Вирок № 5933906, 31.03.2009, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 1-90/2009р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2009 року. м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І.,

при секретарі Сірій І.В.,

з участю прокурора Антоненко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець м. Курськ, Росія, громадянин України, не одружений, студент 4курсу Харківського НЕУ, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

за ст.286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 липня 2006 року близько 14-ї години ОСОБА_1 керуючи мотоциклом марки “ЧЗ-350” державний номерний знак 50-15 ЧНА по вул. Гвардійській в м.Прилуки допустив порушення вимог п.п. 2.1; 2.3”б”; 10.1; 10.2 діючих Правил дорожнього руху, а саме, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом він не стежив за дорожньою обстановкою та перед початком руху не переконався у безпечності його маневру для інших учасників дорожнього руху, виїхав з місця стоянки і не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (яка здійснювала рух по своїй смузі автодороги по вул.Гвардійська у попутному напрямку в сторону с.м.т.Ладан), із-за чого і відбулося зіткнення цих транспортних засобів.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка мотоцикла “ЧЗ-350” неповнолітня на той час ОСОБА_3,08.06.1989р.н. згідно висновку судово-медичної експертизи отримала тяжкі тілесні ушкодження та була доставлена на стаціонарне лікування в Прилуцьку ЦМЛ.

Як і в ході досудового слідства в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним за пред"явленим обвинуваченням у повному обсязі, при цьому суду пояснив, що дійсно на час скоєння ДТП він не маючи прав керування та здійснював рух по вул.Гвардійській на мотоциклі “ЧЗ-350” із пасажиром (своєю сестрою ОСОБА_4М.), він проявив неуважність та своєчасно не виявив автомобіля позаду себе у попутному напрямку та допустив із ним зіткнення.

Визнаючи себе винним у скоєнні даного злочину з необережності, підсудний ОСОБА_1 вказує, що він щиро розкаюється у скоєному, сприяв слідству та повністю відшкодував заподіяні збитки потерпілій, а також повністю визнає заявлений Прилуцьким міжрайонним прокурором в інтересах закладу охорони здоров”я цивільний позов на суму ....грн. витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_3

Після допиту в судовому засіданні підсудного ОСОБА_1, останній п росив справу розглядати без дослідження інших доказів по справі, правильно розуміючи зміст даних обставин справи і наявних доказів згідно пред”явленого йому обвинувачення за ст.286 ч.2 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому суд відповідно до ч.3ст.299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються. Учасникам процесу роз”яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин справи суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_1 за ст.286 ч.2 України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_1 суд відносить до пом”якшуючих його покарання обставин те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував завданий збиток потерпілій.

Крім того суд враховує, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, являється студентом 4-го курсу вищого навчального закладу і даний злочин з необережності скоїв у молодому віці.

Обставини, які-б обтяжували покарання підсудного у справі відсутні.

За таких обставин суд вважає необхідно призначити покарання підсудному ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, при цьому суд приходить до висновку про можливість звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки відповідно до ст.ст.75,76 КК України.

По справі заявлений цивільний позов Прилуцьким міжрайонним прокурором в інтересах КП Прилуцької центральної міської лікарні до підсудного ОСОБА_1 на суму 1315грн. 50коп. відшкодування витрат закладу охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3, що підтверджується Довідкою та визнав сам підсудний ОСОБА_1, суд вважає підлягає до задоволення в повному обсязі шляхом стягнення з підсудного ОСОБА_1 за правилами ст.1206 ЦК України, ст.93-1 КПК України та п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 03.12.1997р. “Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат”.

Судові витрати по справі відсутні, а долю речових доказів необхідно необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст.81 КПК України, а саме : автомобіль НОМЕР_1 залишити у законному володінні та розпорядженні власника ОСОБА_2 (а.с.7-8); мотоцикл марки «Чізета» державний номерний знак 50-15 ЧНА залишити у законному володінні та розпорядженні власника ОСОБА_5 (а.с.10-11).

На підставі наведеного, керуючися ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні ним злочину, передбаченого ст.286ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання за даним вироком з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном на 1(один) рік, та покласти на засудженого обов”язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання чи роботи на протязі іспитового строку.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попереднім - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

- автомобіль НОМЕР_1 повернути у розпорядження фактичному власнику ОСОБА_2, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7-8);

- мотоцикл марки «Чізета» державний номерний знак 50-15 ЧНА повернути у розпорядження фактичному власнику ОСОБА_5, проживає в м.Прилуки 2-й в”їзд Вишневий, буд.7 (а.с.10-11).

Цивільний позов Прилуцького міжрайонного прокурора задовольнити шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального лікувально-профіліктичного закладу “Прилуцька центральна міська лікарня №1” (р/р 35429011003578 в УДК Чернігівської області. МФО 853592, код 34549336) - 1315(одна тисяча триста п”ятнадцять)грн. 50коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 в період з 29.07.2006р. по 23.08.2006р..

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб через Прилуцький міськрайонний суд.

Головуючий суддя Білокур В.І.