Ухвала суду № 59325720, 29.07.2016, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1747/13-ц

Провадження у справі № 2/129/4/2016

У Х В А Л А

"29" липня 2016 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ковчежнюка В.М.

з участю секретаря Хохлюк У.Ю.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (треті особи концерн «Військторгсервіс» та Гайсинське МБТІ) про припинення права власності та визнання права власності на нежитлову будівлю, зустрічним позовом заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та самого Міністерства оборони України до ОСОБА_1 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору концерн «Військторгсервіс») про визнання права власності на нежитлову будівлю та витребування її з чужого незаконного володіння,

Установив:

07.07.2016 р. без прокурора, який втретє поспіль в попереднє судове засідання не з'явився без поважних причин, зясовано питання обґрунтувань представництва ним інтересів держави в особі МОУ з огляду на приписи ч.ч.3,4 ст.23, п.1 розділу ХІІІ чинного з 15.07.2015 р. Закону України «Про прокуратуру», п.п.2,4 ч.2 ст.129 Конституції України, - в аспекті дії ст.123 Конституції України про те, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначається законом.

Ухвалою від 07.07.2016р. зобовязано прокурора до 29.07.2016 р. 14:30 год. надати суду обґрунтування підстав, передбачених чинними з 15.07.2015 р. ч.ч.3,4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», заявленого 09.11.2015 р. представництва інтересів держави в особі МОУ, а також надати плани щорічних перевірок та їх результати відносно ВВВТ № 52 і його правонаступника за 2005-2011 р.р. включно.

Розяснено прокурору, що ненадання обґрунтувань підстав представництва ним інтересів держави в особі МОУ тягне залишення його позову без розгляду за абз.2 ч.2 ст.45, п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України, абз.абз.3,5 п.7 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Зазначена ухвала оскарженню не підлягає, набрала законної сили з моменту її проголошення і є обовязковою до виконання за ч. 5 ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 14 ЦПК України.

08.07.2016р. копія ухвали надіслана прокурору електронною поштою і з його слів отримана 08.07.2016р.

Копія ухвали від 07.07.2016р. надіслана прокурору ще і поштою, отримана ним 13.07.2016р. (а.с. 183 т. 5).

До встановленого в ухвалі строку 29.07.2016р. 14:30год. прокурор її законних вимог не виконав, обґрунтувань законності підстав представництва ним інтересів держави в особі МОУ не надав, хоча мав для цього достатньо часу і можливостей, наслідки невиконання ухвали розумів, в звязку з чим ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 вважали за необхідне позов прокурора залишити без розгляду, проти чого прокурор та представник МОУ заперечили, просили відкласти розгляд справи для вивчення її матеріалів і надання обґрунтувань представництва, при цьому з законністю вимог ухвали від 07.07.2016 р. погодились.

Суд відхиляє вимоги прокурора і представника МОУ, оскільки вони містять ознаки забороненого ч.3 ст.27 ЦПК України недобросовісного здійснення процесуальних прав.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45, п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, абз.абз. 3,5 ч. 7 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» якщо порушення правил ст.ст. 119 , 120 ЦПК України виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України; у разі предявлення позовної заяви особами які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи (ч. 1 ст. 45 ЦПК України) у заяві повинні бути зазначені підстави для такого звернення, а їх незазначення тягне наслідки, передбачені ч.ч. 1 і 2 ст. 121 ЦПК України.

Згідно з ч. 7 ст. 119 ЦПК України у разі предявлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу; наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті; прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

За змістом ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів держави в суді, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених ст. 121 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. 119 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 ЦПК України, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений строк.

Оскільки прокурор, який 08.07.2016р. отримав електронну копію ухвали від 07.07.2016р., а 13.07.2016р. письмову ї копію, у встановлений нею строк до 29.07.2016р. 14:30год. законних її вимог не виконав, обґрунтувань законності підстав представництва держави в особі МОУ в своїй позовній заяві про визнання права власності на нежитлову будівлю та витребування її з чужого незаконно володіння не надав, то з урахуванням виявлення цієї обставини під час розгляду справи, заяву заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі МОУ до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю та витребування її з чужого незаконного володіння необхідно залишити без розгляду, розяснити передбачене ч.2 ст.207 ЦПК України право звернення до суду повторно після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду.

Керуючись п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України,

Ухвалив:

Позовну заяву заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі МОУ до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю та витребування її з чужого незаконного володіння від 09.11.2015 р. залишити без розгляду.

Розяснити прокурору про можливість повторного звернення до суду після усунення умов, що стали підставою залишення позову без розгляду ( ч. 2 ст. 207 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: