Рішення № 59370027, 28.07.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6975/16-ц

Провадження № 2/219/3458/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.07.2016 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,

встановив:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ««Бахмут-Енергія» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 9 556,53 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 01.01.2009 року по 01.05.2016 року позивач надавав послуги з постачання теплової енергії відповідачу, який є власником (наймачем) квартири АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_2. Проте відповідач вказані обов'язки не виконував, що призвело до утворення заборгованості, яка за період з 01.09.2009 року по 01.05.2016 року становить 9 556,53 грн. Просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги по теплопостачанню у розмірі 9 556,53 грн. та понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та про те, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, та надав заяву, якою визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в межах строку позовної давності і просив слухати справу за його відсутності.

З урахуванням ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідач є основним квартиронаймачем, зареєстрований та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, за якою у Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» надає послуги з постачання теплової енергії, відкритий особовий рахунок на ім'я відповідача НОМЕР_2.

Згідно копії паспорту та заяви наданої відповідачем, ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-30).

Згідно до Протоколу № 1 від 18.02.2016р. чергових зборів учасників Товариства рішення №1/2016; Наказу № 63-ос від 14.03.2016р. «Про заміну найменування юридичної особи», Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, змінено найменування юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» з 14.03.2016р. (а.с.8; а.с.16).

У відповідності до розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2009 року по 01.05.2016 року по особовому рахунку НОМЕР_2 існує заборгованість в розмірі 9 556,53 грн. Розрахунок здійснено на підставі тарифів, погоджених рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради Донецької області від 5 березня 2008 року №173 та від 1 жовтня 2008 року №729, а також затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 грудня 2010 року №1831 та постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 6 червня 2014 року №650, від 11 липня 2014 року №899.

Приймаючи рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У відповідності до ч. 5 п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року №1198, споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 споживач зобов'язаний вчасно, у встановлений строк оплачувати отримані послуги (п. 30). Як передбачено п. 21 зазначених Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг (постанови Верховного Суду України, від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі №3-184гс14).

Згідно ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частини 3,4 ст. 267 ЦК України).

Відповідачем до суду надано заяву від 02.07.2015 року про застосування судом при вирішенні спору строків позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що 13.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію, яка за період з 01.01.2009 року по 01.05.2016 року становить 9 556,53грн. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2015 року відмовлено у прийнятті зазначеної заяви.

Таким чином, звертаючись 13.06.2015 року до суду із заявою про видачу судового наказу, позивачем був пропущений трирічний строк позовної давності, тому стягнення заборгованості з 01.01.2009 року по 01.05.2016 року є неправомірним; у той же час звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу перервало строк позовної давності, отже з відповідача підлягає стягненню заборгованість за спожиту теплову енергію починаючи з травня 2013 року по квітень 2016 року у сумі 6 312, 92грн., в іншій частині позовних вимог в сумі 3 243,61грн. слід відмовити, оскільки вони заявлені поза межами строку позовної давності.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року з наступними змінами, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», керуючись статями 4, 10, 60, 88, 212, 215, 224, 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за теплову енергію в період з 01.01.2009 року по 01.05.2016 року в розмірі 9 556,53 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (р/р 26001011856056 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 34776960) заборгованість за теплову енергію в розмірі 6 312, 92грн.

У частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за теплову енергію в сумі 3 243,61грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, (зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (р/р 26001011856056 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 34776960) судовий збір в сумі 910,29 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Т.В.Давидовська