Рішення № 59317634, 27.07.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

27.07.2016 227/1870/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 липня 2016 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хоменко Д.Є.,

при секретарі - Малашко С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - не з'явився,

відповідачів - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором зазначив, що між ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Східного комерційного макрорегіону та відповідачем був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 182АІ10130429001-ВКЛ від 29 квітня 2013 року, згідно з яким було надано у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти. Відповідно до п. 1.1 надання кредиту здійснювалось окремими траншами в межах максимального ліміту заборгованості 6050,00 грн. зі сплатою 17,72 % річних. Відповідно до п. 1.2 договору кредиту, кредит надавався відповідачу на здійснення оплати страхових платежів. Зобов'язання позивача, визначені у договорі кредиту, а саме 3.1.1., були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджуються меморіальним ордером від 29 квітня 2013 року. Відповідач належним чином свої зобов'язання за Договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених у договорі, не погашав, у зв'язку із чим, станом на 30.10.2015 року виникла заборгованість у розмірі 10659,29 грн., яка складається з: 4706,10 грн. - суми заборгованості за кредитом; 1130,41 грн. - суми заборгованості за відсотками; 2183,20 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 350,08 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків; 2020,76 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом; 268,73 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. А також просять стягнути понесені витрати пов'язані із викликом відповідача до суду через оголошення в газеті "Урядовий Кур'єр" в розмірі 420,00 грн.

З мотивів, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, на виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, оскільки відповідач є фізичною особою, суд позбавлений можливості звернутися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

При цьому у суду є обґрунтовані підстави вважати, що останнім відомим місцем реєстрації та проживання відповідача є адреса, за місцем реєстрації: Донецька обл., м. Харцизьк, с. Зуївка, вул. Полєтаєва, 10, оскільки до позовної заяви було долучено копію паспорта відповідача ОСОБА_1. серії НОМЕР_1 виданого Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, 16 лютого 2001 року.

Вищезазначена адреса, відповідно до Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» №2710/38-14 від 02.09.2014 року, знаходиться під територіальною юрисдикцією Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Разом із тим, оскільки суд позбавлений можливості достовірно встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, судом у відповідності до ч. 9 ст. 74, п. 4 ч. 3 ст. 122 ЦПК України, відповідача було викликано оголошенням у пресі - в газеті "Урядовий Кур'єр". Доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи у відсутність відповідача, до суду надано не було.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, за згодою позивача, є підстави заочного розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, направивши після розгляду справи копію рішення за місцем його реєстрації.

Судом встановлено, що між ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Східного комерційного макрорегіону та відповідачем був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 182АІ10130429001-ВКЛ від 29 квітня 2013 року, згідно з яким було надано у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти. Відповідно до п. 1.1 надання кредиту здійснювалось окремими траншами в межах максимального ліміту заборгованості 6050,00 грн. зі сплатою 17,72 % річних.

Відповідно до п. 1.2 договору кредиту, кредит надавався відповідачу на здійснення оплати страхових платежів. Зобов'язання позивача, визначені у договорі кредиту, а саме 3.1.1., були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджуються меморіальним ордером від 29 квітня 2013 року.

Відповідач належним чином свої зобов'язання за Договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених у договорі, не погашав, у зв'язку із чим, станом на 30.10.2015 року виникла заборгованість у розмірі 10659,29 грн., яка складається з: 4706,10 грн. - суми заборгованості за кредитом; 1130,41 грн. - суми заборгованості за відсотками; 2183,20 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 350,08 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків; 2020,76 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом; 268,73 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Згідно умов п. 4.1 договору кредиту у разі прострочення відповідачем строків сплати відсотків, в порядку та в розмірі визначеному п.п. 1.1, 3.3.13, 2.3.2 цього договору, комісії, передбачених умовами кредитного договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1, 3.2.3, 3.3.16 цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.2 договору кредиту у разі порушення відповідачем вимог п. 3.3.2 - 3.3.15 кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 0,5 % від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, за кожний випадок.

Відповідно до п. 3.2.2.2 договору кредиту, кредитор має право вимагати достроково повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісій та можливих штрафних санкцій у разі затримання позивальником сплати кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на момент розгляду даної справи докази виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за його використання в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем зроблено розрахунок 2183,20 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 350,08 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Харцизьк, с. Зуївка, Донецької області, віднесено до вказаного переліку.

Відповідач зареєстрований в м. Харцизьк, с. Зуївка Донецької області, таким чином на підставі вищезазначеного закону має бути звільнений від сплати 2183,20 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 350,08 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків.

На підставі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, за змістом ст.552, ч.2ст. 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2020,76 грн. - розміру інфляційних витрат за кредитом; 268,73 грн. - розміру інфляційних витрат за відсотками, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги порушення виконання відповідачем, зобов'язань за кредитним договором №182АІ10130429001-ВКЛ від 29 квітня 2013 року, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження виконання цих зобов'язань позичальником станом на момент розгляду справи, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у частині стягнення 4706,10 грн. - заборгованості за кредитом; 1130,41 грн. - заборгованості за відсотками; 2020,76 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом; 268,73 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п.36 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Враховуючи вищевказані положення ЦПК України, а також роз'яснення постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1050,45 гривень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (76,23 %). Решту судового збору в сумі 327,55 гривень слід залишити за позивачем.

Крім цього, з відповідача підлягає стягненню витрати, пов'язані з розглядом справи у зв'язку з опублікуванням оголошення про виклик відповідача у пресі в розмірі 420,00 грн., що також підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 553,554, 543, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст. ст. 10, 11, 74, 88, 122, 169, 197, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, 16.02.2001 року, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований в АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», (ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитним договором №182АІ10130429001-ВКЛ станом на 30.10.2015 року у розмірі 8126 (вісім тисяч сто двадцять шість) грн. 00 коп., яка складається з: 4706,10 грн. - заборгованості за кредитом; 1130,41 грн. - заборгованості за відсотками; 2020,76 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом; 268,73 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, 16.02.2001 року, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований в АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», (ЄДРПОУ 00039019) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1050 (одна тисяча п'ятдесят) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, 16.02.2001 року, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований в АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», (ЄДРПОУ 00039019) понесені судові витрати, пов'язані зі оплатою позивачем оголошення в газету «Урядовий кур'єр» про виклик відповідача до суду в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Є. Хоменко