Рішення № 59336930, 26.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/9017/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/879/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 березня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договорів укладеними, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулась до місцевого суду із позовом, який уточнювала в ході судового розгляду справи і остаточно свої вимоги мотивувала тим, що 24.10.2014 p. між нею та ПАТ «Златобанк» в особі заступника директора відділення «Сумська РД» AT «Златобанк» ОСОБА_5, було укладено договір - «Угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 072112 (Договір банківського вкладу)». Згідно до статті 2 цього договору, позивачка здійснила вклад у національній валюті у сумі 45000 грн. на строк до 23.01.2015 р. під 21,5% річних. Кошти вона віддала безпосередньо керівнику відділення ОСОБА_5, який відніс їх в касу та повернувся та передав їй касову квитанцію № 435263 про оприбуткування валюти. 23.01.2015 р. було укладено «Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 114225 (Договір банківського вкладу)». Згідно до ч. 2 цього договору, позивачка здійснила вклад в іноземній валюті у сумі 5630 дол. США на строк до 23.02.2015 р. під 9% річних. Через деякий час у банка виникли фінансові проблеми і своєчасно зазначена сума вкладу не була повернута позивачці, а 19.05.2015 р. було відкликано банківську ліцензію, запроваджено процедуру тимчасової адміністрації та призначено її керівником - ОСОБА_3 Вона зверталась неодноразово до керівника відділення «Сумська РД» ОСОБА_5 з приводу повернення грошових коштів та нарахованих відсотків, але він весь час її заспокоював та запевняв, що умови договору будуть виконані в повному обсязі і кошти будуть повернуті. Вподальшому, вона як вкладник Банку телефоном звернулась на «гарячу лінію» Банку за консультацією і їй повідомили, що за електронним реєстром договорів банківських вкладів угод №072112 від 24.10.2014 р. та №114225 від 23.01.2015 р. не обліковуються, а отже вони офіційно вважаються не укладеними. Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд ухвалити рішення яким визнати укладеним договір угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №072112 (Договір банківського вкладу) від 24.10.2014 р., укладений між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 та зобовязати ПАТ «Златобанк» повернути ОСОБА_4 45000 грн., а також визнати укладеним договір угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №114225 (Договір банківського вкладу) від 23.01.2015 р., укладений між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 та зобовязати ПАТ «Златобанк» повернути ОСОБА_4 5630 дол. США, що еквівалентно 89010,33 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 березня 2016 року позов ОСОБА_4 було задоволено повністю. Визнано укладеним договір угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №072112 (Договір банківського вкладу) від 24.10.2014 р., укладений між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 та зобовязано ПАТ «Златобанк» повернути ОСОБА_4 45000 грн.

Визнано укладеним договір угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №114225 (Договір банківського вкладу) від 23.01.2015 р., укладений між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 та зобовязано ПАТ «Златобанк» повернути ОСОБА_4 5630 дол. США, що еквівалентно 89010,33 грн.

Стягнуто з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 1340,10 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Златобанк», посилаючись на неправомірність, незаконність рішення суду, на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати на ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не надано переконливих доказів на підтвердження факту укладення з Банком договорів банківського вкладу саме на суми вкладу зазначені у позові. Позивач дійсно є вкладником банку, але відповідно до договору від 24.10.2014 року початкова сума вкладу складала 11549 грн.49 коп. Вважає, що надані позивачем квитанції про унесення готівки до каси банку є підробленими.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивачкою в обґрунтування своїх позовних вимог було надано суду письмову Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 072112 (Договір банківського вкладу) від 24 жовтня 2014 року з якої вбачається. що цей письмовий договір було укладено між ПАТ «Злато банк» в особі заступника директора Відділення «Сумська РД» АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 З п.п.2.1 -2.6 даного письмового договору вбачається, що Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок в національній валюті, початкова сума вкладу 45000 грн. 00 коп., строк розміщення вкладу по 23.01.2015 року і розмір процентної ставки 21,5% (а.с.5).

На підтвердження доказу унесення позивачкою до каси банку зазначених у договорі грошових коштів нею було надано суду копію квитанції від 24.10.2014 року на суму 45000 грн. 00 коп. (а.с.6).

Крім того, позивачкою було надано суду письмову Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 114225 (Договір банківського вкладу) від 23 січня 2015 року з якої вбачається, що цей письмовий договір було укладено між ПАТ «Златобанк» в особі заступника директора Відділення «Сумська РД» АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 З п.п.2.1- 2.6 даного письмового договору вбачається, що Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, початкова сума вкладу 5630 доларів США, строк розміщення вкладу по 23.02.2015 року і розмір процентної ставки 9% (а.с.7).

На підтвердження доказу унесення позивачкою до каси банку зазначених у договорі грошових коштів нею було надано суду копію квитанції від 23 січня 2015 року на суму 5630 доларів США (а.с.7).

В заперечення проти позову відповідач зазначив, що в автоматичній обліковій системі АТ «ЗЛАТОБАНК» відсутня інформація про відкритий на імя ОСОБА_4 рахунок за №26302506041687 у будь якій іноземній валюті, а також про будь які незакриті рахунки у іноземній валюті.

В АБС Б2 містить інформацію про відкритий на імя ОСОБА_4 рахунок №26302506041687 у національній валюті.

Не заперечують, що між АТ «Златобанк» та ОСОБА_4 дійсно укладено письмову угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №072112 від 24.10.2014 р. відповідно до якої банк відкрив вкладнику депозитний рахунок в національній валюті з початковою сумою вкладу 11549 грн.49 коп. (а.с.25). В той же час угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №114225 (Договір банківського вкладу) від 23.01.2015 р. не була укладена між АТ «Златобанк» та ОСОБА_4 та не обліковується у АБС Б2, зазначені у ній рахунки позивачеві не відкривались та кошти на них від позивача не надходили.

Слідчим відділом Сумського відділу поліції ГУ НП України в Сумській області відкрито кримінальне провадження №12015200440004164 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190, ч.2 ст.191 КК України, стосовно заволодіння заступником директора відділення банку грошовими коштами ряду осіб, під приводом укладення угод банківського вкладу (а.с.29-30).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 р. №99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» (а.с.32).

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб видано наказ № 156 від 13.05.2015 року «Про припинення здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Златобанк» та початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» (а.с.33).

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №155/51 від 25.08.2015 р. «Про делегування Фондом повноважень ліквідатора АТ «Златобанк» уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку (а.с.34).

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеними договорів банківського вкладу місцевий суд вважав, що між сторонами дійсно виникли договірні відносини, що підтверджується угодами у письмовій формі з наявними усіма необхідними реквізитами та підписами уповноваженої особи Банку та та копіями квитанцій.

В той же час, колегія суддів вважає, що між сторонами виник спір щодо виконання умов укладених між ними договорів, а тому обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів не відповідає вимогам закону.

Зокрема, відповідно положень ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог, та особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спосіб захисту, який обрала позивачка щодо визнання укладеними між нею та відповідачем договорів банківського вкладу не передбачений вимогами ст.16 ЦК України.

Крім того, позивач не посилається на будь-який закон та і самими договорами не передбачено визнання правочинів укладеними, як спосіб захисту цивільних прав.

Колегія суддів вважає, що позивачка не позбавлена можливості звернутися за захистом свого порушеного права в інший спосіб.

Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання укладеними договорів банківського вкладу.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо зобовязання ПАТ «Златобанк» повернути ОСОБА_4 грошові кошти за договорами банківських вкладів.

При цьому колегія суддів виходить з того, що 12 травня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк» Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочала процедуру ліквідації Банку та призначила уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини пятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Оскільки на момент ухвалення місцевим судом рішення Фонд вже розпочав процедуру ліквідації Банку, тому ця обставина унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України №6-2001цс15 від 20.01.2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для судів.

Місцевий суд зазначеного не врахував, не звернув уваги на те, що ПАТ «Златобанк» віднесено до неплатоспроможних, що фактично унеможливлює здійснення банком операцій за рахунками власних клієнтів. Крім того, після запровадження Фондом тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національний банком України банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і чинним законодавством не передбачено задоволення вимог окремих кредиторів банку поза межами ліквідації банку.

За таких підстав, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання договорів укладеними та зобовязання повернути грошові кошти.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4 ,314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Злато банк» ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 березня 2016 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -