Рішення № 59373589, 28.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/7179/14 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М.М.

Провадження № 22-ц/783/3241/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 5

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності,-

в с т а н о в и л а:

23.09.2014 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2, в якому просив збільшити його частку у житловому будинку з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10, до 62/100 частин житлового будинку з відповідними господарськими спорудами; скасувати державну реєстрацію права власності на будинок на вул. Вернадського, 10, м. Дрогобич Львівської області за ОСОБА_3 та ОСОБА_2; визнати за ним право власності на 62/100 частин житлового будинку з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10; припинити право власності ОСОБА_2 на 29/100 частин житлового будинку з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10; визнати за ОСОБА_2 право власності на 38/100 частин вказаного житлового будинку з відповідними господарськими спорудами.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що він є власником 1/3 частини спірного житлового будинку з відповідними господарськими спорудами після смерті ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.12.2000 року. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.2001 року, відповідачка є спадкоємцем 1/3 частини будинку після смерті ОСОБА_4, а відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.10.2001 року, спадкоємцем 1/3 частини будинку після смерті ОСОБА_5 та відповідно у спірному будинку їй належить 2/3 частини. Він проживав у спірному будинку разом із батьками, допомагав його будувати, проводив поточні та капітальні ремонти. У 2007 році на його замовлення оцінювачем було проведено оцінку вартості житлового будинку. Згідно з висновком про вартість майна, ринкова вартість об»єкта оцінки становила 133450 грн. (загальна вартість з ПДВ становила160140 грн.). Однак, оскільки будівництво будинку було розпочато у 1958 році, то станом на 2007 рік такий потребував капітального ремонту. Внаслідок проведених робіт, вартість будинковолодіння значно зросла. У листопаді 2013 року ОСОБА_2 подала до суду позов про реальний розподіл будинку та господарських споруд. У вказаній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, згідно з якою вартість будинковолодіння становить 283718 грн. Таким чином, за рахунок проведених ним ремонтних робіт з покращення стану будинковолодіння, його вартість зросла майже вдвічі. Отже, за рахунок покращень, які він здійснив за власні кошти вартість будинковолодіння зросла на 123578 грн. Тому вартість частки відповідачки в будинку у 2007 році становила 106760 грн. (160140 х 2/3), а з врахуванням вартості проведених ним покращень частка відповідачки становить 37,62% (106760 х 100 : 283718). Його частка з врахуванням покращень в будинковолодінні становить 62,38% (100% - 37,62%). Таким чином, вважає, що його частку у праві спільної часткової власності слід збільшити до 62/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.Збільшено частку ОСОБА_3 у праві спільної часткової власності на житловий будинок з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10, до 62/100 ідеальних частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 62/100 ідеальних частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд (без урахування самочинного будівництва сараю «Б» 4.45х4.45), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10. Визначено частку ОСОБА_2 у спільній частковій власності на житловий будинок з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10, в розмірі 38/100 ідеальних частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 38/100 ідеальних частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд (без урахування самочинного будівництва сараю «Б» 4.45х4.45), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.

Вважає його незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з»ясуванням усіх обставин справи.

Зокрема, зазначає, що рішення суду не грунтується на письмових даказах, а лише на припущеннях суду та усних поясненнях позивача. Вважає, що суд першої інстанцій прийшов до помилкового висновку про проведення ОСОБА_3 капітального ремонту та збільшення за свій рахунок корисної площі житлового будинку з її згоди, оскільки вона ніколи не давала згоди позивачу на проведення ремонтних робіт у житловому будинку.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

На думку колегії суддів, оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 успадкували після смерті батька ОСОБА_4, в порядку спадкування за законом, по 1/3 частині житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в м. Дрогобичі по вул. Вернадського, 10. Крім цього, відповідач ОСОБА_2, в порядку спадкування за заповітом, успадкувала 1/3 частину вказаного майна після смерті матері ОСОБА_5, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом (серії АВО №402454 від 05.12.2000 року, серії АЕВ №853885 від 02.10.2001 року), свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (серії АВК №002988). Вказане будинковолодіння зареєстроване на праві власності за ОСОБА_3 1/3 ідеальна частка, за ОСОБА_2 2/3 ідеальних часток, що підтверджується довідкою №2151 від 23.10.2014 року, виданою КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО».

Згідно довідки №2151 від 23.10.2014 року, виданої КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО, житлова площа будинку змінена на 4,9 кв.м. за рахунок внутрішніх перепланувань, що не потребують дозвільної документації; до перепланувань будинок складався з: 2 житлових кімнат площею 36,5 кв.м., 1 кухні, загальна площа будинку становила 65,7 кв.м.; після перепланувань в будинку наявні: 3 житлові кімнати площею 41,4 кв.м., 1 кухня, загальна площа будинку 72,5 кв.м. Згідно з довідкою №164 від 23.10.2014 року, у домоволодінні за адресою Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10 самовільно побудовано сарай «Б» - 4,45х4,45.

Як вбачається з висновку про вартість майна, складеного оцінювачем Прим»як З.М. у 2007 році, ринкова вартість будинковолодіння (одноквартирного житлового будинку з господарськими спорудами) за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10, станом на 31.05.2007 року (без урахування ПДВ) становила 133450 грн. Відтак, вартість спірного будинковолодіння з ПДВ (20%) становила 160140 грн.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи №20-02/14 від 21.02.2014 року вбачається, що ринкова вартість будинковолодіння №10 по вул. Вернадського у м. Дрогобчі Львівської області, станом на час проведення експертизи (21.02.2014 року), становила 283718 грн. з врахуванням ПДВ.

Таким чином, ринкова вартість спірного будинковолодіння, за рахунок проведення ремонтних робіт, зросла на 123578 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 в частині збільшення його частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10, до 62/100 ідеальних частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд та визнання за ОСОБА_3 право власності на 62/100 ідеальних частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд (без урахування самочинного будівництва сараю «Б» 4.45х4.45), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу ОСОБА_2 було відомо про вкладення позивачем особистих коштів у проведення реконструкції будинку та капітальний ремонт.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить у ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої ОСОБА_6 і за згодою решти учасників спільної власності. Спорудження господарських будівель (сараїв, гаражів тощо) не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру частки в праві власності на будинок.

Враховуючи, що ч. 3 ст. 357 ЦК України, на яку покликався районний суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині збільшення частки у спільному майні, передбачає згоду співвласників майна на поліпшення такого майна, а матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_2, якій у спільному майні житловому будинку з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Вернадського, 10, на праві власності належить 2/3 частини, давала згоду на проведення в будинку капітального ремонту та його реконструкції та такі докази позивачем не було надано і суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

ОСОБА_6