Рішення № 59317670, 21.07.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/7448/14-ц

Номер провадження 2/489/540/16

РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі-позивач або Банк) до ОСОБА_1 (далі-відповідач 1), ОСОБА_2 (далі-відповідач 2) про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненим договору поруки,

встановив

В листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ПАТ "Кредитпромбанк" (право вимоги якого перейшло до позивача за договором купівлі-продажу прав вимоги) та відповідачем було укладено кредитний договір, на умовах якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 68400,00 дол. США., а відповідач був зобов'язаний щомісячно у встановлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитним коштами. Виконання зобов'язань було забезпечене порукою відповідача 2.

Оскільки, відповідачі, не виконували належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання, позивач просив суд стягнути з них солідарно суму заборгованості та судовий збір.

24.11.2014 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач збільшує позовні вимоги, просив стягнути 750 216,05 грн.

11.02.2016 до суду від відповідача 2 надійшла зустрічна позовна заява. Вказує, що не надав згоди на внесення змін до кредитного договору, внаслідок чого збільшувалась відповідальність. Просив суд визнати припиненим договір поруки від 21.05.2007.

Ухвалою суду від 11.02.2016 об'єднано в одне провадження позовні вимоги за первісним позовом з позовними вимогами за зустрічним позовом.

В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав, просив задовольнити позов. Проти задоволення вимог за зустрічним позовом заперечував, вказавши, що відповідальність поручителя збільшена не була.

Представник відповідачів в судовому засіданні первісний позов не визнав, зустрічний позов ОСОБА_2 підтримав.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

21.05.2007 між ПАТ "Кредитпромбанк" з однієї сторони та відповідачем 1 з іншої був укладений кредитний договір №14/057/07-G, за умовами якого ПАТ "Кредитпромбанк" надав відповідачу кредит у розмірі 68400, 00 дол. США з розрахунку 12,7% в іноземній валюті річних за користування кредитом на строк з 21.05.2007 по 20.05.2032. Між ПАТ "Кредитпромбанк" та відповідачем 2 було укладено договір поруки від 21.05.2007.

26.06.2013 між ПАТ "Кредитпромбанк" та позивачем було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким останній набув права вимоги щодо відповідача за кредитними та забезпечувальними договорами.

На основі укладеного між позивачем та відповідачем договору суд робить висновок про виникнення зобов'язальних правовідносини між сторонами, відповідно до яких ПАТ "Кредитпромбанк" зобов'язувався надати грошові кошти відповідачу в розмірі та на умовах, встановлених в договорі, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ч. 1 ст. 527 ЦК України зазначається, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 цього кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З розрахунку заборгованості за договором №8_14/057/07-G вбачається, що відповідач має заборгованість за даним договором, що підтверджує факт порушення ним умов кредитного договору та не виконання зобов'язань, що випливають з нього.

В ч. 1 ст. 610 ЦК України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з розрахунку заборгованість станом на 20.11.2014 становить 750 216,05 грн., з яких: 672715,29 грн. - заборгованість за кредитом; 77500,76 грн. - заборгованість по відсоткам.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує сам факт отримання кредитних коштів.

Проте це спростовується наданими Банком особовими рахунками по кредитному договору, де вбачається, що відповідачем 1 на рахунок позивача вносились визначені суми, що безпосередньо і підтверджує виникнення між сторонами зобов'язальних відносин та виконання позичальником зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно положень ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У ч. 2 ст. 554 ЦК України зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Верховний Суд України в Постанові від 11.03.2015 зазначив, що ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з правовою позицією ВСУ по справі № 6-101цс14 відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Вирішуючи питання про надання поручителем згоди на зміну зобов'язання, судам необхідно надавати належну оцінку діям поручителя, які б свідчили про надання ним згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності.

Як вбачається зі змісту додаткового договору №2 до кредитного договору №14/057/07-G від 04.08.2010 Банк надав позичальнику транш у розмірі 25451,49 грн. та зобов'язав повернути його не пізніше 03.08.2012 включно. Вказані умови були погоджені з поручителем шляхом укладення додаткової угоди до договору поруки від 04.08.2010 (а. с. 219-226).

Додатковий договір № 2 від 12.05.2009 не збільшує обсяг відповідальності поручителя.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог за зустрічним позовом необхідно відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі своїх зобов'язань за кредитним договором не виконали, а тому первісний позов підлягає задоволенню шляхом солідарного стягнення заборгованості з відповідачів.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частинах витрати по оплаті судового збору, що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненим договору поруки відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ідент. код НОМЕР_1, зареєстрованої АДРЕСА_2 заборгованість за кредитним договором № 14/057/07-G на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" яка становить 750 216 (сімсот п'ятдесят тисяч двісті шістнадцять) грн. 05 коп., з яких: 672715,29 грн. - заборгованість за кредитом; 77500,76 грн. - заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1827 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1827 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв