Постанова № 59348465, 28.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/84/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - ОСОБА_1;

представника відповідача - Кисельова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Котовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Котовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - Котовська ОДПІ), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000472200 від 25 грудня 2015 року, яким за порушення статті 3, пунктів 1, 2, 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до неї застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 58 945,60 грн., а також податкове повідомлення-рішення за №0000482200, яким за порушення абзацу 12 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до неї застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 71 474,90 грн.

В обґрунтування позову зазначено про наявність ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, які видані Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві і які були дійсними на момент проведення контролюючими органами фактичної перевірки.

Також було наголошено на наявність реєстраційного посвідчення на реєстратор розрахункових операцій та на наявність реєстрації довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував на суму 46 365,02 грн. податкове повідомлення-рішення Котовської ОДПІ за №0000472200 від 25 грудня 2015 року, яким за порушення статті 3, пунктів 1, 2, 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, сторони його оскаржили в апеляційному порядку.

У зв'язку з несплатою судового збору апелянтом, в особі Котовської ОДПІ, апеляційна скарга йому повернута.

Апелянт, в особі позивача, просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позову та постановити нове рішення про повне задоволення її вимог.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 має статус фізичної особи підприємця (а.с.10).

09 грудня 2015 року посадовими особами ГУ ДФС у Київській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину, суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, ліцензування певних видів господарської діяльності, дотримання законодавства про застосування РРО.

Перед початком фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Київській області, на підставі п.п.20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України була проведена контрольна розрахункова операція під час якої, була придбана алкогольна та тютюнова продукція.

За результатами фактичної перевірки був складений акт №2972/1000/22/НОМЕР_1 від 10 грудня 2015 року (а.с.11).

Перевіркою було встановлено порушення п.1, 2, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилося у здійсненні продажу тютюнових виробів без застосування реєстратора розрахункових операцій, РК, КОРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми, а також у відсутності введення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 29 472,30 грн. При цьому, як зазначено в акті, до перевірки не надавалась книга обліку доходів і витрат встановленої форми.

До того ж, перевіркою встановлено порушення абзацу 12 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виразилося у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій на право здійснення такої реалізації.

На підставі виявлених порушень, Котовською ОДПІ до ФОП ОСОБА_3 було застосовано штрафні (фінансові) санкції, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями від 25 грудня 2015 року за №0000482200 на суму 71 474,90 грн. та за №0000472200 на суму 58 945,60 грн. (а.с.24,25).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що висновок фактичної перевірки про неоприбуткування чи непідтвердження походження товару в місці проведення його реалізації на загальну суму 23 187,51 грн. не є ґрунтовним, у зв'язку з чим, штрафна санкція у розмірі подвійної вартості вказаних товарів 46 365,02 грн. (23 187,51 грн. х 2) застосована до позивача неправомірно.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд вважав, що під час офіційного з'ясування обставин підтвердився факт торгівлі позивачем алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, щодо наявності порушень з боку позивача при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами без отримання ліцензії є законною та обґрунтованою.

Водночас, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність з боку позивача порушень пункту 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В обґрунтування викладеного суд апеляційної інстанції бажає зазначити наступне.

Спірні правовідносини, які виникли в даній справі регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилання боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ст.15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у т.ч. їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкту господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкту господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Як заявляє апелянт, у неї є ліценція на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серія НОМЕР_2, видана 28 липня 2015 року (а.с.22) та ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серія НОМЕР_3, видана 28 липня 2015 року (а.с.23) на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_2.

Разом із тим, як було зазначено вище, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами відбувалося в магазині за іншою адресою і на це місце торговельної діяльності ліцензія не видавалася.

Тому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач, на час проведення фактичної перевірки 10 грудня 2015 року, не мала права здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1.

Правильно судом першої інстанції було взято до уваги як доказ вини позивача у скоєнні даного податкового правопорушення, постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2016 року (а.с.55).

Даним судовим рішенням позивача визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (безліцензійна діяльність) за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами 10 грудня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з вимогами п.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн.

Із розрахунку контролюючого органу штрафної санкції за дане правопорушення вбачається, що штрафна санкція за здійснення торгівлі алкогольними напоями складає 54 479,90 грн. (200 % - 27 237,45 грн.) та за тютюнові вироби - 17 000 грн. (200 % - 2 198,85 грн.).

Апелянт, суму штрафних санкцій за дане правопорушення не оскаржує, так як не згодна із тим, що його скоювала.

Переходячи до встановлених контролюючим органом порушень п.1, 2, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів бажає зазначити наступне.

Пункти 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» свідчать, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 1 статті 17 цього Закону за дане правопорушення передбачена відповідальність за умови, що воно вчинене вперше - 1 грн.

Пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язує суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Водночас, незважаючи на те, що ФОП ОСОБА_3 не є суб'єктом даного правопорушення, контролюючий орган застосував до неї передбачені ст. 20 цього Закону штрафні санкції на суму 58 945,60 грн.(29 472,30 х 2).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Суд першої інстанції помилково не звернув уваги на те, що позивач не може нести відповідальність за зазначене правопорушення, оскільки це не передбачено на законодавчому рівні, а тому помилково скасував це податкове повідомлення-рішення лише на суму 46 365,02 грн., вважаючи, що на товар на суму 23 187,51 грн. належним чином оприбуткований та відображений в податковому обліку.

Колегія суддів бажає підкреслити, що відповідальність за пунктом 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наступає тільки за порушення суб'єктами господарювання порядку введення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та зобов'язує здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідальність за відсутність Книги обліку доходів та витрат даним пунктом не передбачено.

Тому, зауваження апелянта з даного приводу, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться.

Із поданого розрахунку податкового повідомлення-рішення за №0000472200, яким до позивача засновані штрафні (фінансові) санкції на суму 58 945,60 грн. вбачається, що фінансова санкція застосована тільки за порушення підприємцем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і розрахована вона відповідно до ст. 20 цього Закону.

За порушення пунктів 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», фінансова санкція до позивача не застосовувалася.

Отже, навіть за наявності вини позивача у порушенні вимог законодавства в сфері здійснення розрахункових операції при продажу товарів у сфері торгівлі, суд не може підміняти контролюючі органи та самостійно накладати фінансові санкції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, для його скасування та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року - скасувати.

Прийняти у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Котовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області за №0000472200 від 25 грудня 2015 року, яким до ОСОБА_3 за порушення статті 3, пунктів 1, 2, 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 58 945,60 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський