Постанова № 5932984, 15.04.2009, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

справа № 2-а-66/0514-09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Мавроді Р.Ф.

при секретарі Ганжа Т.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської Ради про визнання бездіяльності неправомірним та стягнення недосплаченої одноразової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управлiння працi та соцiального захисту населення Добропільської міської ради (Далі УПСЗН) про визнання неправомірними дій та стягнення недосплаченої одноразової компенсації в розмірі 20415 грн. 60 коп.

В судовому засiданнi позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є iнвалiдом 2-ої групи , учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закону) має право на одержання одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на час виплати..

Фактично вiдповiдач Добропiльське УПСЗН виплатило йому одноразову допомогу в розмірі, значно меншому чим передбачено діючим законодавством, а саме в розмірі 284,40 грн.

У грудні 2008 року він звертався до УПСЗН з заявою провести перерахунок щорiчних виплат вiдповiдно до Закону, але його звернення було вiдхилено.

Вважає вiдмову у виплаті одноразової допомоги згідно до Закону, як таке, що порушує її права і просить суд визнати дії Добропільського УПСЗН неправомірними, і на пiдставi ст.48 Закону, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у вiдповiдний перiод стягнути з Добропiльського УПСЗН на його користь недоплачену суму компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, а саме 20415,60 грн .

Представник відповідача, діюча на підставі доручення, ОСОБА_2 позов не визнала мотивуючи тим, що виплату проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до висновку Донецької обласної радіологічної МСЕК від 28.08.2007 року позивачу було встановлено 2 групу інвалідності як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з втратою 70% працездатності безстроково.

У грудні 2008 року позивач звертався до відповідача з проханням доплатити йому суму одноразової допомоги, але йому було відмовлено.

Згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами виплачується у таких розмірах: інвалідам 2 групи – 45 мінімальних заробітних плат.

Відповідач виплатив позивачу як інваліду 2 групи 284 гривні 40 копійок.

На час виплати, розмір мінімальної заробітної плати становив 460 гривень.

Отже, одноразова допомога повинна була становити:

(460 х 45) – 284,40 грн. = 20415,60 гривень.

Задовольняючи позов суд виходить з п.4 ст.9 КАСУ згідно якого, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В даному випадку Постанова КМУ №836 від 26 липня 1996 року є підзаконним актом яка суперечить вимогам ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні спору підлягають застосуванню ст.48 Закону "796-Х11, Закон про встановлення мінімальної заробітної плати на 2007 рік, а не Постанова КМУ №836.

Суд вважає заперечення представника відповідача, а саме те, що ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» ( ст..71) дії абзацу 3 частини 1 ст.48 Закону були зупинені безпідставними, тому що Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року ці положення ЗУ «Про Державний бюджет України» були визнані не конституційними.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 100, 158-163 КАС України, на підставі ст..ст. 19,22,49, 51 Конституції України, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо відмови в виплаті одноразової грошової компенсації як інваліду другої групи першої категорії неправомірними.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Добропільської міської ради за рахунок коштів державного бюджету з рахунку КПКВ 2501250 „Компенсація за шкоду заподіяну здоров”ю та допомога на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, КЕКВ 1341 „Виплата пенсій та допомог”, р/р. 35217042001528 банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002 на користь ОСОБА_1 не донараховану та невиплачену одноразову компенсацію як інваліду другої групи першої категорії у сумі 20415 (двадцять тисяч чотириста п”ятнадцять) гривень 60 копійок.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу в Донецький апеляційний адміністративний суд через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя Р.Ф. Мавроді