Ухвала суду № 59349668, 26.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27242/15 Головуючий у 1-й інстанції:Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Будінвестмонтаж» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство «Будінвестмонтаж», Житлово-будівельний кооператив «Своє Житло», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство «Будінвестмонтаж», Житлово-будівельний кооператив «Своє Житло», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва (30% готовності), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за приватним підприємством «Будінвестмонтаж».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПП «Будінвестмонтаж» подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 2002 року більше 100 фізичних осіб уклали із АТЗТ «ДВК» та КС «Кредитна спілка військовослужбовців» інвестиційні договори та/або договори на участь у пайовому будівництві житлового будинку № АДРЕСА_1, відповідно до яких ними були сплачені грошові кошти на будівництво житлового комплексу за даною адресою.

Одними із таких інвесторів були: ОСОБА_3, яка 24.05.2005 як член КС «Кредитна спілка військовослужбовців» уклала АТЗТ «ДВК» договори на участь у пайовому будівництві №3-02/С-З та №4-02/С-З; ОСОБА_2, який 16.05.2005 як член КС «Кредитна спілка військовослужбовців» уклав із АТЗТ «ДВК» договір на участь у пайовому будівництві №45-02/С-3; ОСОБА_4, яка 27.12.2005 як член КС «Кредитна спілка військовослужбовців» уклала із АТЗТ «ДВК» договір на участь у пайовому будівництві №74-03/С-1; ОСОБА_5, яка 06.05.2005 як член КС «Кредитна спілка військовослужбовців» уклала із АТЗТ «ДВК» договір на участь у пайовому будівництві №43-03/С-1.

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 вказаних договорів АТЗТ «ДВК» приймає позивачів у пайове будівництво житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом фінансування ними цього будівництва в обсягах та в порядку, що передбачені цим договором.

Умовами даних договорів на участь у пайовому будівництві визначено, що запланований початок будівництва житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 - II квартал 2005 року, гранична запланована дата введення будинку в експлуатацію - I квартал 2007 року.

Однак, протягом 2006 року АТЗТ «ДВК» побудувало лише 13 поверхів будинку першої черги будівництва житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, після чого, будівництво зупинилось та не ведеться по теперішній час, тобто, вже протягом 9 років.

У зв'язку із зупиненням будівництва та бездіяльністю забудовника слідчим відділом Печерського управління поліції ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013110060000085, щодо розкрадання коштів інвесторів та їх нецільового використання.

02 березня 2009 року між АТЗТ «ДВК» та ПП «Будінвестмонтаж» було укладено договір №1/09 про передачу функцій замовника, відповідно до якого АТЗТ «ДВК» передало ПП «Будінвестмонтаж» всі права та обов'язки замовника будівництва 1, 2 та 3 черг житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1

29 серпня 2015 року ПП «Будінвестмонтаж» звернулось до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою №13034105 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаного звернення, 04.09.2015 державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято рішення №24162855 про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва (30% готовності), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ПП «Будінвестмонтаж».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачі з метою захисту своїх прав, звернулись з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.09.2015 №24162855 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.

За змістом ст. 2 вказаного Закону передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Положеннями статті 15 Закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їхні обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №868), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з п.п. 8, 9 вказаного Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заява подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.

У разі коли право власності на житловий будинок, будівлю або споруду набувається одночасно з набуттям у відповідної заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові одну заяву щодо таких об'єктів.

За змістом п.п. 35-37 вказаного Порядку передбачено, що під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно з п.п. 81-83 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заінтересованою особою є особа, яка здійснює його будівництво.

Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник також подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «Будінвестмонтаж» відповідно до заяви від 29.08.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, просить зареєструвати за нею право приватної власності на об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як на підставу наявності у ПП «Будінвестмонтаж» права здійснювати за собою державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт незавершеного будівництва, відповідач посилався на договір від 02.03.2009 №1/09 про передачу функцій замовника, зі змісту якого вбачається, що АТЗТ «ДВК» передало ПП «Будінвестмонтаж» всі права та обов'язки замовника будівництва 1, 2 та 3 черг житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Також, зі змісту вказаного договору вбачається, що ПП «Будінвестмонтаж, набув статусу замовника будівництва, у зв'язку з чим до апелянта перейшло виключно право власності на об'єкт будівництва, за адресою: АДРЕСА_1., а не право власності на земельну ділянку за вказаною адресою.

Крім того, як на підтвердження права власності на об'єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 апелянт посилається на рішенням Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 04.03.2009 №6/02-09.

Однак, як вбачається з доданих позивачами під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи документів, вказане рішення третейського суду скасоване ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2016 по справі № 922/976/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016.

Таким чином, посилання апелянта на рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 04.03.2009 №6/02-09, як на підтвердження наявності за ним права власності на об'єкт незавершеного будівництва колегією суддів до уваги не береться.

Також, відповідно до витягу з протоколу від 06.10.2015 №22 засідання постійно діючої робочої групи щодо вивчення стану підготовки Генерального плану міста Києва до 2025 року, створеної 24.06.2014 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування видно, що земельна ділянка на вулиці АДРЕСА_1 площею 2,9021 га була надана в оренду на 5 років на підставі рішення Київської міської ради від 24.06.2004 №339/1549 громадській організації «Кредитна спілка військовослужбовців України». Строк дії договору оренди, зареєстрованого 11.01.2005 за №78-6-00289 закінчився у січні 2010 року.

Крім того, після ознайомлення із копією реєстраційної справи №717398280000 судом першої інстанції встановлено, що ПП «Будінвестмонтаж» було надано проект рішення Київської міської ради «Про передачу приватному підприємству «Будінвестмонтаж» земельної ділянки для будівництва житлових будинків на АДРЕСА_1.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що проект рішення КМР про надання в оренду апелянту земельної ділянки, не являється самим рішенням та належним документом, що підтверджує право власності/користування земельною ділянкою, якого вимагає закон для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Доводи апелянта стосовно того, що 08.09.2015 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування було ухвалено передачу ПП «Будінвестмонтаж» земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 для будівництва, як на підтвердження виникнення речового права на земельну ділянку, спростовуються наявним в матеріалах справи листом постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 30.11.2015 №08/281-2482, зі змісту якого вбачається, що Київська міська рада не приймала рішення «Про передачу приватному підприємству «Будінвестмонтаж» земельної ділянки для будівництва житлових будинків на АДРЕСА_1.

Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства України, право власності на об'єкт незавершеного будівництва було зареєстровано за апелянтом без наявності в нього документу, що підтверджує право користування/власності земельною ділянкою, що є достатньою підставою для скасування рішення державного реєстратора.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що державний реєстратор при прийнятті оскаржуваного рішення від 04.09.2015, в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в чинній редакції на момент вчинення реєстраційної дії), не перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та не встановив той факт, що у ПП «Будінвестмонтаж» був відсутній документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.

Доводи апелянта стосовно того, що посилання суду на ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не обґрунтовують рішення в частині неналежного виконання своїх обов'язків реєстратором в частині перевірки наданих для реєстрації документів, колегія суддів до уваги не бере з огляду на те, що ПП «Будінвестмонтаж» в своїй апеляційній скарзі зазначив норми вказаного закону в редакції чинній на момент подачі апеляційної скарги, а не на момент прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу П.П. «Будінвестмонтаж» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Будінвестмонтаж» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С