Рішення № 5933138, 18.05.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2007 р.Справа № 12/1930 Розглянувши матеріали за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровоград

до Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький

про стягнення 51663грн. 69коп.

Суддя Шпак В.О.

Представники сторін

Позивача: ОСОБА_1 приватний підприємець

Відповідача: Лавришин В.В. за довіреністю №84 від 03.01.07р.

Суть спору:

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором №5 від 31.05.2005р., укладеним між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", щодо своєчасного перерахування коштів за поставлене електротехнічне обладнання.

Представник позивач наполягає на позовних вимогах та просить суд стягнути з відповідача 51663грн. 69коп., з яких 41404грн. основного боргу, 5092грн. 69коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 1327грн. 20коп. 3% річних та 3839грн. 80коп. пені.

Відповідач відзиву на позовну заяву в судовому засіданні не подав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

31.05.2005р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” (замовник) та ПП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір №5.

Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.2.1) замовник замовляє і оплачує, а постачальник проводить поставку на базу ХПдВЕМ в АДРЕСА_2 електротехнічного обладнання, а саме, вакуумний вимикач ВВВ-104/400 в кількості 20шт. На загальну суму 159998грн. 40коп. Замовник зобовязується не пізніше 15 днів після прийняття обладнання провести повну оплату його вартості на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору №5 від 31.05.2005р. відповідно до накладних № 1 від 23 травня 2005 р., №2 від 13 червня 2005р., №4 від 29 липня 2005 р., №5 від 24 жовтня 2005р., накладна №9 від 21 грудня 2005р. позивач постави відповідачу обладнання на загальну суму 196404грн.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2006р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 41404грн.

20.12.2006р. ПП ОСОБА_1 звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості.

Відповідач вимоги позивача залишив без відповіді.

Після предявлення позову платіжним дорученням №2608 від 28.04.2007р. відповідач сплатив основний борг в сумі 41404грн.

Пунктом 3.2 договору №5 від 31.05.2005р. передбачено, що за порушення строків виконання своїх зобовязань, винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно, позивачем нараховано 3839грн. 80коп. пені за період з 06.01.2006р. по 06.07.2006р.

З посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 5092грн. 69коп. різниці від встановленого індексу інфляції за період з січня 2006р. по січень 2007р., 1327грн. 30коп. 3% річних за період з 06.01.2006р. по 31.01.2007р.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГКУ).

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 5043грн. 01коп. різниці від встановленого індексу інфляції за період з січня 2006р. по січень 2007р.

Виходячи із вищенаведеного, позов Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровоград до Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький в частині стягнення 5043грн. 01коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 1327грн. 20коп. 3% річних є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.256, ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, у позові в частині стягнення 3839грн. 80коп. пені належить відмовити.

В частині стягнення 41404грн. основного боргу провадження по справі належить припинити на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана сума заборгованості сплачена відповідачем після предявлення позову.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст.80, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровоград до Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький про стягнення 51663грн. 69коп. задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький, вул. Храновського, 11-А (р/р 2600101030075 в „Кредобанк” м. Хмельницький, МФО 315654, код 22767506) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль” м. Кіровоград, МФО 323538, і/н НОМЕР_1) 5043грн. 01коп. (пять тисяч сорок три гривні 01коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 1327грн. 20коп. (одна тисяча триста двадцять сім гривень 20коп.) 3% річних, 477грн. 73коп. (чотириста сімдесят сім гривень 73коп.) витрат по оплаті державного мита, 109грн. 11коп. (сто девять гривень 11коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 41404грн. заборгованості провадження по справі припинити.

В решті позову відмовити.

СуддяВ.О. Шпак

Віддруковано в 3примірниках:

До справи; 2- Позивачу; 3- Відповідачу.