Постанова № 59319391, 23.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 р. справа № 804/9481/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002162204 від 15.07.2015 р., -

в с т а н о в и в:

29 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество» (далі - ТОВ «ТД «Содружество») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002162204 від 15.07.2015 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 460 707 грн., в тому числі за основним платежем - на 307 138 грн., за штрафними санкціями - на 153 569 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві та уточненнях до неї зазначив про безпідставність висновків податкового органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Крістон», ТОВ «Сінтра Юг», ПП «Абсолют Транс», ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг», викладені в акті перевірки № 1182/22-04/34245231 від 26.06.2015 р., оскільки вказані висновки обґрунтовано виключно посиланням на дані зустрічних звірок по вказаним контрагентам, без надання належної оцінки первинним документам бухгалтерського та податкового обліку, що надавалися позивачем до перевірки. Також, на думку позивача, висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002162204 від 15.07.2015 р. (т. 1 а.с. 3-10, 112-119).

Представником відповідача за довіреністю Гагарським А.П. надані заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «Содружество» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з ПП «Крістон» у липні 2014 року, з ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року, з ПП «Абсолют Транс» за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р., з ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» за лютий 2015 року. За результатами перевірки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення (безтоварність) операцій із вищезазначеними контрагентами за лютий 2015 року на загальну суму 307 138 грн. Зазначені висновки зроблено податковим органом на підставі аналізу бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних», даних зустрічних звірок по вказаних контрагентах, якими не підтверджено наявність основних засобів та ресурсів для здійснення господарської діяльності, відсутність об'єктів оподаткування, товарний обрив по ланцюгу постачання товару, а також відсутність даних щодо його походження. У зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок про отримання позивачем від ПП «Крістон» у липні 2014 року, від ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року, від ПП «Абсолют Транс» за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р., від ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» у лютому 2015 року лише паперових носіїв за формою первинних документів, в яких наведені відомості стосовно здійснених господарських операцій не відповідають фактичним обставинам та не можуть бути підставою для відображення їх у податковому обліку позивача. Крім того, представник відповідача вказує на невідповідність форми наданих позивачем первинних документів вимогам податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Посилаючись на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.3 а.с. 98-99).

В судове засідання 23.06.2016 року представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явився.

Представник відповідача за довіреністю Гагарський А.П. клопотань про допит свідків, проведення судових експертиз по справі не заявив, повідомив про відсутність додаткових пояснень та доказів по справі.

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків чи проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи завершено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ТД «Содружество» перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість (т. 1 а.с. 16).

До видів діяльності даного підприємства належить оброблення металів та нанесення покриття на метали, механічне оброблення металевих виробів, оптова торгівля металами та металевими рудами, оптова торгівля відходами та брухтом, складське господарство, а також надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.1 а.с. 17).

04.06.2015 року Лівобережною ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено запит за вих. № 16709/10/22-04 про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ПНВКП «Прем'єр» у січні 2015 року, з ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року, з ПП «Абсолют Транс» за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р., з ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» за лютий 2015 року (т. 3 а.с. 101-102).

22.06.2015 р. Лівобережною ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено повторний запит за вих. № 18687/10/22-04 про надання додаткових документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ПП «Крістон» у липні 2014 року, з ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року, з ПП «Абсолют Транс» за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р., з ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» за лютий 2015 року, а саме, сертифікатів якості на металеві вироби та соняшникову олію, акти приймання-передачі ТМЦ, розрахунки з постачальниками та покупцями, дозволи (ліцензії) на перевезення ТМЦ, оборотно-сальдові відомості по рахунках, що стосуються отримання товарів (робіт, послуг) від вказаних контрагентів (т. 3 а.с. 104).

22.06.2015 року, у зв'язку з ненаданням позивачем у повному обсязі витребуваних документів по вказаним взаємовідносинам, податковим органом винесено наказ № 845 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «Содружество» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення господарських відносин з ПП «Крістон» у липні 2014 року, з ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року, з ПП «Абсолют Транс» за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р., з ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» за лютий 2015 року, з направленням на адресу позивача повідомлення про проведення перевірки № 337 від 22.06.2015 р. (т.1 а.с. 97-100).

Із зазначеним наказом та направленням на перевірку № 337 від 22.06.2015 р. в день початку перевірки під підпис ознайомлено головного бухгалтера позивача.

На підставі зазначеного наказу, в період з 22.06.2015 по 24.06.2015 року посадовими особами Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «Содружество» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення господарських відносин з ПП «Крістон» у липні 2014 року, з ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року, з ПП «Абсолют Транс» за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р., з ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт № 1182/22-04/34245231 від 26.06.2015р. (т.1 а.с. 15-49).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТД «Содружество» з його контрагентами, а саме, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій за лютий 2015 року по ланцюгу: ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» - ТОВ «ТД «Содружество» - ТОВ «ТД «Зарниця» на суму 756 991, 7 грн., а також встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у липні-грудні 2014 року, лютому 2015 р. на загальну суму 320 114, 8 грн., в тому числі по періодам: у липні 2014 р. - на суму 6 714, 98 грн., у серпні 2014 р. - на суму 36 351, 14 грн., у вересні 2014 р. - на суму 9 750 грн., у жовтні 2014 року - на суму 10 835, 33 грн., у листопаді 2014 року - на суму 14 742, 46 грн., у грудні 2014 р. - на суму 12 978 грн., у лютому 2015 р. - на суму 228 745, 4 грн.

При цьому, правомірність зменшення податковим органом за результатами цієї перевірки розміру від'ємного значення ПДВ на суму 12 978 грн. по декларації за грудень 2014 року на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002152204 від 15.07.2015 р. (т. 1 а.с. 12), позивачем в межах цієї справи не оскаржується.

Предметом спору по даній справі є податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002162204 від 15.07.2015 р. про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 460 707 грн., в тому числі за основним платежем - на 307 138 грн., за штрафними санкціями - на 153 569 грн. (т.1 а.с. 11), винесене на підставі висновків акту перевірки № 1182/22-04/34245231 від 26.06.2015 р.

На вказаний акт перевірки позивачем до Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області подані заперечення від 06.07.2015 р. (т. 1 а.с. 50-53).

Листом від 13.07.2015 р. за вих. № 21109/10/11-04 податковим органом повідомлено позивача про відмову у задоволенні заперечень (т. 1 а.с. 55-78).

Не погодившись з рішенням податкового органу про нарахування податкових зобов'язань, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зокрема, щодо доводів позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, що, на його думку, свідчить про її незаконність, суд виходить з того, що платник податків допустив податковий орган до перевірки, наказ про її призначення не оскаржував, а тому його доводи з цього приводу не є предметом дослідження в межах справи про оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами проведеної перевірки. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до перевірки не надавалися документи щодо подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності, а також щодо його обліку на складі, не надавалися платіжні доручення по окремим взаємовідносинам, та інші документи, що стало підставою для вручення платнику податків письмового запиту про надання документів від 24.06.2015 року, тобто, вже під час проведення перевірки (т. 3 а.с. 105).

Отже, доводи позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової перевірки є необґрунтованими, а тому не приймаються судом.

Щодо суті порушень, виявлених під час перевірки по взаємовідносинам позивача з його контрагентами, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ТД «Содружество» та ПП «Крістон» було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.01.2014 р. № 290101, згідно з яким, ПП «Крістон» взяло на себе зобов'язання з організації здійснення товарно-транспортних перевезень товарів позивача в межах України (т. 1 а.с. 168-169).

Суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості послуг, отриманих від ПП «Крістон» у липні 2014 року на суму 6 714, 98 грн., позивачем було віднесено до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні первинні документи: копії податкових та видаткових накладних на товар: № 5683 від 01.07.14, № 5746 від 02.07.14, № 5801 від 03.07.14, № 5800 від 03.07.14, № 5809 від 03.07.14, № 5803 від 03.07.14, № 5802 від 03.07.14, № 5902 від 07.07.14, № 5962 від 08.07.14, № 6024 від 09.07.14, № 6338 від 17.07.14, № 6583 від 23.07.14, № 6730 від 28.07.14, № 6792 від 29.07.14, № 6791 від 29.07.14, № 6793 від 29.07.14, № 6839 від 30.07.14, № 6854 від 30.07.14, № 6897 від 31.07.14, а також товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 173-231).

Крім того, між ТОВ «ТД «Содружество» та ПП «Абсолют Транс» було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2014 р. № 01/08, згідно з яким, ПП «Абсолют Транс» взяло на себе зобов'язання з організації здійснення товарно-транспортних перевезень товарів позивача в межах України (т. 1 а.с. 250-251).

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні документи: копії податкових та видаткових накладних на товар: № 71 від 05.08.14, № 121 від 07.08.14, № 129 від 07.08.14, № 160 від 08.08.14, № 216 від 12.08.14, № 217 від 12.08.14, № 247 від 13.08.14, № 250 від 13.08.14, № 251 від 13.08.14, № 280 від 14.08.14, № 335 від 18.08.14, № 362 від 19.08.14, № 370 від 19.08.14, № 394 від 20.08.14, № 517 від 27.08.14, № 511 від 27.08.14, № 549 від 28.08.14, № 545 від 28.08.14, № 550 від 28.08.14, № 664 від 03.09.14, № 725 від 05.09.14, № 722 від 05.09.14, № 756 від 08.09.14, № 755 від 08.09.14, № 782 від 09.09.14, № 783 від 09.09.14, № 853 від 11.09.14, № 852 від 11.09.14, № 875 від 12.09.14, № 914 від 15.09.14, № 970 від17.09.14, № 974 від 17.09.14, № 965 від 17.09.14, № 992 від 18.09.14, № 1026 від 19.09.14, № 1054 від 22.09.14, № 1112 від 24.09.14, № 1145 від 25.09.14, № 1173 від 26.09.14, № 1209 від 29.09.14, № 1269 від 01.10.14, № 1266 від 01.10.14, № 1272 від 01.10.14, № 1294 від 02.10.14, № 1329 від 03.10.14, № 1332 від 03.10.14, № 1357 від 06.10.14, № 1382 від 07.10.14, № 1480 від 10.10.14, № 1484 від 10.10.14, № 1535 від 14.10.14, № 1532 від 14.10.14, № 1917 від 20.10.14, № 2015 від 22.10.14, № 2016 від 22.10.14, № 2018 від 22.10.14, № 2122 від 24.10.14, № 2218 від 28.10.14, № 2219 від 28.10.14, № 2316 від 30.10.14, № 2374 від 31.10.14, № 2373 від 31.10.14, № 2428 від 03.11.14, № 2421 від 03.11.14, № 2420 від 03.11.14, № 2561 від 06.11.14, № 2571 від 06.11.14, № 2575 від 06.11.14, № 2671 від 10.11.14, № 2664 від 10.11.14, № 2718 від 11.11.14, № 2725 від 11.11.14, № 2717 від 11.11.14, № 2764 від 12.11.14, № 2825 від 13.11.14, № 2823 від 13.11.14, № 2872 від 14.11.14, № 2928 від 17.11.14, № 2917 від 17.11.14, № 2962 від 18.11.14, № 3027 від 19.11.14, № 3071 від 20.11.14, № 3072 від 20.11.14, № 3120 від 21.11.14, № 3121 від 21.11.14, № 3221 від 25.11.14, № 3211 від 25.11.14, № 3263 від 26.11.14, № 3269 від 26.11.14, № 3323 від 27.11.14, № 3386 від 28.11.14, № 3476 від 02.12.14, № 3469 від 02.12.14, № 3522 від 03.12.14, № 3513 від 03.12.14, № 3521 від 03.12.14, № 3568 від 04.12.14, № 3669 від 08.12.14, № 3711 від 09.12.14, № 3720 від 09.12.14, № 3772 від 10.12.14, № 3771 від 10.12.14, № 3770 від 10.12.14, № 3963 від 16.12.14, № 3968 від 16.12.14, № 4064 від 18.12.14, № 4070 від 18.12.14, № 4223 від 23.12.14, № 4263 від 24.12.14, № 4265 від 24.12.14, № 4262 від 24.12.14, № 4266 від 24.12.14, № 4386 від 26.12.14, № 4520 від 31.12.14, а також товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 232-249, т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с. 1-69).

Суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості послуг, отриманих від ПП «Абсолют Транс» у серпні-грудні 2014 року на загальну суму 54 118, 94 грн., було віднесено позивачем до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Надаючи оцінку вищезазначеним первинним документам, якими позивач підтверджує здійснення господарських відносин із вищевказаним контрагентами з надання транспортно-експедиційних послуг, суд виходить з наступного.

Згідно «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Згідно з п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил. Акт складається у двох екземплярах, які підписуються представниками (водіями) обох Перевізників (по одному для кожного). Це зазначається в товарно-транспортній накладній.

Згідно з правилами здачі вантажів, передбаченими п.13 цих Правил, перевізник здає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

Натомість, товарно-транспортні накладні, надані позивачем, не містять обов'язкових відміток щодо часу прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження/розвантаження, а також щодо прийняття його у пункті призначення. Також, у них відсутні відмітки про зважування, перевірку кількості та якості поставленого товару, відсутні також подорожні листи вантажного автомобілю та документи обліку виконаної перевізником роботи, графи навантаження/розвантаження не заповнені.

Слід також зазначити, що акти здачі-прийняття робіт (надання транспортно-експедиційних послуг), складені між позивачем та його контрагентами, не містять обов'язкових реквізитів, зокрема, відомостей щодо місця їх складання, а також не розкривають зміст наданих послуг (у них відсутні кілометраж, відомості щодо конкретних пунктів навантаження/розвантаження, тощо).

Зазначені обставини свідчать про формальний підхід до оформлення товарно-транспортної документації, яка за таких обставин не може бути належним доказом реального надання транспортно-експедиційних послуг.

Суд також враховує, що ПП «Крістон» та ПП «Абсолют Транс» здійснюють діяльність, пов'язану з оптовою торгівлею продуктами харчування, товарами господарського призначення, неспеціалізованою оптовою торгівлею, при цьому не мають відповідної ліцензії на здійснення вантажних автомобільних перевезень, в податковій базі також відсутні дані щодо наявності на балансі цих підприємств необхідних для здійснення перевезень вантажних транспортних засобів, якими згідно товарно-транспортних накладних здійснювалось перевезення металопродукції (т.3 а.с. 73-78).

Крім того, за даними Єдиного реєстру податкових накладних, податковим органом встановлено, що ПП «Крістон» у липні 2014 року було сформовано податковий кредит головним чином за рахунок ТОВ «Марія С», яке також займається неспеціалізованою оптовою торгівлею та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровську зі станом 14 - визнано банкрутом. До того ж, на момент перевірки ПП «Крістон» перебував на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровську зі станом 11 - припинено.

В своє чергу, ПП «Абсолют Транс» знаходиться на податковому обліку ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2014 р. податковий кредит формувало головним чином за рахунок ТОВ «ПК «Дніпровський», ТОВ «Дісста», ПП «Айсбург», господарська діяльність яких в цей період була пов'язана виключно з оптовою торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та не має жодного відношення до здійснення транспортних перевезень.

Згідно податкової інформації ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17.03.2015 р. № 5139/7/04-63-22-04/14 та від 21.04.2015 р. № 10004/7/04-63-22-04-17, у ПП «Абсолют Транс» відсутні складські приміщення, транспорт та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що ПП «Абсолют Транс» за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2014 р. було придбано такі товари: тушки, стегна та четвертини курчат-бройлерів, макКофе, Нескафе Класік та інша харчова продукція, в той час, як було реалізовано на адресу ТОВ «ТД «Содружество» транспортно-експедиційні послуги.

Також, аналізом бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ПП «Абсолют Транс» та ПП «Крістон» у перевіряємому періоді не придбавалось дизельне або інше паливо для здійснення вантажних перевезень, паливно-мастильні матеріали та запасні частини для автотранспорту, будь-які інші основні та розхідні матеріали, необхідність закупівлі яких (на відміну від закупленої цими підприємствами харчової продукції) обумовлена промисловою експлуатацією автотранспорту, за умови його використання для надання постійних транспортно-експедиційних послуг, що у сукупності наведених вище обставин свідчить про паперовий характер господарських взаємовідносин даних контрагентів-постачальників послуг по ланцюгу: ПП «Абсолют Транс» - ТОВ «ТД «Содружество» та ПП «Крістон» - ТОВ «ТД «Содружество».

Отже, надані позивачем документи мають лише формальні ознаки первинних документів та не можуть підтверджувати фактичне здійснення господарських операцій. З цього приводу суд погоджується з доводами податкового органу про те, що вказані документи без встановлення об'єктів оподаткування є лише паперовими носіями та не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Викладене свідчить про відсутність належного документального підтвердження з боку позивача реальності здійснення господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг контрагентами ПП «Абсолют Транс» та ПП «Крістон» на користь ТОВ «ТД «Содружество».

Щодо взаємовідносин ТОВ «ТД «Содружество» з контрагентами-постачальниками товару ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року та ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» у лютому 2015 року, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «ТД «Содружество» (покупець) та ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» (продавець) укладено договір поставки від 24.02.2015 р. № 4, згідно умов якого, постачальник зобов'язаний поставити, а покупець оплатити продукцію згідно специфікацій до цього договору, а саме: олію соняшникову нерафіновану.

Також, між ТОВ «ТД «Содружество» (покупець) та ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» (продавець) було укладено договір поставки від 16.02.2015 р. № 58, згідно умов якого, постачальник зобов'язаний поставити, а покупець оплатити продукцію згідно специфікацій до цього договору, а саме: металеві вироби (т.1 а.с. 133-140).

З метою підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами, позивачем до перевірки надано наступні копії документів: податкові накладні на товар № 2 від 17.02.15, № 4 від 23.02.15, № 5 від 25.02.15, № 6 від 25.02.15, № 7 від 26.02.15, № 3 від 24.02.15, № 8 від 27.02.15; видаткові накладні № 8 від 18.02.15, № 10 від 25.02.15, № 11 від 26.02.15, № 9 від 24.02.15, № 12 від 27.02.15; платіжні доручення № 310 від 17.02.15, № 153 від 23.02.15, № 155 від 25.02.15, № 1 від 25.02.15, № 5 від 25.02.15, № 9 від 25.02.15, № 393 від 27.02.15 (т.1 а.с. 141-157).

Суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості товарів, отриманих від ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» у лютому 2015 року, було віднесено позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Надаючи оцінку вищезазначеним первинним документам, якими позивач підтверджує здійснення господарських відносин із ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг», суд виходить з наступного.

Позивачем ні до перевірки, ні під час судового розгляду справи не надано сертифікати якості на придбану продукцію - металовироби за переліком згідно специфікацій, та олію соняшникову нерафіновану, не надано акти приймання та оприбуткування придбаних ТМЦ на складі, товарно-транспортні накладні, в яких вказані контрагенти були б зазначені вантажовідправниками.

Таким чином, документально не підтверджено, яким чином придбаний у ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» товар поставлявся на склад позивача, яким чином перевірялася його кількість та якість, яким чином він оприбутковувався на складі. При цьому, суд звертає увагу на кількісні показники операцій з придбання - металовироби та соняшник, згідно специфікацій, придбавалися у тонах, при цьому, немає жодного акту зважування, обміру, жодного документа щодо якості.

Також, згідно даних бази «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що основним постачальником соняшнику на адресу ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» протягом 2014 року було ФГ «Арта-А», яке реалізовувало зазначену продукцію на адресу трьох покупців у загальній кількості 15 949, 55 тон.

Діяльність зазначеного контрагента-постачальника протягом 2014 року перевірялась Скадовською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, якою складено акт № 522/21301987 від 10.06.2014 р. про неможливість проведення перевірки ФГ «Арта-А», та встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, в тому числі з ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг».

Згідно наданих підприємством відомостей про наявність земельних ділянок, за даним фермерським господарством обліковані землі сільськогосподарського призначення у розмірі 82 га, що, за даними відділу Держкомзему Скадовського району та декларації ФСП на 2015 рік, здатна максимально забезпечити врожай соняшнику у кількості 280 т. В той же час, за даними Єдиного реєстру податкових накладних ФГ «Арта-А» реалізувало протягом 2014 року соняшник у загальній кількості 15 949,55 т, що більш ніж в 50 разів перевищує максимально можливу норму врожаю.

Також, аналізом бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ФГ «Арта-А» не придбавалось дизельне паливо для проведення посівної кампанії, насіннєвого матеріалу, тощо, що у сукупності свідчить про паперовий характер господарських взаємовідносин даного контрагента-постачальника по ланцюгу постачання: ФГ «Арта-А» - ТОВ «УПІ-Інтертрейдінг» - ТОВ «ТД «Содружество».

Суд також враховує, що придбання соняшникової олії не відповідає жодному з видів діяльності позивача, а отже, не підтверджено наявності ділової мети та розумних економічних причин для здійснення вказаної операції.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Сінтра Юг», встановлені аналогічні порушення.

Так, між ТОВ «ТД «Содружество» (покупець) та ТОВ «Сінтра Юг» (продавець) укладено договір поставки від 05.08.2014 р. № 240, згідно умов якого, постачальник зобов'язаний поставити, а покупець оплатити продукцію згідно специфікацій до цього договору, а саме: металеві вироби (т.1 а.с. 158-159).

На виконання умов даних договорів ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року, згідно наданих первинних документів, було поставлено на адресу позивача металеві вироби в асортименті на суму 183 212, 8 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 30 535, 47 грн.

З метою підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні копії документів: податкових накладних на товар № 9 від 07.08.14, № 11 від 07.08.14, № 10 від 07.08.14, № 8 від 07.08.14; видаткових накладних ВН № 0007085 від 07.08.14, ВН № 0007087 від 07.08.14, ВН № 0007086 від 07.08.14, ВН № 0007084 від 07.08.14 (т.1 а.с. 160-167).

Суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості товарів, отриманих від ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року на загальну суму 183 212, 8 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 30 535, 47 грн., позивачем було віднесено до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Надаючи оцінку вищезазначеним первинним документам, якими позивач підтверджує здійснення господарських відносин із ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року, суд виходить з наступного.

Позивачем ні до перевірки, ні під час судового розгляду справи не надано жодних документів, що фіксують приймання та оприбуткування придбаних ТМЦ на складі, а також їх транспортування та якість. Не надані також документи, що підтверджують подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

При цьому, контрагент позивача - ТОВ «Сінтра Юг», має місцезнаходження у м. Харкові, водночас, жодних документів на підтвердження переміщення товару з м. Харкова до м. Дніпропетровська, позивачем не надано.

Згідно даних бази «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ТОВ «Сінтра Юг» протягом серпня 2014 року придбавало товари автомобільного призначення та запчастини до автомобіля КАМАЗ, реалізовуючи на адресу позивача металеві вироби, що свідчить про товарний обрив по ланцюгу постачання товару.

Крім того, ТОВ «Сінтра Юг» у серпні 2014 року сформовано податковий кредит головним чином за рахунок ТОВ «Пром-Юніт» з обсягом постачання у розмірі 10 286 771, 83 грн. В той же час, основним видом діяльності зазначеного контрагента-постачальника є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що свідчить про невідповідність групи товарів, придбаних ТОВ «Сінтра Юг» у ТОВ «Пром-Юніт» та реалізованих на користь ТОВ «ТД «Содружество» у серпні 2014 року.

Також, згідно з актом позапланової невиїзної документальної перевірки Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, встановлено, що ТОВ «Пром-Юніт» протягом серпня 2015 року завищено суми податкових зобов'язань по всіх контрагентах-покупцях на суми ПДВ у розмірі 6 250 198, 40 грн.

Викладене свідчить про відсутність належного документального підтвердження з боку позивача реальності здійснення господарських операцій з поставки товарів контрагентом-постачальником по ланцюгу постачання: ТОВ «Пром-Юніт» - ТОВ «Сінтра Юг» - ТОВ «ТД «Содружество.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів та принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів, оскільки наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

В даному випадку, наведені вище обставини у їх сукупності свідчать про встановлення податковим органом юридичних фактів, які прямо вказують на паперовий характер господарських відносин, що виступають предметом спірних правовідносин, у зв'язку із встановленням відсутності фактичого руху активів та зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача як платника податків, у зв'язку з безтоварністю проведених операцій.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу щодо необґрунтованого заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість на суму 307 138 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по правочинам, реальність яких перевіркою не підтверджена, що відображено в акті перевірки № 1182/22-04/34245231 від 26.06.2015 р.

Відповідно, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002162204 від 15.07.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 460 707 грн., в тому числі за основним платежем - на 307 138 грн., за штрафними санкціями - на 153 569 грн. - відсутні.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна