Постанова № 59377339, 25.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4627/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 01.09.2015 №100250001/2015/00131/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00134,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 01.09.2015 №100250001/2015/00131/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00134.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 01 липня 2005 року між позивачем (покупець) та фірмою «Промінвест Юніон, ЛЛC» (продавець) укладений контракт №804-002, відповідно до якого останній постачає товар відповідно до додатків до контракту, які є невід'ємною його частиною. Пунктом 4 контракту визначено, що продавець постачає товар покупцю на умовах СІР Київ або DAF кордон України згідно Іncoterms 2000. У відповідності до пункту 7 продавець має право застрахувати товар відповідно умовам поставки.

Також згідно матеріалів справи, позивачем до відповідача була подана митна декларація від 01 вересня 2015 року №100250001/2015/010461 на товар - чай китайський зелений неферментований байховий нефасований листовий у мішках вагою 38 кг (89374А) - 560 мішків для переробки в харчовій промисловості.

До митної декларації позивачем було надано міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 28.08.2015 №551; коносамент (Bill of Landing) від 08.07.2015 №906176, рахунок - фактуру (інвойс) від 30.06.2015 №804-031/80; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.07.2008 №804-002 та доповнення до нього, зокрема від 01.07.2008 №1, додаток від 30.06.2015 №1182; інші документи, серед яких, інформація про позитивні результати здійснення контролю, сертифікат про походження товару.

Митна вартість товару згідно декларації митної вартості була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

Однак, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, відповідач дійшов до висновку про те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У зв'язку із наведеним відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення від 01.09.2015, в якому зазначив про необхідність подання додаткових документів, а саме каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс - листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; митну декларацію країни - відправника, інші документи за бажанням декларанта.

На вказане електронне повідомлення позивач направив лист від 01.09.2015 №01-4647 до якого додав прайс - лист виробника товару; митну декларацію країни - відправлення.

В подальшому митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товару від 01.09.2015 №100250001/2015/000131/1, яким було скориговано митну вартість товару з 62776,00 доларів США до 100016,00 доларів США (застосований 6 метод - резервний).

Також, відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00134.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ (далі - Митний кодекс України, МК України).

Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 вказаного Кодексу передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною другою цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не виконано вимогу контролюючого органу про надання додаткових документі в частині надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 вказаного Кодексу орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина одинадцята статті).

Разом з тим, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Обґрунтовуючи свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості, контролюючий орган послався на те, що згідно умов поставки СІР Київ, до вартості товару включаються витрати на страхування (продавець - забезпечує страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення), проте з поданих позивачем до митного оформлення документів не можливо зробити висновок щодо того, чи включені вищенаведені витрати до митної вартості товару.

Як було зазначено, пунктом 4 контракту від 05 липня 2005 року №804-002 визначено, що продавець постачає товар покупцю на умовах СІР Київ або DAF кордон України згідно Іncoterms 2000. У відповідності до пункту 7 продавець має право застрахувати товар відповідно умовам поставки.

Також, згідно матеріалів справи 01 липня 2008 року між позивачем та продавцем було укладено доповнення №1, згідно пункту 4 якого умови поставки уточнюються в додатках.

Так, 30 червня 2015 року між сторонами контракту було укладено додаток до контракту №1182, яким визначено найменування товару - чай китайський зелений неферментований байховий нефасований листовий у мішках вагою 38 кг (89374А, та мелений в мішках вагою 48 кг (G2077), виробництва «Hunan Tea Group Company Limited», Китай. Також, в додатку визначено умови поставки - СІР Київ.

Відповідно до Офіційних правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) Інкотермс, термін СІР (CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (... named place of destination)/ФPAXT/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна СІР на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна СІР від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Крім цього, відповідно до наданого на вимогу митного органу прайс листа від 06 травня 2015 року, та митної декларації країни - відправлення, ціна товару - 1,95 дол. США за 1кг заснована на умовах поставки FOB Шанхай, Китай, в той час як згідно інвойсу від 30.06.2015 №804-031/80, вартість товару визначено у розмірі 2,95 дол. США за 1 кг.

Оскільки з поданих до митного оформлення документів неможливо зробити висновок щодо того, чи були здійснені витрати на страхування та ким саме (продавцем або покупцем), а також чи були включені вищезазначені витрати до фактурної та/або митної вартості товару і в якому розмірі, а подані до митного оформлення документи, та документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності (зокрема різні умови поставки та ціни товару, що зазначені в інвойсі та прайс листі, митній декларації країни відправлення), колегія суддів приходить до висновку про неможливість обчислення митної вартості товару за ціною договору. Відповідно, у відповідача виникли обґрунтовані сумніви.

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами 2-5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, метод визначення митної вартості за цінною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що декларантом не дотримано вимог статті 53 МК України, тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів відповідно до статті 64 МК України. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на митній вартості товару, митне оформлення кого уже здійснено за МД від 05.06.2015 №5006001/2015/10886 (митна вартість скоригована на артикул 89374А за ціною 4,70 дол. США).

При цьому, колегія суддів зазначає, що ціна товару за МД від 05.06.2015 №5006001/2015/10886 була скорегована відповідним рішення від 28.08.2015 №100000011/2015/000128/1, яке постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року визнано правомірним.

Колегією суддів встановлено, що в рішенні зазначені підстави неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості. Також згідно рішення про коригування митної вартості між декларантом та митним органом була процедура консультацій з метою визначення основи вартості.

У зв'язку з тим, що на пропозицію митного органу позивачем не було надано додаткових документів, що підтвердили б правильність визначення митної вартості, відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, відповідно, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1 та п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС задовольнити.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 01.08.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.