Ухвала суду № 59373564, 02.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4507/15 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/783/3111/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. Я.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого: Бо гонюка М.Я.,

суддів: Бермеса І.В., Ванівського О.М.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваною ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_3 ОСОБА_4.

Апелянт стверджує, що позивачем при зверненні з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором позики та договором поруки порушено правил підсудності, а саме ст. 188 ЦПК України, порядок обєднання позовних вимог. Розгляд в одному позовному провадженні невзаємоповязаних позовних вимог ускладнюють розгляд справи, крім того вважає, що такими діями позивач має намір ухилитися від сплати судового збору за подання роздільних позовів. Крім того зазначає, що фактично всі учасники справи знаходяться у Київській області та змушені прибувати в судове засідання за понад шістсот кілометрів від свого фактичного місцезнаходження, що утрудненням для сторін, оскільки не мають фінансової можливості їздити на судові засідання до Львова. Просить ухвалу суду скасувати та поновити нову ухвалу про повернення позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено, що 18.06.2015 року позивач звернувся в Шевченківський районний суд м. Львова із позовом до фізичних осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Як вбачається із матеріалів справи, підставами звернення із зазначеним позовом представник позивача вказував: договір позики №01-04/09 від 27.07.2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (позичальником) та договір поруки від 07.05.2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 за вказаним договором позики (а.с.2-5).

Згідно долученої до позовної заяви квитанції (а.с.1), ОСОБА_5 за подання згаданого позову 18.06.2015 року сплачено судовий збір у розмірі 3654,00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову, встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, з врахуванням вимог ч.1 ст.4 зазначеного закону та абз.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», позивачем сплачено судовий збір з дотриманням вимог зазначених нормативно-правових актів.

Згідно п.5 ч.1 ст.293 ЦПК України ухвала про відкриття провадження може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку лише у звязку із недотриманням правил підсудності.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, зокрема відповідності розміру сплаченого судового збору вимогам закону, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає розгляду лише в межах доводів такої стосовно порушення судом правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Частиною 2 ст.118 ЦПК України встановлено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Згідно ч.1 ст.113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до ч.3 ст.122 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання зазначеної норми, судом першої інстанції направлено запит до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Львівській області, у відповідь на який отримано інформацію, що ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26), що належить до територіальної підсудності Шевченківського районного суду м. Львова.

Відтак, колегія суддів вважає, що провадження відкрито судом першої інстанції з дотриманням правил підсудності, визначених ЦПК України.

Щодо доводів апелянта про те, що позовні вимоги до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не повязані між собою, то колегія суддів відхиляє такі, оскільки правовідносини між позивачем та ОСОБА_3 виникли на підставі договору поруки, укладеного з метою забезпечення виконання зобовязання ОСОБА_6 перед ОСОБА_5, а згідно ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України та п.8 договору поруки (а.с.14) у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя). При цьому, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального права та є законною.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: М.Я.Богонюк

Судді: І.В.Бермес

ОСОБА_7