Ухвала суду № 59367385, 25.07.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/725/16 Справа № 704/332/16-к Категорія: ч.2 ст.286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2016 року та ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 27 травня 2016 року про виправлення описки у вироку Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2016 року відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

якого вироком Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2016 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України, призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця пробивання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Вирішено стягнути з ОСОБА_7 на відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів в сумі 1474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) грн. 32 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області (р/р 31116115700002, код отримувача 38031150, отримувач - УК у м. Черкаси/24060300, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018).

Вирішено долю речових доказів у відповідності до положень ст.100 КПК України,-

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 21.07.2015 року близько 19.30 год., керуючи автомобілем "ВАЗ - 2101", реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись по вул. Леніна, неподалік будинку № 66 в с. Вишнопіль Тальнівського району Черкаської області, в порушення вимог п.п. 2.9.а), 2.3.6), 12.1 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним автомобіля та не впорався з його керуванням, з'їхав на праве узбіччя по ходу його руху та здійснив наїзд на перешкоду - дерево. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_9 згідно висновку судово-медичної експертизи № 281 від 22.07.2015 року, отримала тілесні ушкодження, у вигляді поєднаної травми грудної клітки, черевної порожнини, правого стегна: множинних переломів ребер, розривів печінки та селезінки, що в своєму перебігу ускладнились розвитком травматичного та геморагічного шоку, що призвело до смерті.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 27 травня 2016 року у вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2016 року внесено виправлення. Другий абзац резолютивної частини вироку викладено наступним чином: «На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обовязки».

Четвертий абзац резолютивної частини вироку вирішено викласти наступним чином: «Стягнути з ОСОБА_7 на відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів в сумі 1474 грн. 32 коп. на користь держави».

Ухвала суду вмотивована тим, що суд допустив описку щодо застосування вимог ст.75 КК України до основного та додаткового покарання, яка підлягає виправленню, із зазначенням про звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання. Крім того, процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1474 грн.32 коп., які підлягають до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 помилково всупереч вимогам ч.2 ст.124 КПК України стягнуто на користь НДЕКЦ замість держави, тому вказана описка також підлягає виправленню.

Не погоджуючись з вироком та ухвалою суду, прокурор відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 подала апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі на вирок суду прокурор просить скасувати вирок через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок мякості та у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. В решті вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги на вирок прокурор вказує, що суд дійшов хибного висновку, що виправлення винного можливе за умови застосування положень ст.75 КК України без реального відбуття покарання. Судом не в повній мірі враховано обставини, що істотно впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого.

Прокурор зазначає, що суд всупереч вимогам закону застосував положення ст. 75 КК України як до основного, так і до додаткового покарання. Крім того, рішенням стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати, повязані із залученням експертів в сумі 1474 грн. 32 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, що суперечить вимогам ч.2 ст.124 КПК України, оскільки у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

В апеляційній скарзі на ухвалу про виправлення описки прокурор просить скасувати ухвалу суду, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвала суду винесена незаконно, без будь-яких обєктивних обґрунтувань та підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Виправлення, які вніс суд ухвалою від 27.05.2016 року щодо призначення покарання обвинуваченому та стягнення коштів за проведення експертиз під час досудового розслідування, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав доводи апеляційних скарг та наполягав на їх задоволенні з наведених мотивів, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляцій і просили залишити вирок та ухвалу суду першої інстанції без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на доказах, досліджених в порядку, встановленому ч.3 ст. 349 КПК України, а тому колегія суддів апеляційного суду позбавлена права перевіряти фактичні обставини провадження, що до речі ніким і не оскаржуються.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апеляційних скарг на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2016 року в частині доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 до апеляційного суду не надходило, то й апеляційний перегляд в цій частині не проводиться.

Дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

Покарання обвинуваченому призначається відповідно до положень Загальної частини КК України, з додержанням вимог ст.65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного, всіх обставин справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд повинен також враховувати, що у відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст.65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що призначене ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та особі обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину, добровільно відшкодував матеріальні збитки в сумі 4000 грн., проживає разом з матір'ю похилого віку, яку доглядає, враховував думку потерпілої, яка не бажає суворого покарання обвинуваченому, наявність помякшуючої покарання обставини щире каяття та обтяжуючої обставини вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Згідно ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість перевиховання та виправлення ОСОБА_7 без реального позбавлення волі, а тому призначив покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Крім того, колегія суддів враховує позицію потерпілої ОСОБА_10, яка просить залишити рішення суду першої інстанції в силі, оскільки призначене покарання на її думку є достатнім, жодних претензій морального чи матеріального характеру до ОСОБА_7 вона немає.

Доводи прокурора щодо реального позбавлення волі обвинуваченого не заслуговують на увагу, оскільки були належним чином досліджені та оцінені судом першої інстанції.

Обставини, викладені прокурором в апеляції на вирок суду першої інстанції щодо незаконності застосування положення ст. 75 КК України як до основного, так і до додаткового покарання та невідповідності вимогам ч.2 ст.124 КПК України про стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат, повязаних із залученням експертів в сумі 1474 грн. 32 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, заслуговують на увагу.

ОСОБА_6, суд першої інстанції, за власної ініціативи, у відповідності до вимог ст.379 КПК України вніс виправлення у вирок суду в цій частині, вмотивувавши своє рішення тим, що суд допустив описку щодо застосування вимог ст.75 КК України до основного та додаткового покарання, яка підлягає виправленню, із зазначенням про звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання. Крім того, процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1474 грн.32 коп., які підлягають до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 помилково всупереч вимогам ч.2 ст.124 КПК України стягнуто на користь НДЕКЦ замість держави, тому вказана описка також була виправлена.

Колегія суддів вважає, що внесені судом виправлення у вирок суду є законними та обґрунтованими, а тому не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку суду через вказані обставини.

Доводи апеляційних скарг були належним чином перевірені та не спростовують правильності висновків суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни, як вироку суду першої інстанції, так і ухвали суду про виправлення описки.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2016 року відносно ОСОБА_7 та ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 27 травня 2016 року про виправлення описки у вироку Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2016 року без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців.

Головуючий :

Судді :