року.

Листом № 180 від 07.08.2015 року ТОВ "Юнітон" роз'яснило, яким чином здійснювалася оплата товару за специфікаціями з початку замовлення товару та зазначило, що товар, який знаходиться на митному оформлені поставлений частково по специфікації № 3 на суму 46399,62 дол.США та по специфікації № 4 на суму 23165,18 дол.США. Зазначений товар оплачений на загальну суму інвойсу 97875,80 дол.США платіжними дорученнями № 77 від 22.06.2015 року (на суму 28311,00 дол.США) та № 83 від 20.07.2015 року (на суму 69564,80 дол.США), при цьому в платіжному доручені № 83 оплата за специфікацією № 3 складає 46399,62 дол.США, а за специфікацією № 4 - 23165,18 дол.США, про що на специфікаціях містяться відмітку банку.

У сертифікаті ціни від 07.08.2015 року виробник надав пояснення стосовно світового падіння цін на сталь внаслідок падіння ціни на нікель. На підтвердження надано графік біржових котирувань ціни на нікель та прайс листи на вересень, жовтень 2014 року і квітень, червень та серпень 2015 року для порівняння.

Згідно оскаржуваного рішення, декларантом не було надано до митниці висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № 500060001/2015/610107/2 від 07.08.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00225 від 07.08.2015 року.

У зв'язку з виробничою необхідністю позивачем була оформлена ВМД № 500060001/2015/014674, якою здійснено митне оформлення товару шляхом сплати суми податку на додану вартість та ввізного мита, розрахованих виходячи із митної вартості, визначеної рішенням про коригування митної вартості № 500060001/2015/610107/2 від 07.08.2015 року.

Не погодившись з прийнятими митним органом рішенням та карткою відмови, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачем належним чином не обґрунтовано та не доведено, що подані позивачем документи викликали обґрунтований сумнів щодо підтвердження заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з позицією судів про задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення числового значення заявленого декларантом до митного оформлення товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим відповідач зобов'язав позивача надати додаткові документи, обґрунтувавши своє рішення тим, що ТОВ "Юнітон" не було надано до митниці висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.

Відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Що стосується зазначених митницею розбіжностей у вазі товару зазначеній в специфікації від ваги у інвойсі, то як було встановлено судами попередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів, товар, зазначений у специфікації № 3 був поставлений не в повному обсязі. За інвойсом № BR150605-3 від 17.06.2015 року було оплачено за фактично поставлений товар. На специфікаціях № 3 і № 4 містяться відмітки банку про перерахування грошових коштів у валюті за кожною специфікацією з зазначенням суми та дати платежу, яка збігається з даними платіжних доручень № 77 і № 83, про що відповідачу було зазначено в поясненнях позивача у листі № 180 від 07.08.2015 року.

Щодо посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на відсутність страхових документів, то як зазначалось вище, декларантом на вимогу митниці було надано страховий поліс № 23303000020001150000354 від 29.06.2015 року.

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Що стосується неподання декларантом всіх додатково витребуваних документів, то слід зазначити, що в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС - відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: