Рішення № 59317671, 27.07.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/1081/16-ц

Номер провадження 2/489/1090/16

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону майора юстиції ОСОБА_1, який діє в інтересах держави в особі військової частини польова пошта В2137 (далі-позивач) до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення коштів,

встановив

В березні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідач підозрювався у заволодінні чужим майном та використанні завідомо підробленого документа. Проте кримінальне провадження відносно відповідача було закрито у зв'язку із закінченням строків давності. Зазначає, що відповідач своїми діями завдав державі збитки.

На цих підставах прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь держави в особі військової частини - польова пошта В2137 грошові кошти в сумі 5070,21 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволені позову.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до наказу №29 від 06.02.2012 відповідача призначено на посаду старшого офіцера відділення з виховної роботи військової частини А4465, ВОС-3400023 з 06 лютого 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обвинувачувався в тому, що проходячи військову службу за контрактом, діючи умисно, з корисливих мотивів, заволодів чужим майном - грошовими коштами військової частини А4465 в розмірі 5070,21 грн., отримавши їх готівкою в касі військової частини по розрахунковій відомості №74 шляхом обману, що виразилось в наданні до фінансово - економічної служби частини довідки з реєстраційним №386 від 26.04.2012, з якої вбачалось, що відповідач разом з сім'єю проживав за адресою: АДРЕСА_1, що повністю не відповідало дійсності, оскільки члени родини відповідача проживали у Вознесенську Миколаївської області. На підставі довідки №386 відповідачу нарахована та виплачена підйомна допомога на членів родини у розмірі 5070,21 грн.

Відповідно до довідки №386 від 26.04.2012 відповідач разом з родиною зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою №46702 від 18.02.2014 дружина відповідача - ОСОБА_3 - за період з 01.01.2012 по 30.09.2013 отримувала заробітну плату у Вознесенської об'єднаної ДПІ.

Відповідно до довідки від 05.01.2016 син відповідача - ОСОБА_4 з 04.09.2012 по теперішній час перебуває у КДНЗ №2 "Сонечко" Вознесенської міської ради.

Згідно з довідкою від 05.01.2016 син відповідача - ОСОБА_5 з 01.09.2006 по теперішній час навчається у Вознесенській загальноосвітній школі I-III ступенів №8.

Згідно з розрахунковою відомістю №74 відповідачу виплачено підйомну допомогу у розмірі 7026,47 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.02.2016 кримінальне провадження відносно відповідача закрито на підставі ст. 49 КК України, звільнено останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення осіб від кримінальної відповідальності" звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Як вбачається з кримінальної справи №489/2109/14-к в межах кримінального провадження заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону майором юстиції ОСОБА_1 було пред'явлено цивільний позов. У підготовчому судовому засіданні було винесено ухвалу суду від 03.02.2016, якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Суд зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження не вирішувалось питання цивільного позову, позов не розглядався.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 256, 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до реєстру 13 березня 2014 року, тому суд вважає цю дату початком перебігу строку позовної давності, а тому на момент звернення до суду (04.03.2016) трирічний строк позовної давності не минув.

Факт заподіяння відповідачем позивачу майнової шкоди підтверджується письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 1378 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 30, 60, 88, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону майора юстиції ОСОБА_1, який діє в інтересах держави в особі військової частини польова пошта В2137 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі військової частини - польова пошта В2137 (код ЄДРПОУ - 08228725, р/р №35216001008388) грошові кошти в розмірі 5070 (п'ять тисяч сімдесят) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв