Постанова № 5933610, 02.04.2009, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1-п-8 / 09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009 року. м. Суми.

Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого – судді Бойка В.Б.,

при секретарі – Міщенко А.А.,

за участю прокурора Маслюка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні постанову слідчого Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про направлення справи до суду для вирішення питання про закриття матеріалів в кримінальній справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не працюючої, раніше не судимої,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України ,

В С Т А Н О В И В :

до Зарічного районного суду м. Суми надійшли, для вирішення питання про закриття матеріалів в кримінальній справі та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки у відношенні ОСОБА_1, яка з 1977 р. працюючи на посаді бухгалтера 2 категорії у відкритому акціонерному товаристві «Сумський завод сільськогосподарського машинобудування», код ЗУКПО 00901588, розташованому в м. Суми, по вул. Харківській, 6 (далі ВАТ «Сумсільмаш»), будучи тимчасово призначеною згідно наказу №63 від 29.07.2004 р. голови правління цього ж підприємства, виконувати обов’язки інспектора по кадрам цього підприємства, не будучи службовою особою, скоїла злочин за наступних обставин: згідно акту б/н від 21.05.2007 р., проведеної за 2006 рік перевірки виконання вимог ст. ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», працівниками Сумського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів у ВАТ «Сумсільмаш», виявлено порушення вимог ст. ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». А саме: 29.01.2007 р. виконуюча обов’язки інспектора відділу кадрів ВАТ «Сумсільмаш» ОСОБА_1, склала, підписала та надала до Сумського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (далі СОВФСЗІУ) звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, Форми №10-П1, в який внесла неправдиві відомості, щодо працевлаштування кількості інвалідів у ВАТ «Сумсільмаш». Тобто ОСОБА_2 у звіті вказала, що у товаристві працюють чотири особи інвалідів, хоча фактично їх працювало двоє. Тим самим, за не створення робочих місць для інвалідів на ВАТ «Сумсільмаш», працівниками фонду нараховано адміністративно-господарські санкції у сумі 19308,52 грн. Крім того, враховуючі, що аналогічні звіти з аналогічними порушеннями ОСОБА_1 складала та надавала до фонду за 2004 та 2005 роки, фондом проведено розрахунки та нараховано адміністративно-господарські санкції за вище вказані роки відповідно 11655,36 грн. та 16835,64 грн. Таким чином ОСОБА_1 у 2005, 2006, 2007 роках, вносячи у звіти Форми №10-П1 неправдиві відомості позбавила можливості СОВФСЗІУ своєчасно нарахувати адміністративно-господарські санкції на ВАТ «Сумсільмаш», за нестворені робочі місця для інвалідів за 2004-2006 роки на загальну суму 47799,52 грн.

Скоюючи підроблення вище наведених документів Форми №10-П1, ОСОБА_2, діяла самостійно, письмових розпоряджень, щодо покладення на неї обов’язків, щодо складання та подачі звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів по підприємству, вона не отримувала.

Своїми діями, які виразилися у підробленні документів, які видаються та посвідчуються підприємством, а саме звітів Форми №10-П1, про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004, 2005, 2006 роки – ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ст. 358 ч. 1 КК України – підроблення іншого документу який видається та посвідчується підприємством.

Будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України визнала повністю та пояснила, що дійсно тимчасово була призначена, згідно наказу №63 від 29.07.2004 р. голови правління ВАТ «Сумсільмаш», виконувати обов’язки інспектора по кадрах, цього підприємства. Нею заповнювались звіти форми №10П1. Фактично в 2005, 2006 та 2007 роках на підприємстві працювало лише два працівники, які були інвалідами. Це ОСОБА_3 і ОСОБА_4, але нею при заповненні звітів форми №10П1, вказувалось, що на підприємстві працює чотири інваліди. Нею це робилось в цілях економії коштів підприємства. Вона розуміє, що таким чином заповнюючи звіти, вона скоювала підроблення документів не будучи посадовою особою. На цей час завдані збитки відшкодовані повністю, підприємство на цей час не існує, так як збанкрутіле. Вона в підприємстві не працює. В скоєному злочині щиросердно розкаюється.

Крім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини, її винність у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, у повному обсязі доведена зібраними по кримінальній справі доказами :

- показаннями свідка ОСОБА_5 – заступника начальника відділу СОФСЗІУ, яка пояснила, що в її обов’язки входить приймання звітів від підприємств. З 2007 р. фонду надано право проводити перевірки на підприємствах стосовно додержання вимог законодавства «Про основу соціальної захищеності інвалідів в Україні». Згідно звітів, які надавались від ВАТ «Сумсільмаш» за останні 3 роки, на цьому підприємстві працює 4 інваліди. Після проведеної перевірки було виявлено, що фактично в цьому підприємстві працює 2 інваліди, тобто звіти не відповідали дійсності і являються підробленими.

(т. 1 а.с. 62-64)

- показаннями свідка ОСОБА_6 – головного бухгалтера ВАТ «Сумсільмаш», яка пояснила, що вона працювала на підприємстві з 1993 року, в її обов'язки входило здійснення контролю за роботою роботу 12 підлеглих працівників. Звіт форми №1П1 за останні 3 роки, тобто за 2005, 2006 та 2007 роки складала виконуюча обов'язки інспектор ВК бухгалтер ОСОБА_1 Про те, що на підприємстві працює 2 інваліди а не 4 як у звітах вказувала ОСОБА_1, вона не знала. Їй ОСОБА_1 доповідала, що два чоловіки мають групу інвалідності, а два інваліди праці.

( т. 1 а. с. 70-72)

- показаннями свідка ОСОБА_7, колишнього голови правління ВАТ «Сумсільмаш», який пояснив, що на посаді директора ТОВ Сумсільмаш" він працював з 1996 року. До 2004 року начальником відділу кадрів працювала ОСОБА_8 потім вона вийшла на пенсію i у зв'язку з скороченням штату у відділі кадрів залишилась одна штатна одиниця i тому було вирішено покласти обов'язки інспектора по кадрам на бухгалтера 2 категорії ОСОБА_1, так як вона нараховувала заробітну плату робітникам і знала їх краще всіх. ОСОБА_1 погодилась написала заяву i він 29.07.2004 року видав відповідний наказ. Яку суму кошів ОСОБА_1 доплачували за сумісництво він не пам'ятаю, але вона отримувала кошти за виконувану роботу. В її обв'язки як інспектора по кадрам, в тому рахунку входило, раз на рік складати звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів на підприємстві. Тобто вона достовірно знала скільки інвалідів працює на підприємстві. Він також підписував даний звіт після ОСОБА_1, та головного бухгалтера. Він його не перевіряв, та й не повинен був перевіряти, так як це зобов’язана була робити ОСОБА_1

(т. 1 а. с. 78-79)

- показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що він 14.12.2006 року, був призначений Сумським господарським судом Сумської області, керуючим санацією ВАТ "Сумсільмаш". Керівником підприємства він був до 26.06.2007 року. В його обов'язки входило забезпечення життєдіяльності підприємства, розробка плану санації та виведення підприємства з процедури банкрутства. Що стосується звітів про зайнятості та працевлаштування інвалідів Форми № 10П1 пояснив, що за складання цього звіту відповідала на підприємстві конкретна особа, а він лише підписував його.

(т. 1 а. с. 80-81)

- показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пояснили, що вони працювали у ВАТ «Сумсільмаш» і являються інвалідами по зору, мають посвідчення інвалідів відповідно другої та третьої групи.

(т. 1 а. с. 84,85)

Вина ОСОБА_1 підтверджується також іншими доказами:

- наказом №63 від 29.07.2004 р. про тимчасове покладення обов’язків інспектора по кадрам на бухгалтера ІІ категорії ОСОБА_1

(т. 1 а. с. 27)

- актом перевірки виконання вимог ст. 19, ст. 20 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.05.2007 р.

(т. 1 а. с. 43)

- протокол огляду документів – звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів, отриманих у Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів України та приєднанням їх до справи в якості речових доказів.

(т. 1 а. с. 50)

- ухвалою господарського суду Сумської області про проведення процедури банкрутства підприємства ВАТ «Сумсільмаш».

(т. 1 а. с. 23)

В ході проведення досудового слідства від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшла заява про те, що вона не заперечує про закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки.

Прокурор підтримав клопотання, вважає, що дана кримінальна справа підлягає закриттю, а обвинувачена звільненню від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінальної справи, вважає що клопотання обвинуваченої необхідно задовольнити, враховуючи, що злочин вчинений ОСОБА_1 є злочином невеликої тяжкості, вчинений обвинуваченою вперше, обвинувачена ОСОБА_1 перестала бути суспільно небезпечною, на вказаному підприємстві не працює, заподіяна нею шкода усунута.

Речові докази належить зберігати при справі ( т. 1, а.с. 51 ).

Керуючись ст. 48 КК України, ст. 7 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та звільнити її від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки.

Речові докази належить зберігати при справі.

Постанову суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя В.Б. БОЙКО