Рішення № 59349818, 01.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4207/16 Справа № 203/3104/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 41

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року м. Дніпро

01 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Деркач Н.М., Козлова С.П.

при секретарі: Гулієву М.І.о,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Громадської організації "Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я", Редакції всеукраїнської газети "Лица", ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я», Редакції всеукраїнської газети «Лица», ОСОБА_5, ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у всеукраїнській газеті «Лица» за НОМЕР_1/ сторінка 7 було надруковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_3», автором статті є ОСОБА_5.

У статті поширена недостовірна інформація щодо позивача особисто та членів його сім'ї, чим порушено його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки інформація не відповідає дійсності вона підлягає спростуванню.

Відповідно до тексту статті, інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, а саме ОСОБА_2. Недостовірною інформацією в статті є наступне:

- зазначено, що в приватній власності ОСОБА_3 знаходяться дві земельні ділянки площею по 1000 кв.м кожна, дві квартири - 80,6 кв.м та 81,8 кв.м та гаражі по 40 кв.м кожен.

Позивач же є власником квартири загальною площею 81,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки він є її співвласником йому належить лише 1/4 частина квартири, яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом НОМЕР_2 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССА № 589208. Знаходження у власності позивача 1/4 частини квартири відображено в його деклараціях за 2011-2013 роки.

Власником квартири АДРЕСА_2 площею 80,6 кв. м він є з 24 квітня 2002 року відповідно до договору купівлі-продажу АЕР № 627448, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7

- зазначено, що сім'я ОСОБА_3 володіє чотирма земельними ділянками по 10 598 кв.м, 893 кв.м, 418 кв.м та 43 кв.м. Недостовірною інформацією в даному випадку є те, що земельна ділянка площею 418 кв.м взагалі у власності його членів сім'ї не перебуває, оскільки його дружині належить житловий будинок загальною площею 418 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, на земельній ділянці площею 893 кв.м, що і зазначено у його деклараціях за 2011-2014 роки. Їх син ОСОБА_8 (а не ОСОБА_15, як вказано в статті) взагалі не є ані власником, ані користувачем будь-якого майна, оскільки він малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про його народження;

- зазначено, що на членів родини ОСОБА_3 оформлена і інша нерухомість площею в 1475,8 кв.м, 280,4 кв.м, 257,1 кв.м, 116,9 кв.м, та акцентовано увагу на тому, що він не вказав яка саме інша нерухомість. Однак, відповідно до тексту декларації, необхідно вказувати місцезнаходження об'єкта (країна, адреса) та його загальну площу (кв.м), зазначення назви об'єкта майна текстом декларації не передбачено;

- зазначено, що протягом 2014 року у ОСОБА_3 нібито з'явилось дві квартири, а у членів його родини три земельних ділянки, які в деклараціях за попередні роки відсутні.

Поширена інформація є недостовірною, оскільки протягом 2014 року ні позивач, ані члени його родини, не стали власниками двох квартир та відповідно трьох земельних ділянок, а наявні квартира площею 80,6 кв.м, 1/4 частина квартири площею 81,8 кв.м, та три земельні ділянки, були задекларовані ним в попередніх деклараціях за 2011-2013 роки.

Недостовірною інформацією є акцентування уваги на тому, що позивач навмисно не уточнив, за яку ціну ним особисто та його рідними було придбано нове майно, оскільки право власності на нього було набуте раніше та витрат на його придбання у 2014 році не було;

- зазначено, що члени родини ОСОБА_3 мають два автомобілі Nissan Patrol та Audi A8, 2013 року випуску, однак в декларації позивач не вказав вартість автомобілів. Відповідно до тексту декларації, декларанту необхідно вказувати марки, моделі, (об'єми циліндрів двигуна) та рік випуску транспортного засобу, вказування вартості автомобілів текстом декларації також не передбачено, тому посилання у статті на навмисне невказування позивачем у декларації вартості автомобілів є також недостовірною інформацією;

- зазначено, що протягом 2014 року рідні ОСОБА_3 зробили два внески в статутні фонди підприємств та товариств. Перший внесок склав 4 730 000 грн., а другий - 900 000 грн.

Дана інформація є недостовірною, оскільки протягом 2014 року його рідні не робили внесків у зазначених сумах до статутних фондів підприємств та товариств: 900 000 грн. внеску до статутного капіталу ТОВ «Липовий рай», що становить 50% частки у статутному фонді, було внесено його дружиною ОСОБА_9 ще у 2011 році (що було позивачем вказано в декларації за 2011-2014 роки); 4 730 000 грн. внеску до статутного капіталу ПП «Перший гостинний двір» належить його дружині ОСОБА_9, із яких частку у статутному фонді підприємства 4 300 000 грн. вона набула у 2013 році (задекларовано позивачем у декларації за 2013 рік) та 430 000 грн. внеску до статутного капіталу ПП «Перший гостинний двір» було зроблено нею на протязі 2014 року, що і задекларовано ОСОБА_3 в декларації за 2014 рік за загальною сумою 4 730 000 грн..

- зазначено, що протягом 2014 року рідні ОСОБА_3 поклали на банківський рахунок 2 212 610 грн.

Вказана інформація є недостовірною, оскільки розмір банківського вкладу його дружини в сумі 2 160 000 грн. було зазначено ним ще у декларації за 2011 рік, протягом 2012-2013 років цей розмір банківського вкладу склав 2 200 000 грн., а в 2014 році становив 2 212 610 грн., у зв'язку з чим протягом 2014 року розмір банківського вкладу дружини зріс лише на 12 610 грн.;

- зазначено, що витрати сім'ї ОСОБА_3 за 2014 рік у п'ять разів перевищили доходи, однак витрати його сім'ї за 2014 рік на внесок до статутного фонду та збільшення розміру банківського вкладу фактично склали 442 610 грн.;

- зазначено, що дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_9 є власником комплексу для відпочинку «Липовий рай», угідь для полювання та риболовлі.

Вказана інформація є недостовірною, оскільки його дружина є не власником, а співвласником комплексу для відпочинку «Липовий рай», яке з 2014 року здійснює фінансово-господарську діяльність з ТОВ «Мисливсько-рибальське господарство «Бугаївське» та з 2013 року - з ПАТ «Полтаварибгосп» за договорами про надання послуг. Його дружина ОСОБА_9 ні з ТОВ «Мисливсько-рибальське господарство «Бугаївське», ані з ПАТ «Полтаварибгосп» майном чи корпоративними правами ніколи не була пов'язана;

-зазначено, що кременчуцька активістка ОСОБА_2 також підозрює сім'ю ОСОБА_3 у співпраці зі спецслужбами Росії, за текстом статті «ОСОБА_10 является соучредительницей предприятия ОСОБА_11, общества с ограниченной ответственностью «Липовый рай». Она и её муж ОСОБА_12 стали членами Наблюдательного совета публичного акционерного общества «Алуштинский зфирно-масляный совхоз-завод» в Крыму».

Поширена інформація є також недостовірною.

Позивач вказував на те, що ним надано до суду відповідні докази недостовірності поширеної інформації щодо нього та членів сім'ї, інформація була поширена відповідачем в газеті, внаслідок чого підривається його авторитет та репутація серед його керівництва та підлеглих, товаришів, а отже були порушені його честь, гідність та ділова репутація, як особи та державного службовця, то на підставі ст.ст. 277, 297, 299 ЦК України він має право на спростування такої інформації у тому ж засобі масової інформації у такий же спосіб, у який вона була поширена, тому просив суд визнати недостовірною інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_2 у всеукраїнській газеті «Лица» НОМЕР_1 на сторінці 7 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3», автор статті ОСОБА_5, щодо позивача та членів його сім'ї, а саме:

- знаходження у власності ОСОБА_3 в цілому квартири загальною площею 81,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

-володіння членами сім'ї ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 418 кв.м;

-невказання ОСОБА_3 в декларації назви нерухомості, оформленої на членів його родини площею в 1475, кв.м, 280,4 кв.м, 257,1 кв.м та 116,9 кв.м;

-набуття права власності у 2014 році ОСОБА_3 двох квартир, а членами його родини трьох земельних ділянок та, відповідно, невказання ним особисто та його рідними ціни, за яку було придбане майно;

-невказання ОСОБА_3 в декларації вартості автомобілів Nisan Patrol та Audi А8, 2013 року випуску;

-внесення рідними ОСОБА_3 протягом 2014 року двох внесків в статутні фонди підприємств та товариств у розмірі 4 730 000 грн. та 900 000 грн.;

-внесення протягом 2014 року рідними ОСОБА_3 на банківський рахунок 2 212 610 грн.;

-витрат сім'ї ОСОБА_3 за 2014 рік у п'ять разів більше отриманих доходів;

-перебування у власності дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_9 комплексу для відпочинку «Липовий рай», угідь для полювання та риболовлі;

-підозрах кременчуцькою активісткою ОСОБА_2 сім'ї ОСОБА_3 у співпраці зі спецслужбами Росії.

Позивач просив суд зобов'язати відповідачів спростувати вказану інформацію про нього та членів його сім'ї, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_2 у всеукраїнській газеті «Лица» НОМЕР_1 на сторінці 7 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3», як недостовірну у такий самий спосіб, у який вона була поширена, а саме: шляхом публікації відповідної статті у всеукраїнській газеті «Лица» на протязі 2-х випусків газети, з моменту набрання законної сили судовим рішенням.

Представник відповідача ГО «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я» ОСОБА_13, яка є і головним редактором всеукраїнської газети «Лица», позов не визнала, посилалась на ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Заперечення обґрунтувала тим, що позивач після виходу статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» не звертався до редакції, щоб скористатися своїм правом на відповідь та власне тлумачення обставин справи, а відразу звернувся до суду за спростуванням інформації, у тому числі й оціночних суджень, які спростуванню не підлягають. Зазначила, що ОСОБА_3 називає недостовірною інформацією у статті те, що він у декларації не вказав назви нерухомості, оформленої на членів його родини, ціни майна, придбаного їм особисто та його рідними, а також вартості автомобілів Nissan Patrol и Audi A8, однак він у декларації ці відомості і не зазначав. Крім того, позивач вказує, як на недостовірну інформацію, що він володіє квартирою загальною площею 81,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, але у судовому засіданні він особисто пояснив, що подавав за 2014 рік до ДПІ дві декларації: одну - у м.Кременчуці, а другу - у м.Дніпропетровську, де в одній із них не вказав, що володіє 1/4 часткою квартири. Щодо решти доводів позивача зазначила, що спростуванню підлягають не всі відомості, а лише ті, якими порушено особисті немайнові права особи, а вказаною позивачем «недостовірною інформацією» його права не порушені, оскільки інформацією не нанесена шкода його честі, гідності та діловій репутації.

Відповідач ОСОБА_5 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що інформація, яка була використана у статті, отримана із загальнодоступних джерел та містить оціночний характер, тому спростуванню така інформацію не підлягає. В той же час, щодо неточностей в частині перебування у власності ОСОБА_3 в цілому, а не 1/4 частини, квартири площею 81,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; володіння членами сім'ї ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 418 кв.м, що є площею житлового будинку, який перебуває у власності членів сім'ї позивача; набуття права власності у 2014 році ОСОБА_3 двох квартир, а членами його родини трьох земельних ділянок, - є редакційною опискою.

Стосовно зазначення у статті даних в частині внесення рідними ОСОБА_3 протягом 2014 року двох внесків в статутні фонди підприємств та товариств у розмірі 4 730 000 грн. та 900 000 грн.; внесення протягом 2014 року рідними ОСОБА_3 на банківський рахунок 2 212 610 грн., та витрат сім'ї ОСОБА_3 за 2014 рік у п'ять разів більше отриманих доходів, то вказана інформація була відображена на підставі тих висновків, до яких автор статті дійшла, аналізуючи статки ОСОБА_3 та його сім'ї, виходячи з відомостей, зазначених ним особисто у декларації, яка була також опублікована.

Надаючи пояснення з приводу відображення у статті відомостей відносно перебування у власності дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_9 комплексу для відпочинку «Липовий рай», угідь для полювання та риболовлі, а також підозрах сім'ї ОСОБА_3 у співпраці зі спецслужбами Росії, автор ОСОБА_5 зазначила, що з приводу написання статті до неї звернулася ОСОБА_2, яка і повідомила дану інформацію.

Відповідач ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечувала, зазначивши, що відносно ОСОБА_3 проводилася перевірка з приводу набуття ним та його сім'єю за короткий термін статків, зазначених в декларації, в той час як його дружина також до цього працювала на державній службі. Вона особисто направляла письмове звернення до Державної фіскальної служби України, Міністерства юстиції України, народних депутатів та інших органів з приводу проведення відносно ОСОБА_3 відповідної перевірки, де виклала відомі їй факти та обставини.

Рішенням суду І інстанції позов задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_2 у всеукраїнській газеті «Лица» НОМЕР_1/ сторінка 7 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3», автор статті ОСОБА_5, в частині :

- перебування у власності ОСОБА_3 в цілому квартири площею 81,8 кв.м.;

- володіння членами сім'ї ОСОБА_3 земельною ділянкою 418 кв.м.;

- у 2014 році у ОСОБА_3 з'явилися дві квартири, а у членів його родини 3-и земельні ділянки;

- внесення рідними ОСОБА_3 у 2014 році двох внесків в статутні фонди підприємств та товариств в розмірі 4 730 000 грн. та 900 000 грн., а також внесення на банківський рахунок 2 212 610 грн., що більш аніж п'ять доходів за рік сім'ї податківця.

Зобов'язано відповідача- Громадську організацію «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я», як видавника всеукраїнської газети «Лица», головний редактор ОСОБА_13, спростувати недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, а саме: шляхом публікації відповідної статті у всеукраїнській газеті «Лица» протягом 2-х випусків газети з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнуто з Громадської організації «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я» на користь ОСОБА_3 243 гривні 60 копійок судового збору

В іншій частині вимог - відмовлено.

В скаргах апелянти посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати рішення й постановити нове, яким ОСОБА_3 просить про задоволення вимог в повному обсязі, а ОСОБА_2 - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи вимоги, суд виходив з того, що в статті були приведені відомості, які, за твердженням автора статті, викладені позивачем в його декларації про доходи, яка фактично є Декларацією про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Констатовані автором статті факти не відповідають дійсності, щодо позивача поширено недостовірну інформацію.

Справа розглянута у межах заявленого позову і судом проведена оцінка достовірності доказів лише визначеної позивачем та поширеної щодо нього інформації, саме в такій редакції, яка була викладена автором статті у публікації, суд обмежений у можливості висновків щодо джерел набуття позивачем та членами його сім'ї майна, тому відповідні доводи відповідачів, висловлені в судовому засіданні, судом не знайшли оцінки.

Щодо поширення відповідачами інформації про те, що позивач не вказав у декларації назви нерухомості, оформленої на членів його родини, не вказав в декларації вартості автомобілів, то такі відомості дійсно у декларації позивачем не зазначалися як такі, що не передбачені формою декларації, немайнові права позивача про це в надрукованій статті не порушено, тому вони не потребують судового захисту.

Щодо поширення відповідачами інформації стосовно власності дружини позивача ОСОБА_9, підозри ОСОБА_14 щодо співпраці членів сім'ї позивача із спецслужбами Росії, суд зазначив що така інформація не порушує особисті немайнові права позивача, позивач не уповноважений ОСОБА_9 на звернення до суду та ведення справи в її інтересах.

Проте погодитися з висновками судового рішення неможливо, враховуючи наступне.

За ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Способи судового захисту передбачені ст. 16 ЦК України

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у всеукраїнській газеті «Лица» НОМЕР_1/ на сторінці 7 було надруковано та опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_3», автор статті ОСОБА_5 (т.1, а.с. 18).

За змістом публікації: до редакції газети «Лица» звернулась керівник люстраційного комітету м.Кременчука Ольга ОСОБА_2, яка підозрює заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 в корупції. Раніше він працював начальником податкової інспекції в м.Кременчуці. За інформацією активістки, ОСОБА_3 купує дорогі автомобілі та квартири, не дивлячись на відносно «скромну зарплату чиновника», його дружина ОСОБА_5 є власницею ресторанів та комплексів для відпочинку та має дохід за рік більше 1 мільйона гривень.

В декларації про доходи ОСОБА_3 зазначив скільки грошей заробив він та члени його сім'ї у 2014 році. Згідно документа, у позивача є син ОСОБА_15. У його приватній власності знаходяться дві земельних ділянки площею по 1000 кв.м кожна, дві квартири 80,6 кв.м та 81,8 кв.м - і два гаражі по 40 кв.м. Сім'я позивача володіє чотирма земельними ділянками по 10,989 кв.м, 893 кв.м, 419 кв.м та 43 кв.м. У 2014 році у ОСОБА_3 з'явилися дві квартири, а у членів його сім'ї - 3 земельні ділянки, які в минулих деклараціях не були зазначені. ОСОБА_3 не уточнив, за яку ціну він та його рідні придбали нове майно. Крім того, члени сім'ї заступника начальника ДФС мають 2 автомобілі 2013 року випуску: Nissan Patrol и Audi A8, вартість яких він також не зазначив. У 2014 році рідні ОСОБА_3 здійснили два внески в статутні фонди підприємств та товариств: перший склав 4 730 000 грн., другий - 900 000 грн., та поклали на банківський рахунок 2 212 610 грн..

Також у статті було вказано про те, що дружина позивача ОСОБА_16 має свій бізнес в Полтавській області, вона є власницею комплексу для відпочинку «Липовий рай», угідь для полювання та риболовлі, ресторанів «Метрополь» та «Гостинний двір», салонів краси «Ирина+».

Кременчуцька активістка ОСОБА_14 також підозрює сім'ю чиновника у співпраці зі спецслужбами Росії, а саме: «ОСОБА_17 є співзасновником підприємства ОСОБА_9, товариства з обмеженою відповідальністю «Липовий рай». Вона та її чоловік ОСОБА_12 стали членами Спостережної ради публічного акціонерного товариства «Алуштинський ефірно-масляний радгосп-завод» в Криму», що також було зазначено у статті.

Сторони визнали , що публікація вказаного змісту була поширена ІНФОРМАЦІЯ_2 у всеукраїнській газеті «Лица», випуск НОМЕР_1, на сторінці 7, в статті «ІНФОРМАЦІЯ_3», автор статті ОСОБА_5.

Відповідно до ч.4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про інформацію" реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси громадян, права та інтереси юридичних осіб. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою зокрема, цивільно-правову, відповідальність згідно із законами України( ст. 27 Закону України "Про інформацію".

За п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб ( ст.275 ЦК України). Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно п. 6 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Позивачем заявлено вимоги стосовно спростування відомостей які стосуються його та членів сім'ї і є складовою предмету спору, однак вказані особи не притягнуті до участі в справі.

В п.3 зазначеної Постанови вказано, що під поширенням відомостей, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і ділову репутацію, слід розуміти опублікування їх у пресі, викладення у заявах, листах, адресованих іншим особам, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу ( 2782-12 ) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Як слідує з копії свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (т.1, а.с. 103) загальнодержавна газета «Лица» зареєстрована Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України 04 липня 2002 року, засновником газети є ОСОБА_13.

Відповідачами суду надана копія договору № 03 від 02 лютого 2015 року (т.1, а.с. 104), укладеного між ОСОБА_13, як засновником газети «Лица», та в особі ОСОБА_13 Громадською організацією «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я», яка має статус юридичної особи, щодо зобов'язань останньої по видавництву та реалізації газети «Лица».

З урахуванням роз'яснень наданих Пленумом Верховного Суду України, наявності редакціїї газети, автора статті та джерела оспорюваної інформацї, суд належно не перевірив чи є належним відповідачем Громадська організації "Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я", залучена як відповідач до участі в справі за клопотанням позивача, на яку, як видавника, судом покладено обов'язок спростувати опубліковану інформації та стягнуто судові витрати.

Стосовно оціночних суджень, на які посилається апелянт ОСОБА_2 в скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. ст.30 ЗУ "Про інформацію" від 02 жовтня 1992р., оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.( ч.1 ст.30 ЗУ "Про інформацію" від 02 жовтня 1992р.)

Наявність фактичних даних, зазначених в позові, можливо перевірити, тому вони не є оціночними судженнями.

За ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 48, 65 Закону України «Про запобігання корупції» контроль та перевірка декларацій щодо правильності та повноти заповнення покладена на Національне агентство. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

За вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

В матеріалах справи відсутні відомості стосовно такої перевірки декларацій позивача вказаним органом.

Відповідно до ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Суд в рішенні не встановив та не вказав чим порушено права позивача ГО «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я і належно не перевірив чи є він належним відповідачем.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушення.

Частиною 4 ст.10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

В оскаржуваній статті наведено аналіз стосовно майна, яке належить подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_9, однак суд обмежив дослідження предмету заявленого спору заявою позивача, та не роз'яснив йому право на залучення до участі в справі ОСОБА_9 Не встановив суд на яких підставах та у якому статусі поширена оспарювана інформація через Редакцію всеукраїнської газети "Лица", з урахуванням висновків наданих рішенням Констиуційного суду України № 2-рп/ 2012 України від 20 січня 2012 року( справа № 1-9/2012) щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції.

Оскільки судом належно не встановлено предмет та правові підстави заявлених вимог, коло учасників спору, фактичні обставини по справі, суд не виконав вимоги ст.33, частини 4. ст.10 ЦПК України, порушив норми процесуального та матеріального закону, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як передчасне, з ухваленням нового - відмови у задоволенні заявленого позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3- задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Громадської організації "Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров'я", Редакція всеукраїнської газети "Лица", ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації- скасувати, в позовних вимогах - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: В.О. Тамакулова

С у д д і: Н.М. Деркач

С.П. Козлов