Ухвала суду № 59376423, 19.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2016 рокусправа № 804/441/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року у справі № 804/441/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №0011751706 від 10.08.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № НОМЕР_1 від 10.08.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Криворізька північна обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

ОСОБА_1 першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 15.10.2014 року була зареєстрована фізичною особою підприємцем, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку №16183/10/04-81-17-01 від 22.10.2014р. ОСОБА_1 з 01.11.2014 року перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група) та є платником єдиного внеску фізичних осіб-підприємців.

У період з 07.11.2014 року по 11.06.2015 року позивач згідно квитанцій від 07.11.2014р., від 08.12.2014р., від 08.01.2015р., від 09.02.2015р., від 11.03.2015р., від 09.04.2015р., 12.05.2015р. та від 11.06.2015р. здійснено сплату єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців (код платежу 71040000) в загальному розмірі 3381,20 грн. на помилковий рахунок єдиного соціального внеску нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати (код платежу 71010000).

13.07.2015 року позивач звернулася Криворізької центральної ОДПІ з листом за вих..№6, у якому просила помилково сплачені кошти у розмірі 3381,20 грн. перерахувати з рахунку № 37190201000481 на рахунок № 37197204000481, додавши до нього копії відповідних квитанцій.

04.08.2015 року листом №7617/10/04-81-20 податковий орган повідомив позивача, що кошти в сумі 3381,20 грн. 20.07.2015 р. були зараховані за призначенням на розрахунковий рахунок № 37197204000481.

10.08.2015 року Криворізькою центральною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №0011751706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі: 362,51 грн. (20% з 01.01.2015р.) за період з 21.01.2015 р. до 20.07.2015 р., та пеня у розмірі 208,46 грн. (0.1 % суми недоїмки).

Рішенням Головного управління ДФС у дніпропетровській області від 04.09.2015 року за №7849/10/04-36-10-07-09 залишено скаргу ОСОБА_1 на рішення №0011751706 від 10.08.2015 року без розгляду.

Вважаючи податкове повідомлення рішенням таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при його прийнятті не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно п.п.2 п.10 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Відповідно до п.п.10, 11 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Отже, приписи чинного законодавства встановлюють обовязок платника єдиного внеску сплачувати його у встановленні строки, а саме до 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, та невиконання якого тягне за собою накладення штрафних санкцій.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для винесення оскаржуваного рішення було встановлення податковим органом факту несвоєчасної сплати Позивачем єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування у встановлені строки за період з 21.01.2015 року по 20.07.2015 року.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, Позивач здійснювала сплату єдиного внеску у встановлені приписами законодавства строки, але не на вірний розрахунковий рахунок, що підтверджується квитанціями №0910069 від 08.01.2015 року, №3463592921, №3587199091 від 11.03.2015 року, №3709486621 від 09.04.2015 року, №3834169921 від 12.05.2015 року та №3959218411 від 11.06.2015 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що приписи Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, які встановлюють санкції за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску спрямовані на притягнення до відповідальності осіб, за вчинену ними саме бездіяльності по несвоєчасній сплаті.

В даному випадку, Позивачем були своєчасно сплачені суми єдиного внеску, але на неналежний розрахунковий рахунок, які в подальшому були зараховані на єдиний казначейський рахунок, що свідчить про відсутність такого елементу як бездіяльність по несвоєчасній сплаті.

Також, 13.07.2015 року Позивач звернулась до податкового органу з листом, в якому зазначила, що нею були помилково перераховані грошові кошти на сплату єдиного внеску за період з листопада 2014 року червень 2015 року на неналежний розрахунковий рахунок, що підтверджувалось наданими квитанціями. У звязку з зазначеним, Позивач просила здійснити переброску грошових коштів на належний розрахунковий рахунок.

Відповідно до пункту 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 450, встановлено, що Помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Згідно п.7 вказаного Порядку, координаційно-моніторинговий підрозділ органу доходів і зборів у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою структурного підрозділу органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів, на підставі даних інтегрованих карток платників готує висновки за формою, наведеною у додатку 1, та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - Реєстр висновків) за формою, наведеною у додатку 2.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідне перерахування грошових коштів було здійснено податковим органом 20.07.2015 року, тобто з пропуском встановлених строків, що мало наслідком несвоєчасне погашення платником податків грошових зобовязань по сплаті єдиного внеску.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та приписів чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 року у справі № 804/441/16 - залишити без змін. .

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Ю.М. Дадим

Суддя:С.А. Уханенко

Суддя:І.Ю. Богданенко