Рішення № 59358699, 27.07.2016, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1295/16-ц

провадження у справі № 2/0285/901/16

27 липня 2016 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді……….……Савицької Л. Й.

за участю секретаря…...............Дуянової Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до Чижівської сільської громади в особі Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області

третя особа: приватний нотаріус Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Люлевич Анатолій Іванович

про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 (далі - Будинок).

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що після смерті батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилась спадщина, що складається з Будинку. Як спадкоємець за законом, прийняла спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на Будинок, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього. Хоч на Будинок і не виготовлялось свідоцтво про право власності, однак він належав померлому.

Сторони в судове засідання не прибули.

До суду надіслали письмові заяви, в яких просять справу розглянути у їх відсутності. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, проти чого відповідач не заперечив.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, батько позивача, після смерті якого відкрилась спадщина, окрім іншого, на Будинок, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку, однак згідно погосподарської книги за 2006-2010 роки, номер по господарського обліку - 483, належав померлому.

12 квітня 2016 року на Будинок було виготовлено технічний паспорт, з якого слідує, що він побудований в 1976 році та має наступні господарські будівлі: ганок, сарай, убиральня, огорожа.

Після смерті батька позивач спадщину прийняла, однак у вчиненні нотаріальної дії постановою нотаріуса від 26 квітня 2016 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на Будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.

Крім ОСОБА_2, іншим спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, є ОСОБА_6, які 04 квітня 2016 року уклали між собою договір про поділ спадкового майна, відповідно до якого позивачу переходить у спадок зазначений житловий будинок.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 328 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом. Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи зі змісту ч.1, 2 ст. 331, ч. 1 ст. 182 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до чинного на час будівництва Будинку (1976 рік) законодавства, яке не пов'язувало виникнення права власності на житловий будинок у сільській місцевості із проведенням його реєстрації, підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку та прийняття його в експлуатацію. Натомість облік особистих селянських господарств здійснювали сільські, селищні ради за місцем розташування нерухомого майна шляхом його реєстрації в погосподарських книгах.

Як слідує з матеріалів справи, право власності на Будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном.

Пунктом 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.07.2004 року), визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Так як до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та враховуючи неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, суд приходить до висновку про можливість визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на Будинок, що залишився після смерті батька ОСОБА_4

Відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 217 ЦПК України, статтями 328, 392, 1216-1218, 1223, 1268, 1269 ЦК України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1, успадкований після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Л. Й. Савицька