Ухвала суду № 59375376, 01.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3660/16

УХВАЛА

01 серпня 2016 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень індексний номер 30069058 від 15.06.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень індексний номер 30069058 від 15.06.2016 року, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обмежень індексний номер 30069058 від 15.06.2016 року на квартиру № 38 за адресою провулок Світлий, будинок 11 в м. Одесі за публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк».

Суддя вважає, що у відкритті провадження по даній позовній заяві слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Предметом судового розгляду в даному випадку є публічно правовий спір, тобто спір між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно правовий характер, повязаність із сферою реалізації публічної влади.

Проте, слід зазначити, що специфіку публічно правового спору визначає не тільки його субєктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно повязане з цим питання межі повноважень адміністративного суду.

Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є субєктний склад сторін (однією із сторін повинен бути субєкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання субєктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим субєктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

З поданого позову та доданих матеріалів вбачається, що 24 січня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» (правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 було підписано Кредитний договір №5218439 від 24.01.2007 року, за умовами якого ЗАТ «ПУМБ» зобов'язався надати споживчий кредит в сумі 250 000,00 доларів США, а позивач повернути кредит та сплатити проценти за користування.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 24 січня 2007 року між позивачем та ЗАТ «ПУМБ» був підписаний Договір іпотеки №5218440 від 24.01.2007 року, відповідно до якого було передано в іпотеку ЗАТ «ПУМБ» нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 234,6 кв.м., житловою площею 148,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначає позивач, в середині липня 2016 року йому випадково стало відомо, що власником його квартири за адресою: АДРЕСА_1 є вже не він, а ПАТ «ПУМБ».

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15.06.2016 року № 61524323 вбачається, 15.06.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №30069058, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності за ПАТ «ПУМБ» на квартиру загальною площею 234,6 кв.м., житловою площею 148,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору іпотеки 24.01.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №232.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, враховуючи те, що згідно поданого позову, спірні правовідносини повязані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, суддя дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судом за правилами ЦПК.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 14.06.2016 року по справі №826/4858/15.

Відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Так, постановою Верховного Суду України 14.06.2016 року по справі №826/4858/15 встановлено, що: «Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судами статей 36, 37 Закону № 898-IV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом». Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції».

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, судом встановлено, що правовідносини, що склалися між сторонами не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку в наявності приватно - правовий спір, порядок вирішення якого визначений положеннями ЦПК України.

Відповідно до ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ч.2 ст.4, ст.17, п.1 ч.1 ст.109, ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень індексний номер 30069058 від 15.06.2016 року.

Роз'яснити позивачу про право на звернення до суду в порядку цивільно-процесуального законодавства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги з дня отримання ухвали.

Суддя С.О. Стефанов