Ухвала суду № 59378110, 25.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 липня 2016 року м. Київ К/800/15760/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України. Зобов'язано позивача усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору, або документи (копії), які б підтверджували підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору у встановленому законом порядку та копії оскаржуваних рішень суду апеляційної інстанції.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року ОСОБА_1 надано копії оскаржуваних увлал Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2016 року та від 01.06.2016 року. Також скаржником надано заяву про звільнення від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені в заяві доводи про звільнення від сплати судового збору не можуть бути підставами для задоволення клопотання виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Враховуючи вищевикладене, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не надає послуги у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, приписи статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" до даних правовідносин не застосовуються, оскільки в даному випадку заявлено позовні вимоги у сфері публічно-правових відносин, а не про захист порушеного права споживача.

Таким чином, зазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач в заяві не зазначає про тяжке матеріальне становище, за якого заявник позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Оскільки, ОСОБА_1 у встановлений строк недоліки в касаційній скарзі не усунула, а саме не сплатила судовий збір, відповідно до вимог статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу слід повернути скаржнику.

Повернення касаційної скарги не позбавляє можливості повторно звернутися з даною касаційною скаргою до суду.

Відповідно до ч.6 ст.214 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, разом з поданими до неї документами, повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного Л.Л. Мороз

суду України