Постанова № 59354249, 29.07.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14504/16-а

Провадження № 2-а/127/528/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2016 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бойко В.М, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 06 червня 2016 року за №1045/06-33- 3/02-2 (протокол №6052 від 01.06.2016 року) про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 березня 2016 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що позивач з 2002 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ), призначену позивачу управлінням Пенсійного фонду України у м. Могилеві - Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області. Однак, з квітня 2015 року виплату пенсії зупинено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

23.05.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, проте, відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії оскільки відповідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213 з 1 квітня пенсія не виплачується.

Вищевказане і стало підставою для зверненя до суду з даним позовом .

Ухвалою суду відкрито скорочене провадження по справі.

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов в яких він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з тих підстав, що позивачу вже призначена пенсія за віком, його повторна вимога про призначення пенсії не передбачена законом та не може бути виконана відповідачем.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що листом від 06.06.2016р. № 1045/06-33-3/02-2 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213 з 1 квітня пенсія не виплачується. ( а. с. 17-18)

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною третьою статті 45 вказаного Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-1V, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213 з 1 квітня пенсія не виплачується, на підставі даного Закону позивачу зупинено виплату.

Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що посилання відповідача на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року (далі - Закон №213), що з 01 квітня 2015р. пенсія не виплачується є безпідставним та необґрунтованим.

1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII, яким внесено зміни до статті 47 Закону № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ «Про статус народного депутата України», № 889-VII, від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», № 2453-VI, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV, не виплачуються.

Пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Проте, рішенням КСУ від 08.06.2016р. №4-рп/2016 Положення пункту 5 розділу III визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". У разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів","Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів У країни, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, а тому з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) -призначаються, зокрема, згідно з Законом № 2453-VI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, із цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону № 1058-IV.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постанові від 24.05.2016 року №333/6710/15-а.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними засобами доказування правомірності свого рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, натомість позовні вимоги позивача суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, повністю підтверджені матеріами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи встановлені судом факти, суд вбачає неправомірні дії відповідача, яким допущено порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже, суд вважає визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 06 червня 2016 року за №1045/06-33- 3/02-2 (протокол №6052 від 01.06.2016 року) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 березня 2016 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 6-12, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішенням КСУ від 08.06.2016р. №4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 06 червня 2016 року за №1045/06-33- 3/02-2 (протокол №6052 від 01.06.2016 року) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 березня 2016 року.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми виплат пенсії за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551, 20 грн. з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: