Ухвала суду № 59363614, 27.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4171/15-ц Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/3185/16 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 47 27.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

27 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого Мережко М.В.

Суддів: Данілова О.М.,Сержанюка А.С.

Секретар: Тимошевська С.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спадковому майні, визнання права власності, виділення коштів, що знаходяться на депозитному рахунку.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА

У травні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним .

Свої вимоги, з урахуванням уточнень до позову , обґрунтовувала тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 Під час шлюбу вони 29 квітня 2008 року придбали автомобіль марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1, номер кузов НОМЕР_3.

ОСОБА_5помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя , 22 липня 2014 року , ОСОБА_5 склав заповіт , яким все своє майно заповів ОСОБА_3

Протягом встановленого законом строку , позивач , відповідачі звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини .

Відповідачі у справі , є батьками померлого ОСОБА_5, і відповідно до вимог закону мають право на обов»зкову частину у спадковому майні .

Як зазначає позивач , вона та відповідачі є співвласниками, в порядку спадкування, автомобіля марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3.

Позивач зазначала, що їй належить 9/10 часток, а відповідачам - лише 1/10 частка (кожному з відповідачів належить 1\5 частина) Частка відповідачів на думку позивача є незначною та не може бути виділена в натурі. Автомобіль є неподільним. Крім того, відповідачі не користуються ним.

Позивач просила, припинити право власності відповідачів на 1/10 частку в автомобілі марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3; визнати за ОСОБА_3 право власності на цей автомобіль; виділити відповідачам грошові кошти в розмірі 28 041 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2016 року позовні вимоги задоволено. Припинено право власності відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 на 1\10 частку в автомобілі марки «Toyota Avensis», номерний знак

НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, 2008 року випуску. Визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, 2008 року випуску. Виділити ОСОБА_4, ОСОБА_2 кошти у сумі 28 041 грн, які знаходяться на депозитному рахунку Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 158 грн. 66 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 158 грн. 66 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилається на те, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_4 апеляційну скаргу не подавав .

А пеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2003 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5

Під час шлюбу ,29 квітня 2008 року вони придбали автомобіль марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_4. (а.с.11, 13-14).

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно із ч. 2 ст.60 СК України кожна річ. набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Встановлено, що автомобіль марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_5 був набутий сторонами під час шлюбу. Ця обставина свідчить про те, що він є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

ОСОБА_5 помер. ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12). У зв'язку з цією обставиною право спільної сумісної власності на автомобіль припинилось. ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частку в цьому майні (а.с.83). Спадщина відкрилась на 1/2 частину автомобіля .

За час свого життя, а саме 24 липня 2014 року ОСОБА_5 склав заповіт (а.с.38), яким все своє майно він заповів ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Судом першої інстанції встановлено , що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками спадкодавця. Вони є непрацездатними та мають право на обов'язкову частку у спадщині. При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є: дружина ОСОБА_3, батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а також діти спадкодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Загальний розмір обов»язкової частки відповідачів у спадковому майні ( автомобілі) складає 1\10 частику ( 1\2 частка : 5).

Як видно із копії спадкової справи № 27\2014 ( а.с. 30-89_) заяви про прийняття спадщини сторони подали своєчасно ( а.с. 51,54,56).

Сторони не заперечують проти того, що позивач є власником 9.10 частин автомобіля , а відповідачі -= 1\10 частини автомобіля . Не заперечують сторони і проти вартості автомобіля , який встановлено 12 березня 2016 року автотоварознавчим дослідженням ( а.с. 124-145), і дорівнює 280 410 грн .

Згідно квитанції № 124 від 29 березня 2016 року , ОСОБА_3 внесла на депозитний рахунок суду 28 041 грн ( а.с. 123) .

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі 6-37 цс13 право особи на частку у спальному майні може бути припинено за наявності будь-якої із обставин , передбачених пунктами 1-3 частини першої ст 364 ЦК України , за умови що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї і грошова компенсація вартості частки буде внесена іншим співвласником ена депозитний рахунок суду.

Враховуючи , що 1.10 частка відповідачів у спільному спадковому майні є незначною, і не може бути виділена в натурі , оскільки автомобіль є неподільною річчю, і сума , яка відповідає 1\10 частини автомобіля внесена на депозитний рахунок суду , висновок суду першої інстанції. ,що припинення права власності відповідачів не завдасть шкоди їх інтересам є цілком обґрунтованим.

, _ Вірним є висновок і про визнання за ОСОБА_3 права власності на автомобіль,із стягненням грошових коштів ( компенсації вартості частки) на користь відповідачів.

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що суд не стягнув вартість компенсації частки кожному із відповідачів , не спростовують висновків суду , оскільки загальна частка відповідачів складає 1.10 частину, і в грошову еквіваленті складає 28 041 грн , і вартість автомобіля , зокрема вартість 1\10 частини автомобіля відповідачі не оспорюють.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України ,колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ,313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий М.В. Мережко

Судді О.М. Данілов

А.С. Сержанюк