Ухвала суду № 59316807, 21.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 липня 2016 року м. Київ К/800/14729/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області

на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 26 лютого 2016 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року

у справі № 378/161/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Літвінцова Сергія Олександровича

про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Літвінцова С. О. про адміністративне правопорушення № А-0302/4 від 03 лютого 2016 року про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 12 ст. 96 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 8500 гривень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, постанову Ставищенського районного суду Київської області від 26 лютого 2016 року, в частині задоволених вимог, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.

В іншій частині постанову Ставищенського районного суду Київської області від 26 лютого 2016 року залишено без змін.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в частині задоволених позовних вимог відмовити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, в грудні 2015 року ОСОБА_1 було подано декларацію про готовність об'єкта (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1) до експлуатації.

У зв'язку з цим головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області на підставі направлення від 25 січня 2016 року проведено позапланову перевірку достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11 грудня 2015 року об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено відповідний акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26 січня 2016 року, в якому встановлено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил обєкта будівництва в АДРЕСА_1, зокрема вимог п. п. 3.25*, 3.25а* ДБН 360-92**, ДСТУ Б В. 2.6-49:2008, ст. 27, ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Від підпису акта позивач відмовилися, про що зазначено в акті.

Крім цього, відповідачем складено припис від 26 січня 2016 року, в якому вимагалося усунуті виявлені порушення до 26 травня 2016 року.

26 січня 2016 року відповідачем відносно позивача складено протокол № 2-А-А-2601/3 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про виявлення порушень законодавства, аналогічних тим, що і в акті перевірки.

В тексті протоколу відсутні пояснення особи, відносно якої протокол складено, та зазначено про відмову ОСОБА_1 підписати протокол.

В подальшому головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Київській області Літвінцовим С.О. 03 лютого 2016 року прийнято постанову № А-0302/4 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення нею вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при будівництва об'єкта в АДРЕСА_1, зокрема вимог п. п. 3.25*, 3.25а* ДБН 360-92**, ДСТУ Б В. 2.6-49:2008, ст. 27, ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 12 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 8500 гривень.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції з яким частково погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вручення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу).

У частині першій статті 277 Кодексу закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Судами встановлено, що протоколі відповідачем зроблено відмітку, що ОСОБА_1 відмовилась від підписання протоколу та його отримання. Проте, відповідачем не надано суду доказів, про виконання ним при складанні даного протоколу вимог ст. 256 КУпАП. Докази про виклик позивача для підписання протоколу, відібрання від неї пояснень при його складанні, роз'яснення їй прав і обовязків, передбачених ст. 268 КУпАП, на виконання вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 256 КУпАП відповідачем суду не надано.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідачем було порушено права позивача при складанні протоколу, не забезпечено дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також судами встановлено, що фактично вищевказана перевірка відповідачем проводилась не 19 січня 2016 року, а 23 січня 2016 р., при перевірці ОСОБА_1 присутня не була, фактично перевірка проводилась в присутності її чоловіка; в день проведення перевірки протокол про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності складено не було, що також підтверджується копією вказаного протоколу, відповідно до якого його було складено 26 січня 2016 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині закриття провадження по справі, оскільки відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 26 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 378/161/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед