Постанова № 59375410, 21.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/862/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі Позивач, або ОСОБА_1О.) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 (далі Відповідач-1, або Уповноважена особа Фонду ОСОБА_2О.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Відповідач-2, або ФГВФО) про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО по договору банківського вкладу № 990413501 від 20 січня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК», зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_2 подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 20.01.2015 року № 990413501, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК», за рахунок ФГВФО, зобов'язання ФГВФО прийняти рішення про включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу №990413501 від 20.01.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК», на підставі переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», наданого Уповноваженою особою Фонду ОСОБА_2

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що 20.01.2015 року Позивач уклав з ПАТ «ІМЕКСБАНК» Договір № 990413501 про приєднання до публічного договору № 1 банківського кладу (депозиту) від 20.01.2015 року, за умовами якого Позивачу був відкритий вкладний рахунок №26307293878933//26304139316400 в доларах США. 20.01.2015 року на вкладний рахунок Позивачем було зараховано кошти в розмірі 10000,00 дол. США. Постановою Правління Національного банку України (далі НБУ України) №50 від 26.01.2015 року ПАТ «ІМЕКСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних. 26.01.2015 року на підставі зазначеної постанови Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №16 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ІМЕКСБАНК», відповідно до якого в ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_3 Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО №84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження Уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 року включно. Відповідно до постанови Правління НБУ № 330 від 21.05.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №105 від 27.05.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_3 строком на 1 рік з 27.05.2015 року по 26.05.2016 року включно. З 04.06.2015 року розпочато виплату коштів вкладникам банку. Для отримання коштів вкладники банку з 04.06.2015 року по 15.07.2015 року могли звертатись до установ банку агента ФГВФО ПАТ «Альфа-Банк». Відшкодування вкладникам ПАТ «ІМЕКСБАНК», які з будь-яких причин не звернулись до банку-агента ФГВФО у вказаний період, здійснювалось за результатом розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу ФГВФО до дня внесення запису про ліквідацію банку, як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Листом № 6515 від 20.05.2015 року Уповноважена особа Фонду ОСОБА_4 повідомив Позивача про тимчасове призупинення виплат коштів ФГВФО для зясування всіх обставин та підтвердження «звичайності» проведених операцій.

17.07.2015 року Позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою на виплату гарантованої суми коштів за вкладом, проте впродовж тривалого часу відповіді на вказаний запит Позивачем отримано не було. Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО № 189 від 19.10.2015 року Уповноваженою особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 20.10.2015 року призначено ОСОБА_2 Листом № 8761 від 27.11.2015 року Уповноваженою особою Фонду ОСОБА_2 повідомлено Позивача про те, що на виконання приписів п. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду було призначено перевірку укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки. В результаті проведеної перевірки було встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за участі Позивача було проведено ряд операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а нетиповий характер їх вчинення свідчить про здійснення спроби клієнтами за штучно створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду. У зв'язку з наведеним, в листі У повноваженої особи зазначено, що до з'ясування всіх обставин та підтвердження характеру «звичайності» проведених операцій, виплату сум гарантованого відшкодування за всіма операціями, здійсненими Позивачем та/або на його користь, тимчасово призупинено у відповідності та на підставі приписів пп. 3 п. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, 28.12.2015 року Позивач отримав відповідь ФГВФО № 02-036-56453/15 від 24.12.2015 року, в якій було зазначено, що оскільки Позивача не було включено Уповноваженою особою до Переліку вкладників, ФГВФО не мав правових підстав здійснювати відповідні процедури по включенню його до Загального реєстру вкладників.

В судовому засіданні 12.07.2016 року представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, зазначених в адміністративному позові.

В судовому засіданні, призначеному на 12.07.2016 року, представник Відповідача-1 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 37-40). Так, в письмових запереченнях представник Відповідача-1 зазначив, що відповідно до п.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та з метою встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в п.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Відповідачем-1 була створена комісія та призначена перевірка, укладених ПАТ ІМЕКСБАНК протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки. За наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, в тому числі правочин Позивача, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування коштів ФГВФО. За таких обставин, представник Відповідача-1 вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Представник Відповідача-2 в судове засідання, призначене на 12.07.2016 року, не зявився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, жодних клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, у звязку з чим суд дійшов до висновку, що причина неявки Відповідача-2 в судове засідання є не поважною та на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) ухвалив про розгляд справи у його відсутність. Однак, Відповідачем-2 було надано до канцелярії суду письмові заперечення (а.с. 90-92) в яких зазначено, що Відповідач-2 не визнає позовні вимоги, з огляду на те, що Виконавча дирекція ФГВФО затверджує Загальний реєстр вкладників виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого Уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників. Оскільки Позивача не включено Відповідачем-1 до переліку вкладників, у ФГВФО відсутні правові підстави здійснювати відповідні процедури по включенню Позивача до Загального реєстру та виплати відшкодування.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження до 21.07.2016 року, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши позовну заяву, матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача-1 та Відповідача-2, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

20.01.2015 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_5 укладено Договір № 990413501 про приєднання до публічного Договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад ПКліен3м_6%_ (вид вкладу Постійний клієнт 3міс щоміс.») (а.с. 8).

Відповідно до вказаного договору умовами депозиту є валюта вкладу долар США, сума вкладу 10000,00 дол. США, процентна ставка 6 відсотків річних, вкладний рахунок №26307293878911//26304139316400, поточний рахунок №26209293878956/26209109999101, дата внесення суми вкладу 20.01.2015 року, дата повернення вкладу 20.04.2015 року.

Вказаний договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та укладається шляхом приєднання Вкладника, що має намір отримувати банківські послуги (а.с.8).

Дата відкриття рахунку та внесення суми вкладу 20.01.2015 року.

Відповідно до п.1.8 постанови правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» № 492 від 12.11.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1172/8493 від 17.12.2003 року, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

В свою чергу, згідно з п. 4 ст. 1 вказаного Закону, вкладник фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно виписки з особового рахунку №263.7.293878.933, 20.01.2015 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти в розмірі 10000,00 дол. США (а.с. 12).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ОСОБА_1 є вкладником банку ПАТ «ІМЕКСБАНК».

Судом також встановлено, що 15.01.2015 року Правлінням НБУ була прийнята постанова № 16/БТ «Про віднесення ПAT «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних».

Постановою Правління НБУ від 26.01.2015 року № 50 ПА T «ІМЕКСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі постанови Правління НБУ від 26.01.2015 року № 50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 16 від 26.01.2015 року Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ІМЕКСБАНК» , згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ІМЕКСБАНК» - ОСОБА_3

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно.

27.01.2015 року на офіційному веб-сайті банку повідомлено, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники ПАТ ІМЕКСБАНК можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.

Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО №84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 року включно.

Відповідно до Постанови Правління НБУ № 330 від 21.05.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №105 від 27.05.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_3 строком на 1 рік з 27.05.2015 року до 26.05.2016 року включно.

28.05.2015 року вказану інформацію опубліковано на офіційному веб-сайті ФГВФО.

Зокрема, також зазначено, що виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень. Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті "Голос України" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: проспект Гагаріна, 12 а, м. Одеса, 65039.

04.06.2015 року на офіційному веб-сайті ФГВФО опубліковано оголошення про те, що у звязку з прийняттям Виконавчою дирекцією ФГВФО рішення № 105 від 27.05.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», ФГВФО з 04.06.2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ "ІМЕКСБАНК" з 04.06.2015 року до 15.07.2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента ФГВФО ПАТ "АЛЬФА-БАНК". Відшкодування вкладникам ПАТ "ІМЕКСБАНК", які з будь-яких причин не звернуться до банку-агента Фонду в період з 04.06.2015 року до 15.07.2015 року, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу ФГВФО до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Для отримання гарантованої суми відшкодування вкладникам необхідно звернутись до ПАТ "АЛЬФА-БАНК" та предявити паспорт і документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер). Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.

Листом № 6515 від 20.05.2015 року Уповноважена особа Фонду ОСОБА_4 повідомив Позивача про тимчасове призупинення виплат коштів ФГВФО для зясування всіх обставин та підтвердження «звичайності» проведених операцій (а.с.13).

17.07.2015 року Позивач звернувся до Відповідача-1 та безпосередньо самого ФГВФО із заявами щодо виплати йому гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку (а.с. 13-16).

Листом № 8761 від 27.11.2015 року Відповідачем-1 повідомлено Позивача про те, що на виконання приписів п. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ним було призначено перевірку укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки. В результаті проведеної перевірки було встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за участі Позивача було проведено ряд операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а нетиповий характер їх вчинення свідчить про здійснення спроби клієнтами за штучно створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду. У зв'язку з наведеним, в листі Відповідача-1 зазначено, що до з'ясування всіх обставин та підтвердження характеру «звичайності» проведених операцій, виплату сум гарантованого відшкодування за всіма операціями, здійсненими Позивачем та/або на його користь, тимчасово призупинено у відповідності та на підставі приписів пп. 3 п. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 17).

Вказані обставини, як слідує з заперечень Відповідача-1 на позов, слугували підставою для тимчасово призупинення виплати ОСОБА_6 суми гарантованого відшкодування за вкладом в ПАТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок ФГВФО, у відповідності з пп. 3 п. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, з підстав штучності та фіктивності спірного правочину, відповідно до приписів ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а також створення правових підстав для отримання гарантованого відшкодування.

Крім того, 28.12.2015 року Позивач отримав відповідь ФГВФО № 02-036-56453/15 від 24.12.2015 року, в якій було зазначено, що оскільки Позивача не було включено Уповноваженою особою Фонду до Переліку вкладників, ФГВФО не мав правових підстав здійснювати відповідні процедури по включенню його до Загального реєстру вкладників.

Не погодившись з такими діями Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_2 та ФГВФО, Позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VIвід 23.02.2012 року (далі Закон України № 4452-VI ).

Частиною 1 статті 3 Закону України № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до положень ст.26 Закону України № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст.27 Закону України № 4452-VI, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в ч.2 ст.38 Закону України №4452-VI, забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом ч.3 ст.38 Закону України №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 ЦК України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних. Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Зазначена правова позиція суду відповідає висновкам Вищого адміністративного суду України, викладених в постановах від 04 серпня 2015 року К/800/24809/15, від 06 жовтня 2015 року К/800/20942/15, від 03 листопада 2015 року К/800/25636/15.

Судом встановлено, що Відповідачем-1 не складено будь-якого розпорядчого рішення щодо визнання нікчемним правочину, вчиненого між ОСОБА_1 та ПАТ ІМЕКСБАНК у вигляді Договору № 990413501 про приєднання до публічного Договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад ПКліен3м_6%_.

При цьому, лише в запереченнях на позов, Відповідачем-1 наводяться загальні твердження про те, що в період до моменту запровадження в ПАТ ІМЕКСБАНК тимчасової адміністрації за участі Позивача було проведено ряд операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а нетиповий характер їх вчинення свідчить про здійснення спроби клієнтами за штучно створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду.

Проте, суд зазначає, що такі загальні твердження та попередні висновки Відповідача-1, не можуть бути законними підставами для визнання нікчемним правочину, вчиненого між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК».

Надаючи оцінку вищевказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч.1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч.ч. 1 та 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, судом не встановлено, а Відповідачем-1 не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що договір № 990413501 про приєднання до публічного Договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад ПКліен3м_6%_, укладений між ОСОБА_7 та ПАТ «ІМЕКСБАНК» є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, судом не встановлено, а Відповідачем-1 не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що умови правочину, укладеного банком з Позивачем, передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що є обовязковою умовою для виявлення нікчемних правочинів відповідно до приписів Закону України №4452-VI.

На підтвердження факту зарахування грошових коштів на рахунок до банку Позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору були внесені на відповідний рахунок Позивача та прийнятий до зарахування ПАТ «ІМЕКСБАНК». Факт отримання банком коштів не заперечується і Відповідачем-1. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Позивач набув статусу вкладника в розумінні положень Закону України №4452-VI, а відтак сума його вкладу є такою, що підлягає відшкодуванню за рахунок коштів ФГВФО.

Крім того, в обґрунтування підстав щодо визнання спірного договору нікчемним, Відповідач-1 фактично не вказує на те, що саме договір банківського вкладу має ознаки нікчемного правочину, а лише заперечує щодо здійснення операції з перерахування на рахунок Позивача коштів.

Так, суд зазначає, що всі операції по перерахуванню, зарахуванню та інших транзакцій коштів клієнтів ПАТ «ІМЕКСБАНК» здійснювались безпосередньо посадовими особами ПАТ «ІМЕКСБАНК», а відтак суд вважає необґрунтованими посилання Відповідача-1 на порушення Позивачем умов та порядку здійснення зарахування коштів на рахунок Позивача на підстав умов договору. В протилежному випадку відповідальність щодо укладення з Позивачем вказаного договору має покладатись безпосередньо на банк, його посадових осіб, а не на Позивача, шляхом обмеження його права на відшкодування коштів за вкладом по договору.

Суд також враховує, що договір № 990413501 про приєднання до публічного Договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад ПКліен3м_6%_, укладений між Позивачем та ПАТ «ІМЕКСБАНК» , не надає будь-яких переваг чи пільг Позивачу та укладений до запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «ІМЕКСБАНК». Доказів на підтвердження факту того, що метою укладання вказаного правочину слугувала можливість отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб Відповідачем-1 не надано.

Відтак, суд приходить до висновку, що Відповідачем-1 не доведено наявність правових підстав для не включення Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, в межах гарантованої суми відшкодування, а тому така бездіяльність Відповідача-1 суперечить приписам Закону України №4452-VI.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Відповідача-1 подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 20.01.2015 року № 990413501, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК» .

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача-2 прийняти рішення про включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 20.01.2015 року №990413501, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК», на підставі переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК» , наданого Уповноваженою особою Фонду ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України №4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до п.2, п.4, п.5 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за № 1548/21860 Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів.

З огляду на те, що Позивача не включено Відповідачем-1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок ФГВФО, то позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача-2 включити Позивача до Загального реєстру вкладників, на думку суду, є передчасними, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси які, можливо, у майбутньому будуть порушені.

Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулися, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими у звязку з чим підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу від 20 січня 2015 року № 990413501, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК» .

Зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» по договору банківського вкладу від 20 січня 2015 року № 990413501, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ІМЕКСБАНК» , за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.