Ухвала суду № 59316806, 21.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 липня 2016 року м. Київ К/800/14950/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року

у справі № 826/23622/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання дій Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 у Солом'янському районі м. Києва» від 23 серпня 2012 року № КВ 08212148445 протиправними. Просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» від 22 вересня 2015 року № 4; зобов'язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві поновити реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 у Солом'янському районі м. Києва» від 23 серпня 2012 року № КВ 08212148445.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2016 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, позов задоволено, скасовано спірні рішення та зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, позивач є замовником будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: м. Київ, Солом'янський район, АДРЕСА_2.

Земельна ділянка, на якій відбувається вказане будівництво, належить позивачеві, згідно з державним актом на право власності на землю від 01 листопада 2003 року серії НОМЕР_1.

Позивач подав до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт.

23 серпня 2012 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за номером KB 08212148445.

16 листопада 2012 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (вперше) прийняла наказ № 31 «д» про скасування реєстрації вказаної декларації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року по справі № 2а-16760/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 16 листопада 2012 року № 31 «д» про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

21 вересня 2015 року на адресу відповідача надійшов лист від 21 веренся 2015 року № 12685/0/12/27-15 від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому повідомлялось, що по АДРЕСА_2 у місті Києві містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не зареєстровано.

Врахувуючи вказаний лист, на думку відповідача, замовником будівництва - гр. ОСОБА_1 при подані до інспекції декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено недостовірні дані, а саме, в графі містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки безпідставно зазначено: видані Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09 серпня 2012 року № 10245/0/18-1/009-12.

22 вересня 2015 відповідачем на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21 вересня 2015 року № 12685/0/12/27-15 прийнято рішення № 4, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 у Солом'янському районі м. Києва» від 23 серпня 2012 року № KB 08212148445.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з п. 14 Порядку виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (надалі - Порядок № 466) у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Тобто, об'єктом самочинного будівництва може вважатись об'єкт будівництва: якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Судами встановлено про наявні копії державного акта про право власності на землю та зареєстрованих містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 у Солом'янському районі міста Києва, що свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу з приводу того, що замовником будівництва - гр. ОСОБА_1 при поданні до інспекції декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено недостовірні дані, а саме, в графі містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки безпідставно зазначено: видані Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09 серпня 2012 року № 10245/0/18-1/009-12.

При цьому, суд встановив, що в декларації про початок виконання будівельних робіт, помилково зазначено дату видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - 09 серпня 2012 року, в той час як в дійсності має бути вказано 08 серпня 2012 року.

Втім дана обставина не підпадає під визначення підстав для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, що передбачені в ч. 2 ст. 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», так як є лише механічною помилкою.

Також судами встановлено, що адреса «АДРЕСА_1», яка зазначена в п. 2 містобудівних умов та обмежень є адресою проживання позивача, а не адресою об'єкта будівництва.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що об'єкт будівництва «Будівництво індивідуального будинку в АДРЕСА_2» не є самочинним будівництвом в розумінні містобудівного законодавства. Судами не встановлено обставин, які б давали підстави вважати зазначений об'єкт самочинним будівництвом були підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 826/23622/15 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед