Рішення № 5936553, 23.06.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р. Справа № 11/37/09

За позовом: Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне обєднання”

(55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Паркова, 5)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1

(55000, АДРЕСА_1)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Куришко Ю.К., дов. №270 від 04.02.2009р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення

Позивач заявою від 16.02.2009р. уточнив позовні вимоги та просить суд виселити приватного підприємця ОСОБА_1 з орендованого приміщення, що знаходиться за адресою: м.Южноукраїнськ, пр.Леніна, 13, манікюрний кабінет.

Заявою від 23.06.2009р. позивач знов уточнив позовні вимоги та просить суд розглядати справу за первісною редакцією позовних вимог, а саме, з вимогою ПП ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: м.Южноукраїнськ, пр.Леніна, 13, манікюрний кабінет.

Суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог, та в подальшому справа розглядається з врахуванням останнього уточнення.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з хворобою.

Суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представництво інтересів відповідача може здійснюватись також іншою особою в силу повноважень, що ґрунтуються на довіреності.

Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.

Заслухавши представників сторін, вивчивши надані ними матеріали, суд -

в с т а н о в и в:

1 листопада 2001 року сторони уклали договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване в м.Южноукраїнськ, по проспекту Леніна, 13, загальною площею 14,56 кв.м.

Умовами договору його учасники погодили порядок передачі та повернення майна, розмір орендної плати та порядок її здійснення, права та обовязки сторін, їх відповідальність за порушення взятих зобовязань.

Строк дії було погоджено сторонами з 1 листопада 2001 року по 31 жовтня 2006 року.

01 листопада 2004р. сторони уклали додаткову угоду до договору № 53, згідно якої дія договору була визначена до 31.10.06р., а в п. 10.5 узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни цієї додаткової угоди після закінчення строку дії протягом одного місяця, вона вважається продовженою на той самий строк і на тих умовах, які були передбачені цією угодою.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.02.2009р. встановлено, що чинність договору №53 з додатковою угодою від 01.11.2004р. відповідно до п.10.7 припинилась 31.10.2008р. внаслідок закінчення строку дії, на які їх було укладено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. рішення господарського суду Миколаївської області від 12.02.2009р. було залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з приписами ч.1 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частина 4 ст.291 Господарського кодексу України визначає, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Положеннями ч.2 ст. 784 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Умовами пункту 2.3 договору №53 від 01.11.2001р. в редакції додаткової угоди №1/04 від 01.11.2004р., сторони погодили, що орендар повертає орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, на підставі акту прийому-передачі, який підписується обома сторонами. Обовязок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передала майно іншій стороні.

Орендодавець листом від 04.11.2008р. за №3092 повідомив орендаря про необхідність звільнити орендовані приміщення та повернути їх по акту прийому-передачі згідно з вимогами чинного законодавства та умовами договору.

В порушення умов договору відповідач дотепер не повернув орендоване приміщення позивачу, чим змусив останнього звернутися з позовом до суду.

Вимоги позивача ґрунтуються на Законі, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані отже, підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Приватному підприємцю ОСОБА_1, 55000, АДРЕСА_1, звільнити орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: м.Южноукраїнськ, пр.Леніна, 13, манікюрний кабінет.

3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, 55000, АДРЕСА_1 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне обєднання”, 55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Паркова, 5 (р/р26007301461126 у філії ПІБ, МФО 326427, ОКПО 31537375) 102,0 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка