№ 207/5032/15-ц
№ 2/207/130/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2016 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.
при секретарі : МОСПАН С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки з відстрочкою виконання рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки з відстрочкою виконання рішення суду.
На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» відповідно до вимог чинного законодавства України був укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитним договором. В свою чергу, 15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитним договором. Згідно вищезазначених угод відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 0312/0208/71-193 від 26 лютого 2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2, на користь ПАТ «Альфа-Банк». Таким чином, на даний час усі права кредитора за вищевказаним кредитним договором належить ПАТ «Альфа-Банк». 26 лютого 2008 року ВАТ «Сведбанк» та фізична особа ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 0312/0208/71-193. Відповідно до вказаного договору, банк зобов'язується надати позичальникові кредити у сумі 20000,00дол. США, а боржник зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Відповідно до листа № 13-210/7871-22612 від 07 грудня 2009 року Національного банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу на здійснення операції з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Таким чином, операція з наданням банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши боржнику кредит у сумі 20000,00дол.США. В свою чергу, боржник неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору в результаті чого станом на 22 жовтня 2015 року має прострочену заборгованість: - за кредитом 17012,84 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 384648,03грн.; - по відсотках 1975,61 дол. США., що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 44667,12 грн.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором 26 лютого 2008 року ВАТ «Сведбанк» та фізична особа ОСОБА_2 уклали іпотечний договір № 0312/0208/71-193-Z-1, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку майно, а саме: п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 91,5 кв.м. Сторони оцінили предмет іпотеки в 116150,00 гривень.
Відповідно до умов іпотечного договору, а саме п.11 іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником основного зобов'язання. У разі порушення боржником основного кредитного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання за кредитним договором та зобов'язань, передбачених іпотечним договором у тридцяти денний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодежатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору. На виконання умов кредитного договору та іпотечного договору відповідачу та боржнику було направлено вимогу, а саме: повідомлення про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Таким чином зважаючи на невиконання боржником зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пеню з останнього, за рахунок предмету іпотеки. Враховуючи невиконання відповідачем основного зобов'язання, позивач має право звернутися до останнього з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором боржника. Просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0312/0208/71-193 від 26 лютого 2008 року, яка станом на 22 жовтня 2015 року становить 429315,15 грн., та складається з заборгованості: - за 17012,84 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 384648,03грн.; - по відсотках 1975,61 дол. США., що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 44667,12 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 91,5 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження»,за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності -- незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. Стягнути з відповідача на користь ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору у cумі 6439.73 гривень.
Представник, за довіреністю, позивача ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просив суд розглядати справу у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень представником позивача відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності, згідно вимог ч. 2 ст. 158 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час слухання справи повідомлений згідно з вимогами ст.74-76, 77 ЦПК України, , суд вважає відповідача повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи. Відповідач причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України - суд зважаючи на наявність законних підстав приходити до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України ухвалити рішення на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідача по справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 589 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Також іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.1. ст.24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця.
Згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, …, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні встановлені наступні обставини та визначені до них правовідносини.
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.
В свою чергу, 15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.
Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ПАТ «Альфа-Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 26-го лютого 2008 року №0312/0208/71-193 позичальником згідно якого є ОСОБА_2.
26 лютого 2008 року ВАТ «Сведбанк» та фізична особа ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 0312/0208/71-193. Відповідно до вказаного договору, банк зобов'язується надати позичальникові кредити у сумі 20000,00дол. США, а боржник зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Відповідно до листа № 13-210/7871-22612 від 07 грудня 2009 року Національного банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу на здійснення операції з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Таким чином, операція з наданням банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши боржнику кредит у сумі 20000,00дол.США. В свою чергу, боржник неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору в результаті чого станом на 22 жовтня 2015 року має прострочену заборгованість: - за кредитом 17012,84 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 384648,03грн.; - по відсотках 1975,61 дол. США., що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 44667,12 грн.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором 26 лютого 2008 року ВАТ «Сведбанк» та фізична особа ОСОБА_2 уклали іпотечний договір № 0312/0208/71-193-Z-1, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку майно, а саме: п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 91,5 кв.м. Сторони оцінили предмет іпотеки в 116150,00 гривень.
На виконання умов Договору Відповідачу була направлена Вимога про досудове врегулювання спору, але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.
Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачами зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно п.2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25.05.2012 року «права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов 'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги. Обов 'язок продавця передати права вимоги покупцю та підписати акт приймання-передачі прав вимоги залежить від отримання продавцем повної суми загальної купівельної ціни у дату підписання».
Таким чином, договором встановлений прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями сторін - підписання акту приймання-передачі прав вимоги сторонами.
З договору вбачається про отримання продавцем повної суми загальної купівельної ціни у дату підписання.
П. 1.1. договору визначено - «дата підписання означає дату цього договору, яка зазначена вище», тобто 25.05.2012 року.
Згідно п.2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» від 15.06.2012 року «права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги. Обов 'язок продавця передати права вимоги покупцю та підписати акт приймання-передачі прав вимоги залежить від отримання продавцем суми оплати першої частини загальної купівельної ціни згідно п. 3.2.1. договору у дату підписання».
Таким чином, і цим договором встановлений прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями сторін - підписання акту приймання-передачі прав вимоги сторонами договору автоматично свідчить про отримання продавцем суми оплати першої частини загальної купівельної ціни згідно п.3.2.1. договору у дату підписання.
П. 1.1. договору визначено - «дата підписання означає дату цього договору, яка зазначена вище», тобто 15.06.2012 року.
Представником позивача ПАТ «Альфа-Банк» через канцелярію суду 13.01.2016 року долучались до справи копії Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами від 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», витяг з Додатку №1(реєстр заборгованостей) до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами від 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» щодо боржника, витяг з Додатку №3(акт приймання-передачі прав вимоги) до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами від 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» щодо боржника, витяг з Додатку №3(акт приймання-передачі прав вимоги) до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами від 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» щодо боржника.
З січня 2015 року відповідач перестав виконувати свої зобов'язання щодо розміру стандартного платежу згідно п.3.1.1. кредитного договору № 0312/0208/71-193 від 26 лютого 2008 року.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору в частині погашення кредиту та сплати відсотків, в строки та на умовах, передбачених кредитним договором, на адресу відповідача була направлена вимога щодо погашення заборгованості за договором кредиту, але Відповідач проігнорував її та не виконав.
Згідно статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Одним із видів застави нерухомого майна є іпотека.
Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно п.2. договору іпотеки № 0312/0208/71-193-Z-1 предметом договору іпотеки є п'ятикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 91,5 кв. м. Предмет іпотеки належить Відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 лютого 2008 року, посвідченого 26 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кіряк С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 776.
Вiдповiдно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно договору іпотеки, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним зобов'язанням, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами; у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.11 договору іпотеки).
Матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасності повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, у зв'язку із чим утворилася заборгованість.
Виходячи з викладеного та враховуючи положення діючого законодавства, суд вважає, що позивач має набути право щодо погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Отже, саме в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0312/0208/71-193 від 26 лютого 2008 року, яка за станом на 22.10.2015 року становить 429315,15 гривень, та яка складається із: заборгованості за кредитом 384648,03 гривень; по відсотках -- 44667,12 гривень, повинно бути звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.
Зміст ч.1 ст.11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.2 ст.11 цього Кодексу).
При цьому згідно зі ст.119 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. ст. 31, 215 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.
Діючим законодавством передбачено, що рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом позасудового застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку». При цьому, вибір способу реалізації предмета іпотеки належить позивачу.
Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «Альфа-банк» просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому на звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Отже, суд визначає спосіб реалізації предмета іпотеки, на умовах, визначених іпотечним договором №0312/0208/71-193-Z-1 від 26 лютого 2008 року; шляхом проведення прилюдних торгів; початкова ціна предмета іпотеки встановлюється не нижче 116150 грн. 00 коп.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» підлягає стягненню судовий збір у сумі 6439 гривень 73 копійки.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 611, 651, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки з відстрочкою виконання рішення суду, -- задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 0312/0208/71-193 від 26.02.2008 року, яка станом на 22.10.2015 року складає 429315,15 грн. та складається з заборгованості за кредитом - 384648,03 грн., по відсотках - 44667,12 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів; початкова ціна предмета іпотеки встановлюється не нижче 116150 грн. 00 коп.
Відстрочити виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 до втрати чинності Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Стягнути з ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004 - витрати по сплаті судового збору у сумі 6439,73 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
С у д д я : САВЧЕНКО В.О.
Судове рішення № 59351072, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 24.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 207/5032/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: