Ухвала суду № 59377799, 27.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 р.Справа № 816/4474/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2016р. по справі № 816/4474/15

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області , Карлівського районного суду Полтавської області , Начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області ОСОБА_2 , Голови Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3

про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

27.10.2015 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі відповідач-1), Карлівського районного суду Полтавської області (далі відповідач-2), начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі відповідач-3), голови Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 (далі відповідач-4), в якому просить скасувати наказ відповідача-4 від 11.09.2015 року №13/од «Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10»; скасувати акт службового розслідування від 16.09.2015 року; скасувати наказ відповідача-3 від 28.09.2015 року №71/к про звільнення позивача в частині звільнення позивача; зобовязати відповідача-3 поновити позивача на посаді керівника апарату відповідача-2 з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобовязати відповідача-4 поновити позивача на посаді керівника апарату Карлівського районного суду Полтавської області, стягнути з відповідача-1 10 000 грн завданої моральної шкоди.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про скасування акту службового розслідування від 16.09.015 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції постанови КМ України від 13.06.2000 року №950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування» щодо ознайомлення з актом службової перевірки, та порядку призначення службового розслідування стосовно керівника апарату суду, оскільки голова суду не є тією особою, яка призначала позивача на вказану посаду; п.4 ст.152 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; наказ міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном», оскільки головою суду під час свого відрядження був прийнятий наказ від 11.09.2015 року №13/од «Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи «1608/2-689/10».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, доводи суду першої інстанції, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач з 24.10.2008 року перебувала на посаді керівника апарату відповідача-2.

11.09.2015 року прийнятий наказ відповідача-4 від 11.09.2015 року №13/од «Про проведення службового розслідування працівників апарату Карлівського районного суду».

16.09.2015 року складений акт про результати службового розслідування.

22.09.2015 року відповідачем-4 на ім»я відповідача-3 внесено подання про звільнення з посади керівника апарату відповідача-2 позивача.

28.09.2015 року наказом відповідача-3 №71/к звільнено позивача з посади за порушення ОСОБА_4 державного службовця, передбаченої ст. 17 Закону України «Про державну службу», відповідно до п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу».

28.09.2015 року наказом відповідача-4 позивача звільнено з посади керівника апарату відповідача-2 за порушення ОСОБА_4 державного службовця, передбаченої ст. 17 Закону України «Про державну службу».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем не заперечувались обставини встановлені актом службового розслідування від 16.09.2015 року, та доводи про тиск на неї з боку відповідача-4 не знайшли своє підтвердження в ході судового слідства, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі по тексту Порядок) стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

У відповідності до п.2 вказаного Порядку встановлено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Статтею 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що голова місцевого суду: представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ; повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про наявність вакантних посад суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення; забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

Відповідно до ч.4 статті 152 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови місцевого суду, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників - Голова Державної судової адміністрації України за поданням голови відповідного суду.

Згідно з п. 8 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань); заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

Пунктом 9 вищезазначеного Порядку визначено, що акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному примірнику. Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюються особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому вона працює.

Відповідно до абзацу 2 пункту 10 вказаного Порядку за результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

У відповідності до ч.3 ст.151 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що начальник територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови місцевого суду призначає на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, за поданням голови місцевого суду застосовує до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.

Пунктами 2.1, 2.4 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04 серпня 2010 року № 214 встановлено, що державний службовець при виконанні службових обов'язків повинен діяти на підставі, в межах та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України, а також чинними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України. Акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийняті на відповідній території у межах їх повноважень, що не суперечать закону, є також обов'язковими до виконання державними службовцями будь-якого органу державної влади.

Державний службовець повинен сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, дотримуватися високої культури спілкування, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, інших осіб, з якими у нього виникають відносини під час виконання своїх посадових обов'язків.

Державний службовець зобов'язаний не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави чи негативно вплинути на його репутацію.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Правил поведінки працівників суду затверджених ОСОБА_5 суддів України від 06 лютого 2009 року за № 33 у своїй службовій діяльності та поза службою кожен працівник суду зобов'язаний: дотримуватися Конституції України та законів України; прагнути бути обізнаним з усіма вимогами законів і підзаконних актів, правилами та процедурами щодо своїх службових обов'язків і неухильно виконувати їх.

Працівник суду повинен: своєчасно й ефективно виконувати посадові обов'язки чесно і сумлінно, відповідно до посадової інструкції, на високому професійному рівні; вирішувати самостійно завдання, пов'язані з виконанням посадових функцій. проявляючи високу організованість, вимогливість і принциповість; не заважаючи іншим працівникам суду виконувати їхні службові обов'язки; без наказу керівника утримуватися від виконання обов'язків, непередбачених посадою.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну службу" громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають ОСОБА_4 такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Державний службовець підписує текст ОСОБА_4, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття ОСОБА_4 робиться запис у трудовій книжці.

У відповідності до п. 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: відмови державного службовця від прийняття або порушення ОСОБА_4, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Підставою для прийняття відповідачем-3 наказу про звільнення позивача №71/к від 28.09.2015 року «Про звільнення позивача» стали порушення ОСОБА_4 державного службовця, передбаченої ст.17 Закону України «Про державну службу», та п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу».

Позивачем не заперечувалось та підтверджується матеріалами справи, що у липня 2015 року позивач надала вказівку старшому секретарю канцелярії відповідача-2 ОСОБА_6 на винесення з архіву без відповідних на те заяв цивільної справи №2-689/10 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу. Після цього позивач у власному службовому кабінеті обговорила з ОСОБА_9 необхідність визначення для останньої місця проживання її неповнолітньої доньки разом з матірю та надала дозвіл ОСОБА_9 внести зміни до прохальної частини позовної заяви про розірвання шлюбу у цивільній справі №2-689/10 і замінити первісну позовну заяву на виправлену шляхом перешивання матеріалів справи. В приміщенні відповідача-2 ОСОБА_9 роздрукувала позовну заяву зі зміненою прохальною частиною і перешила матеріали справи №2-689/10, замінивши аркуш справи №2, де містилась первісна позовна заява на новий, куди було внесено додаткову вимогу, а саме: визначити місце неповнолітньої доньки ОСОБА_10 за мною ОСОБА_7.

Після цього, позивач поставила штамп вхідної кореспонденції відповідача-2 на заміненій позовній заяві і власноручно заповнила його шляхом внесення дати надходження первісної позовної заяви 16.04.10 та номера вхідної кореспонденції 2082.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вчиненні дії позивачем є ОСОБА_4 державного службовця, що є підставою для припинення державної служби передбаченої п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу».

Посилання апеляційної скарги на невідібрання, під час прийняття рішення про припинення державної служби, відповідачем-3 у позивача пояснень, не проведене службове розслідування, а проведене службове розслідування призначене не відповідною посадовою особою, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідачем-4 наказом від 11.09.2015 року №13-од «Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10» була призначена службова перевірка по факту фальсифікації, а не відносно позивача.

Позивач була ознайомлена з актом службового розслідування від 16.09.2015 року (т.1 аркуш справи 14-20).

За результатами перевірки відповідачем-4 було подане подання про звільнення позивача з посади керівника апарату суду від 22.09.2015 року.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач-3 пояснив, що призначення службової перевірки в даному випадку не є обовязковим, а висновки викладені в акті перевірки від 16.09.2015 року є достатніми та беззаперечними.

Колегія суддів погоджується з даними доводами, оскільки висновки акту службової перевірки знайшли своє підтвердження у постанові про закриття кримінального провадження від 21.06.2016 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015170180000013 від 12.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Колегія суддів, вважає наміркованими посилання апеляційної скарги на те, що наказ від 11.09.2015 року №13/од «Про створення комісії для проведення службового розслідування по факту фальсифікації матеріалів цивільної справи №1608/2-689/10 був прийнятий головою суду під час свого відрядження, що є порушення вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном » , оскільки наведений нормативний акт не виключає такою можливості.

Крім цього, колегія суддів вважає наміркованими пояснення позивача про розгляд справи суддею в суді першої інстанції, про неупередженість якого вона дізналась лише після розгляду справи.

Так, позивач вважає, що оскільки однією із сторін по справі є начальник ДСА Полтавської області, а його родич працює суддею Полтавського окружного адміністративного суду, це є підставою для відводу судді Бойко С.С.

Пунктом 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою.

Матеріали справи не містять заяви про відвід судді Бойко С.С., поданої позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є обов'язковою умовою для надання оцінки даних обставин судом апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2016р. по справі № 816/4474/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_11Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_12 ОСОБА_13 Повний текст ухвали виготовлений 01.08.2016 р.