Ухвала суду № 59377341, 28.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/551/16 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Костюк Л.О.,

суддів Бужак Н.П.,

Твердохліб В.А.,

за участю секретаря Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

23 березня 2016 року до Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_3 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, з доданими до неї документами; зобов'язання Чернігівського обласного військового комісаріату прийняти від ОСОБА_3 та направити на адресу Департамента фінансів Міністерства оборони України заяву з доданими документами та висновком щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язання Міністерства оброни України в особі Департаменту фінансів розглянути заяву ОСОБА_3 про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами, у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 станом на день встановлення інвалідності.

Позов мотивує тим, що у 1980 році він проходив військову службу в прикордонних військах КДБ СРСР та з 03.02.1980 по 13.12.1980 брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан. Під час проходження військової служби отримав поранення - контузія головного мозку і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Позивач вважає, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», йому повинні виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499.

У судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог, в якому остаточно просив зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_3 про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, з доданими до неї документами.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_3 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби з доданими до неї документами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Міністерство оборони України, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 1979 по 1982 роки ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині 2066, яка входила до складу прикордонних військ КДБ СРСР та з 03.02.1980 по 13.12.1980 брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 та копією військового квитка НОМЕР_2, наявними в матеріалах справи.

Під час проходження військової служби отримав поранення.

Як вбачається з копії витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 2083 від 28.11.2011, поранення у позивача - контузія головного мозку та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з довідками МСЕК сер. МСЕ-ЧНВ № 205738 від 20.03.2012 та серії НОМЕР_3 від 20.03.2014, позивачу встановлена безтермінова III група інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

29.12.2015 позивач звернувся із заявою до військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок травми та захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, яка в подальшому з висновком надіслана до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 29.02.2016 № 248/3/6/992 за наслідками розгляду заяви, повернув документи позивача до Чернігівського обласного військового комісаріату без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю, оскільки позивач проходив військову службу та звільнявся з Прикордонних військ КДБ СРСР, тому виплата йому одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України.

Чернігівський обласний військовий комісаріат 10.03.2016 листом № 5/987с повідомив позивача про вказане рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За змістом ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (пп. 4 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 16-3 вказаного Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до абз. 9 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 р. № 393, установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що у питаннях соціального захисту військовослужбовці прикордонних військ колишнього СРСР прирівняні до військовослужбовців Збройних Сил України.

Наведений правовий висновок у спорі цієї ж категорії узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у постановах від 18 листопада 2014 року (справа № 21-446а14), від 21 квітня 2015 року (справа № 21-135а15).

Колегія суддів звертає увагу, що позивач проходив строкову військову службу у військовій частині 2066 Прикордонних військ КДБ СРСР, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_2.

Отже, у Міністерства оборони України, до повноважень якого належить вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, виник обов'язок розглянути заяву позивача та прийняти за результатами розгляду відповідне рішення, чого ним зроблено не було.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини у справі, перевіривши їх доказами, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_3 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, з доданими до неї документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 28 липня 2016 року).

Головуючий суддя Л.О. Костюк

Судді Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.