Постанова № 59377950, 01.08.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"01" серпня 2016 р. Справа № 806/340/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

сторін та їх представників:

представник апелянта - Орєхов Р.В.;

представники третьої особи ФГ "АГРО-САД" - Черниш О.М., Маніхровського В.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Ленд" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" квітня 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Ленд" до Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області, третіх осіб третя особа: Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" , Фермерського господарства "АГРО-САД" , ОСОБА_6 про визнання незаконними дій,-

,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ТОВ "Укр-Ленд" звернулося до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 23917949 від 26.08.2015 про державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 20.08.2015, укладеного між ОСОБА_6 та ФГ "Агро-Сад".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04 2016 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 30 листопада 2010 року між Андрушівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ "Укр-Ленд" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 63, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (невитребувана земельна частка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження голови Андрушівської районної державної адміністрації від 02.09.2010 № 403, яка знаходиться на території Іванківської сільської ради, Андрушівського району.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка за рахунок реформованого КСП "Іванівське" НОМЕР_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 площею 7,0763 га, у тому числі ріллі - 7,0763 га.

Вказаний договір укладено на 15 років або до запиту громадянина, що набуде право власності на дану земельну ділянку (п. 8 договору оренди земельної ділянки від 30.11.15).

Пунктом 44 договору № 63 від 30.11.2015,зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

18 серпня 2015 року Андрушівським районним управлінням юстиції право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 7,0763 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано за ОСОБА_6, про що свідчать свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.08.2015 за № 42457283 та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (актуальна інформація про право власності), копії яких долучені до матеріалів справи.

Надалі ОСОБА_6 вказану земельну ділянку передано в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 15 років, Орендарю - Фермерському господарству "Агро-Сад", про що укладено договір оренди землі від 20.08.2015.

На підставі цього договору державним реєстратором Реєстраційної служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області Попілем Володимиром Вікторовичем проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за Фермерським господарством "Агро-Сад", відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 серпня 2015 року № 23917949, з внесенням запису про інше речове право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 10925635.

Однак, ТОВ "Укр-Ленд" вважає, що при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі від 20.08.2015 року державним реєстратором належним чином не перевірено, чи вже зареєстровано право оренди на дані земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди земельної ділянки № 63 від 30.11.10, укладений між позивачем і Андрушівською районною державною адміністрацією не пройшов державну реєстрацію, відповідно до законодавства, яке діяло на момент його укладення та у звязку з набуттям права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 стало підставою для припинення договору оренди землі, укладеного між Андрушівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Укр-Ленд

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, за ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції, чинній на день прийняття спірного рішення, далі - Закон № 1952-IV), - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) передбачено, що інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

За ст.5 Закону у редакції від 04.07.2012 року у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Текст вказаної статті у попередній редакції від 16.03.2010 року не містив вказівок про реєстрацію земельних ділянок.

Згідно п.1 ч.2 ст.9 Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, за якими закон та/або договір пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як вбачається з пункту 8-1 частини 2 статті 9 зазначеного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Враховуючи, що договор оренди земельної ділянки № 63 від 30.11.2010, укладений позивачем з Андрушівською районною державною адміністрацією містить відмітку про його реєстрацію у Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель Іванківської сільської ради вчинено запис від 27 грудня 2010 року за № 041020200011.

В зв'язку з цим дані відносини із реєстрації договорів оренди землі, на час укладення позивачем указаного договору і реєстрації його в Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", регулювалися, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. N 174 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за N 641/7962, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647.

Вдповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 20 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди)).

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди), на час укладення позивачем зазначених договорів оренди, були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.

Пунктом 3 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (у редакції, чинній на час укладення позивачем договорів, надалі - Порядок № 2073) установлено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до п. 4 Порядку № 2073, забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

Згідно зі п.п. 11, 12 Порядку № 2073, державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обгрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).

У відповідності до пп. 2 п "б" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

У контексті наведеного, а також ураховуючи положення Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647 (у редакції з 05.07.2010), суд констатує, що, як на день укладення між позивачем і Андрушівською районною державною адміністрацією договору № 63 від 30.11.2010, так і станом на момент реєстрації такого договору в Андрушівському районному відділі Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", у структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України повноваження щодо державної реєстрації договорів оренди землі були відсутні.

Матеріали справи також не містять доказів реєстрації договору № 63 від 30.11.2010 в сільській раді.

Однак, державним реєстратором після надходження заяви ФГ "Агро-Сад" про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 було направлено до Іванківської сільської ради запит щодо реєстрації останньою договорів оренди цієї земельної ділянки, на що довідкою від 26.08.2015 зазначено, що реєстрація договору оренди земельної ділянки НОМЕР_2 (кадастровий номер НОМЕР_1) Іванківською сільською радою не проводилась.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки № 63 від 30.11.10, укладений між позивачем і Андрушівською районною державною адміністрацією не пройшов державну реєстрацію, відповідно до законодавства, яке діяло на момент його укладення.

Відтак, доводи представника апелянта про те, що спірне рішення спричинило подвійну реєстрацію права оренди на одну й ту ж земельну ділянку є хибними.

Щодо посилання апелянта відносно повноважень реєстрації договорів оренди землі Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43 в редакції від 06.04.2009 року передбачено, що державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держземі України.

Проте, така редакція пункту 3.2 діяла до 03.06.2010 року, коли Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №433 пункт було виключено у зв'язку із постановою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2010 року № К-8025/09 про визнання його протиправним та скасування.

Крім того, з урахуванням ст. 24 № 1952-IV та як встановлено судом першої інстанції, що у державного реєстратора не було правових підстав для відмови третій особі в державній реєстрації речових прав.

Отже, державний реєстратор під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 серпня 2015 року № 23917949 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Разом з тим, після набуття ОСОБА_6 права власності на спірну земельну ділянку Андрушівська районна державна адміністрація не є розпорядником цієї земельної ділянки та, відповідно, не може бути її Орендодавцем.

Набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 є підставою для припинення договору оренди землі, укладеного між Андрушівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Укр-Ленд".

Таким чином, як встановлено в ході розгляду справи реєстрація договору оренди ТОВ "Укр-Ленд"" у 2010 році належним чином не була проведена у сільській, селищній чи міській раді відповідно до законодавства, що діяло на момент укладення договорів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення реєстраційної служби протиправним та його скасування, оскільки остання діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Разом з тим, під час судового засідання встановлено, що відповідач по справі - Андрушівське районне управління юстиції Житомирської області відповідно до постанови КМ України від 11 лютого 2016 року № 99 " Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги" станом на 4.07.2016 року ліквідовано без правонаступництва,що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП.

Відповідно до п.5 ст.157 КАС України провадження по справі закривається у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Згідно до ч.2 ст.203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

З врахуванням того, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини про ліквідацію відповідача виникли після його ухвалення, колегія суддів визнає вказане рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 195, 196, 198, 202, 203 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Ленд" задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" квітня 2016 р. визнати нечинною та провадження по справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "02" серпня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Ленд" вул.Вишнева,14,с. Лісівщина,Житомирський район, Житомирська область,12435

- ОСОБА_8 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Андрушівське районне управління юстиції Житомирської області пл. Т.Г. Шевченка, 7,м.Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13400

4-третій особі: Житомирська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - вул.Довженка,45,Житомир,10002,

- Фермерське господарство "АГРО-САД" - вул.Окунєва, буд.1-А,с.Мостове,Андрушівський район, Житомирська область,13441,

- ОСОБА_6 - АДРЕСА_2