Ухвала суду № 59345797, 13.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

13 липня 2016 року м. Київ № 826/8273/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

з

за участю сторін:

представник позивача - Земницький Д.П.,

представники заявника - Шевченко Ю.А., Башаров В.Є., Кустова Т.В., Голік О.А.,

представник третьої особи - Суслова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича, за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський»» про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (далі - ТОВ «ФК «Плеяда») до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - заявник, Фонд), Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича (далі - відповідач 2), за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2016 вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони публічному акціонерному товариству «Банк Михайлівський» (ідентифікаційний код 38619024, місцезнаходження 01001, м. Київ, провулок Рильський,10-12/3) вчиняти будь-які дії щодо прийняття платежів в погашення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги за якими було відступлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (ідентифікаційний код юридичної особи 40210636, місцезнаходження 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 1, блок 2/8, каб. 15) за договором факторингу № 1905 від 19 травня 2016 року, в тому числі, проте не виключно: приймати грошові кошти в рахунок погашення такої заборгованості, поширювати в будь-який спосіб інформацію про платіжні реквізити для погашення такої кредитної заборгованості та про те, що Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» залишається кредитором за вказаними кредитними договорами до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

Водночас, до суду звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій просить роз'яснити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2016 та встановити спосіб і порядок виконання вказаної ухвали суду.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви.

Представники заявника та третьої особи підтримали заяву та просили її задовольнити.

Вивчивши подану заяву, дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 170 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно із частиною другою статті 170 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 у справі № К/800/14105/15, від 30.06.2015 у справі № К/9991/63961/11.

Дослідивши зміст ухвали суду, суд вважає, що всупереч твердженням заявника резолютивна частина ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2016 у справі є чіткою за змістом і зрозумілою, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та виконання.

Отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення виконання судового рішення, яке є зрозумілим за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення.

Окрім того, відповідно до статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під встановленням способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може встановити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Водночас, у своїй заяві заявником не вказано та підтверджено жодними належними та допустимими доказами обґрунтованих підстав неможливості виконання вказаного судового рішення у порядку та способу, встановлених раніше, та необхідності встановлення нових заходів для реалізації цього рішення.

При цьому, зі змісту заяви вбачається, що заявником чітко розуміється зміст ухвали суду, водночас надається оцінка викладеним обставинам в ухвалі суду, що є одним із елементів адміністративних процесуальних правовідносин на стадіях перегляду судових рішень, яке відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення, яке є зрозумілим за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення, а також необґрунтованою є заява в частині встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 160, 165, 170, 263 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про роз'яснення судового рішення, встановлення способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Копії ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

Повний текст ухвали буде складений та підписаний 15.07.2016 року.

Суддя В.П. Шулежко